Чи можна перенести український Великдень за тисячі кілометрів — і зберегти дух свята?
У Вінніпезі — саме так і сталося. Тут українці, які нещодавно приїхали до Канади, влаштували яскравий великодній ярмарок із традиційними стравами, вишиванками, піснями й танцями. А ще — з чергами, сльозами радості й шаленою підтримкою місцевих мешканців, повідомляє CTV News.
Сотні жителів Вінніпега прийшли на великодній ярмарок, організований українською спільнотою минулого тижня. Захід відбувся у будівлі Конґресу українців Канади на Мейн-стріт і став справжнім магнітом для тих, хто скучив за традиційною українською атмосферою.
«Вранці, коли я вийшла, щоб вітати людей, не змогла стримати сліз, — з усмішкою згадує організаторка події Олеся Чичкевич. — Я почала плакати, бо, по-перше, хочу сказати: дякую, що прийшли. Дякую, що підтримали наших новоприбулих, бо вони тільки починають власну справу. Я не можу повірити, що цілий день у нас черги на вулиці. Це чудово, для мене — це найкращий подарунок».
43 стенди, українська вишивка, паски та історії з України
У ярмарку взяли участь 43 підприємці — здебільшого новоприбулі українці, які привезли до Канади не тільки свої речі, а й улюблену справу. Вони продавали традиційні страви, вироби ручної роботи, вишиванки та багато іншого.
«Це важливо, бо вони робили те саме в Україні, а тепер — у Канаді, — каже Чичкевич. — Вони починають життя ніби з самого початку. І дуже важливо, що тут у них є можливість робити те, що вони люблять. Те, у що вони вкладають свою душу».
Великдень, пісні й «Кривий танець»
Одна з гостей ярмарку — інструкторка з українських танців Анастасія Цик — нагадала, наскільки важливим є Великдень для нашої культури.
«Великдень, мабуть, найбільше свято в Україні, — говорить вона. — Один з головних обрядів — це освячення великодніх кошиків. У кошику завжди є щось особливе, наприклад, паска — традиційний великодній хліб».
Багато відвідувачів купували паски, щоби принести додому частинку рідного Великодня.
Також гостям показали традиційний український танець «Кривий», який виконують навесні, вітаючи пробудження природи.
«Коли ми йдемо, ми ніби будимо землю нашими ногами, кожен крок — це ритм, а голосами ми закликаємо весняні стихії,— пояснює Цик. — Цей танець виконували в Україні на Великдень усі — і молодь, і старші. Це річ, у якій беруть участь усі. Це жива традиція. Вона дуже важлива для культурної ідентичності, для того, щоб людина відчувала свої корені — особливо зараз, коли багато хто приїхав з України».
«Ми привезли традиції не на папері — а в серці»
Для Олесі Чичкевич, яка переїхала до Вінніпега з родиною у 2022 році, цей ярмарок став символом сили й єдності української спільноти.
«Ми привезли наші традиції не на папері, ми привезли їх у серці», — каже вона.
«Я хочу, щоб ці традиції жили, і не має значення, як ми всі зайняті своїм новим життям. Ми повинні знаходити час, щоб святкувати, збиратися разом, ділитися нашою працьовитістю та багатими традиціями».
Організаторка вже планує наступний український ярмарок — цього разу на відкритому повітрі наприкінці серпня, до Дня Незалежності України. Після такого тепла й підтримки — сумнівів у продовженні традиції вже немає.
Читайте також: Великдень у США: як святкують українці та чому це дивує американців
фото: Dan Timmerman/CTV News Winnipeg
