Лікарка Наталія Боднарюк пройшла шлях від сімейної медицини в Україні до роботи у службі 911 в американській Каліфорнії. Після майже року роботи у США вона повернулася до Чернівців і знову працює у системі екстреної медичної допомоги, розповідає “Погляд”.
Свій професійний шлях медикиня починала як сімейна лікарка, однак найбільше її приваблювала саме невідкладна допомога. Під час роботи їй часто доводилося першою реагувати на критичні стани пацієнтів — анафілактичні реакції, кардіогенні шоки та інші загрозливі ситуації. Саме це спонукало її пройти перекваліфікацію за напрямком “Невідкладні стани” та перейти працювати до Чернівецького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Згодом, за порадою брата, Наталія вирішила спробувати себе у США. Там вона підтвердила кваліфікацію, склала National Registry Exam і отримала ліцензію Emergency Medical Technician.
Майже рік лікарка працювала у складі компанії Medic Ambulance, яка обслуговує округи поблизу Сан-Франциско, зокрема міста Санта-Роза та Себастопол у штаті Каліфорнія. За її словами, американська система екстреної допомоги базується на чітких протоколах, максимальній автоматизації та тісній взаємодії між службами.
«Коли йде виклик на лінію 911, на місце події виїжджає медична бригада, екіпаж пожежників, а за потреби і поліція. Це потужна командна робота»
«Усі процеси автоматизовані, а в наявності є чіткий базовий перелік медикаментів та обладнання (кисень, CPAP, адреналін, аміодарон, нітрогліцерин тощо). Ліцензія вимагає обов’язкового підтвердження кожні два роки через практичні класи з CPR, інтубації та дефібриляції. Система сама моніторить твої дедлайни: якщо вчасно не пройдеш переатестацію, комп’ютер просто заблокує тебе і не допустить до зміни», – ділиться лікарка.
Вона розповідає, що американська “екстренка” вимагає не лише знань, а й величезної фізичної та психологічної витривалості. Зміни тривали з третьої години ночі до п’ятої вечора чотири дні поспіль.
Попри високе навантаження, система мотивації персоналу вражала. Наприклад, на четвертий день важких змін супервайзери могли приїхати серед ночі з гарячою кавою, щоб підтримати команду. Окрім цього, компанія оплачувала працівникам річний абонемент у спортзал та навіть надавала бонуси за регулярні тренування.
Окремим викликом для української лікарки стало керування великим американським реанімобілем. До переїзду вона не мала досвіду водіння такого транспорту, тому проходила спеціальне навчання від роботодавця.
Наталія згадує, що спочатку їй складно давалося паркування “швидкої” біля госпіталів, де машини стояли буквально впритул одна до одної. Через це супервайзер на ім’я Браян навіть зняв її зі зміни на день і особисто возив по різних містечках регіону, навчаючи маневрувати великим авто, поки навички не були доведені до автоматизму.
У Каліфорнії питання безпеки контролюють максимально жорстко. У салоні автомобіля цілодобово працюють камери, які фіксують усі дії екіпажу. За кермом суворо заборонено користуватися телефоном чи навіть їсти.
Саме система відеоспостереження допомогла підтвердити професіоналізм української лікарки під час одного з небезпечних випадків. На трасі на її смугу раптово виїхав автобус, однак Наталія змогла уникнути лобового зіткнення. Після зміни керівництво переглянуло записи та відзначило її витримку.
Попри високий рівень оснащення американської медицини, найважчими для медиків, за словами лікарки, залишаються людські історії.
«Клінічна смерть, анафілаксія, набряк легень, кардіогенний шок, інсульти – із цим медики «екстренки» стикаються щодня по обидва боки океану»
«Але психологічно найважче бачити людей, які знецінюють власне життя через труднощі, опускають руки, заглядають у чарку. Приїжджаєш на виклик, а там людина у 45 років уже не бачить сенсу жити далі. Оце боляче», – зізнається лікарка.
Наталія Боднарюк виховує трьох дітей — їм 21, 18 та 11 років. Вони поважають роботу матері, хоча самі обирати такий шлях не планують, адже бачать, наскільки виснажливою є праця медиків екстреної допомоги.
Сама ж лікарка каже, що повернутися у спокійнішу сімейну медицину вже не зможе.
«Медики «екстренки» – це люди з адреналіновою залежністю. Як би не було важко, коли ти вже вибиваєшся в цю колію, то розумієш, що без руху, без постійного порятунку життів уже просто не можеш», – підсумовує Наталія Боднарюк.
Читайте також: Як українські лікарі починають спочатку в Британії? Досвід кардіологині
фото: Чернівецька обласна рада
