Home Blog Page 629

Надії України на перемогу над Росією зникають, – the Washington Post

“Важко ігнорувати відчуття відчаю в українських коридорах влади. Минуло майже два роки після того, як Росія розпочала своє повномасштабне вторгнення, влада в Києві продовжує своє давнє звернення до партнерів на Заході: доставте нам більше зброї, більше допомоги, більше політичних зобов’язань… Можливо, Захід уже змарнував свій найкращий шанс дозволити Україні повністю звільнити свою територію”, – пише оглядач із закордонних справ у The Washington Post Ішан Тарур.

Як ідеться в публікації, офіційні особи США та їхні західні колеги очікують, що попереду буде неврожайний рік, коли дедалі більше виснажені сили України зосереджуватимуться більше на консолідації своєї оборони, ніж на відсіканні російських захоплень землі. Кремль контролює приблизно п’яту частину міжнародно визнаної території України — включаючи Крим, який він незаконно анексував у 2014 році, і значну частину південного сходу України. Погляд США на хід конфлікту підриває заявлені Зеленським амбіції вигнати Росію до жовтня цього року.

Минулого тижня представники Пентагону прийшли з порожніми руками на щомісячну координаційну зустріч з 50 країнами щодо України, оскільки майбутні гроші США на зброю та допомогу були “захоплені” внутрішньою політикою. Звіти свідчать про те, що на передовій запаси боєприпасів і артилерійських снарядів для багатьох українських підрозділів закінчуються.

“Нас запитують, який у нас план, але ми повинні розуміти, які ресурси ми матимемо”, – сказав своїм колегам український депутат Роман Костенко. “Зараз все вказує на те, що у нас буде менше, ніж минулого року, коли ми намагалися провести контрнаступ, але це не вийшло. …Якщо у нас буде ще менше, то зрозуміло, який буде план. Це буде захист”.

Далеко від поля бою вимальовується політична драма у Вашингтоні. Республіканці Палати представників уже завадили останньому траншу фінансування, який президент Байден намагається виділити Києву. Аналітики вважають, що президент Росії Владімір Путін тримається можливого повернення до влади колишнього президента Дональда Трампа, ймовірного кандидата в президенти від Республіканської партії на виборах у листопаді. Трамп може скоротити підтримку України та сприйняти дружніший погляд на проблеми безпеки Кремля у Східній Європі.

Повідомляється, що адміністрація Байдена та європейські союзники працюють над довгостроковим багатостороннім планом, спрямованим на запобігання цьому сценарію та підтримку України в майбутньому. Це включає обіцянки допомоги в економіці та безпеці, які розтягнуться на наступне десятиліття та можуть прокласти Україні шлях до інтеграції в західні блоки, такі як Європейський Союз і НАТО. Байден збирається оприлюднити план цієї стратегії для США навесні.

“Політика несе в собі ризики, в тому числі політичні, якщо українці почнуть звинувачувати свій уряд у стагнації на фронті”, – пишуть мої колеги. “Так само в західних столицях чиновники чітко усвідомлюють, що терпіння їхніх громадян щодо фінансування війни в Україні не безкінечне. На тлі планування Вашингтон також, здається, готує аргумент, що навіть якщо Україна не збирається повернути всю свою територію найближчим часом, їй потрібна значна допомога, щоб мати можливість захистити себе та стати невід’ємною частиною Заходу”.

Але в найближчій перспективі і недоліки на передовій України, і розбіжності у Вашингтоні можуть закріпити долю війни.

“Хоча перша половина 2024 року може принести деякі зміни в контролі над українською територією, техніка, підготовка особового складу та втрати, яких кожна сторона накопичить у наступні кілька місяців, визначатимуть довгострокову траєкторію конфлікту”, — написав Джек Вотлінг, старший науковий співробітник британського мозкового центру Royal United Services Institute.

“Захід фактично зараз стоїть перед вирішальним вибором: підтримати Україну, щоб її лідери могли захистити свою територію та підготуватися до наступу 2025 року, або поступитися безповоротною перевагою Росії”.

Тому у The Washington Post припускають, що можливо, Захід уже змарнував свій найкращий шанс дозволити Україні повністю звільнити свою територію. У своїй новій книзі “Наші вороги зникнуть: російське вторгнення та війна України за незалежність” міжнародний кореспондент Wall Street Journal Ярослав Трофімов описує, як західні уряди повільно надавали військову підтримку Україні через страх спровокувати можливу ядерну ескалацію з Росією. Сполучені Штати та їхні союзники надіслали Україні безпрецедентний потік допомоги, але критики кажуть, що надто ретельне калібрування цієї підтримки підірвало українські військові зусилля.

“Сполучені Штати та їхні партнери утрималися від постачання Україні засобів західного виробництва в той час, коли вони мали б найбільший ефект, і заборонили Києву використовувати західну зброю для нанесення ударів по військових цілях на російській території”, — написав Трофімов. “На той час, коли багато з цих західних систем дійсно прибули, на другому році війни, Росія розбудувала оборону, мобілізувала сотні тисяч військ і перевела свою промисловість на воєнний стан. Найкраще вікно можливостей для чіткої та швидкої української перемоги зникло”.

Автор зазначає: українці нарікають на те, що могло статися після того, як українські війська здивували практично всіх, відбивши початковий наступ Росії на Київ і зухвало встоявши на своїх позиціях у перші місяці війни. “Він відкрив рота, як пітон, і подумав, що ми ще один зайчик”, — сказав Зеленський Трофімову в інтерв’ю 2022 року, маючи на увазі Путіна. “Але ми не зайчики, і виявилося, що він не може нас проковтнути — і насправді ризикує бути розірваним”.

Проте Росія також вистояла на своєму, витримала міжнародні санкції та готується до нових наступів на Україну, на додачу до безперервних невибіркових ракетних обстрілів українських міст. Київ знає свою здатність протистояти петлям з іноземної підтримки, – завершує автор.

Зеленський про чоловіків, які виїхали за кордон: “Вони мають сплачувати податки”

Президент України Володимир Зеленський наполягає на тому, що українські громадяни, які перебувають за кордоном, повинні сплачувати податки в Україні.

У своєму інтерв’ю німецькому телеканалу ARD він зазначив, що це стосується особливо чоловіків мобілізаційного віку, наголосивши на важливості справедливості та відповідальності перед бюджетом країни, пише Уніан.

Зеленський пояснив, що причини виїзду громадян за кордон можуть бути різними, від початку війни з Росією до пошуку роботи чи допомоги родині. Він наголосив, що навіть за межами України громадяни мають робити свій внесок у захист країни, а податки, сплачені за кордоном, будуть використані для підтримки української армії.

Президент не вимагає від німецького канцлера повертати українських чоловіків мобілізаційного віку назад на батьківщину, але закликає їх сплачувати податки відповідно до закону. Він підкреслив, що дії стосовно порушників мають відбуватися на основі закону та демократичних принципів, і в цьому контексті важливо дотримуватися законодавства.

Cкільки треба заробляти для стабільного життя в Лондоні: цифра

Скільки потрібно заробляти лондонцям для стабільного, комфортного життя? Цифра може декого шокувати.

Згідно з аналізом сайту Finder.com, людині, яка живе в Лондоні сама у студії чи квартирі, потрібно заробляти приблизно 37 000 фунтів стерлінгів на рік, щоб мати фінансову стабільність в одному з найдорожчих міст світу, пише Time Out.

Це приблизно на чотири тисячі більше середньої зарплати у Великій Британії. Це також трохи вище офіційного лондонського “прожиткового мінімуму”, який наразі становить 13,35 фунтів стерлінгів на годину, що на 4 фунти стерлінгів на годину менше того, що, згідно з цією оцінкою, є фактично придатною для життя зарплатою в місті.

Є багато людей, які отримують високу зарплату нижче цього порогу, в тому числі більшість у секторах гостинності та роздрібної торгівлі, водії автобусів і навіть деякі працівники NHS.

Зокрема, в аналізі йдеться, що оренда в Лондоні становить 40% від мінімального фінансово стабільного бюджету. А комунальні послуги і проїзд у громадському транспорті “з’їдять” ще 21% бюджету.

“Отже, що ви можете отримати за майже 40 тисяч на рік? Якщо вам пощастить, ви можете знайти квартиру в пристойному місці, або якщо ви не любите сусідів по кімнаті, то студію за таку ж ціну. Орендна плата становитиме близько 40 відсотків вашої загальної зарплати, а інші основні послуги, такі як міський податок, проїзд і підписка, складатимуть ще 21 відсоток.

Ви також зможете оплатити рахунки (за умови, що енергетичні компанії не вирішать підвищити ціни, тому що їм це заманеться), і, можливо, вийти на вечерю один або два рази на місяць. В інших місцях це можна було б вважати “поганим”, але в столиці мало хто з нас може собі дозволити таку розкіш. Абсолютно нікого не шокуючи, життя в Лондоні має найвищу ціну”, – ідеться в публікації.

Згідно з висновками, потрібний загальний заробіток після сплати податків із заощадженнями 10% складає £2,371 на місяць, на рік – £36,900.

Детальніша інформація про витрати, які лягли в основу дослідження, – в інфографіці.

фото: Freepik

Топ-10 найпопулярніших напрямків для канадських мандрівників у 2024 році

Найпопулярніші напрямки подорожей для канадських мандрівників у 2024 році визначили на сайті Skyscanner. Там поєднали дані пошуків і бронювань із щорічним опитуванням щодо поведінки споживачів і ось що вийшло.

Оскільки настають холодні темні вечори, мандрівники по всій Канаді вже мріють про наступну відпустку.

Отже, куди люди їдуть у 2024 році? Ось топ-10 напрямків для канадських мандрівників, які показали найбільше зростання пошуку:

Скріншот з сайту skyscanner.ca
Зростання популярності островних курортів: Зрозуміло, що канадські мандрівники прагнуть пригод на островах, адже три з топ-10 напрямків відповідають цьому критерію. Острови Теркс і Кайкос займають перше місце.

Японія продовжує повертатися на туристичну арену після повторного відкриття минулого року, причому Токіо та Осака займають друге та п’яте місця. Бухарест також піднявся в рейтингу цього року завдяки, зокрема, впливу серіалу Netflix “Середа”, який був знятий у Румунії та демонструє готичну красу країни.

Топ-10 найвигідніших напрямків для канадських мандрівників

Де можна отримати найбільшу віддачу від своїх грошей цього року? Ось топ-10 напрямків з найбільшим зниженням цін на авіаквитки з Канади за останній рік:

Скріншот з сайту skyscanner.ca

Співвідношення ціни та якості залишається ключовим фактором для канадських мандрівників, причому вартість авіаквитка (40%) та готелю (16%) є найбільшими факторами, що визначають місце призначення.

Проте, понад третина (35%) канадських мандрівників заклали більший бюджет на подорожі в 2024 році порівняно з 2023, тоді як 37% витратять стільки ж. Лише 14% сказали, що витратять менше.

За останні 12 місяців ціни на авіаквитки до Сан-Хуана в Пуерто-Рико впали більш ніж на третину, за ним слідують Уатулько (Мексика) та Ораньестад (Аруба). Мандрівники, які бажають відпочити в США, Сан-Дієго, Фінікс та Орландо побачили значне зниження цін.

Рейтинг найпотужніших армій світу 2024: яке місце посіла Україна

Аналітичний центр Global Firepower оновив щорічний рейтинг найпотужніших армій світу. У цьому році Україна посіла четверте місце серед європейських країн і 18-те з-поміж серед інших 145 країн.

При формуванні рейтингу експерти використали понад 60 окремих факторів для визначення оцінки кожної країни враховуючи кількість військових підрозділів і фінансовий стан, матеріально-технічні можливості, географію та інші аспекти.

Повідомляється, що порівняно з минулим роком українська армія опустилася на три позиції у рейтингу. У 2023-му Україна піднялася з 22 на 15 місце, у 2021-му займала 25 місце.

«Українська військова міць забезпечується фінансовою та матеріальною підтримкою західних союзників, зокрема Сполучених Штатів. У лютому 2024 року виповнюється два криваві роки з початку російсько-української війни», – йдеться у повідомленні.

Перша шістка найпотужніших армій за версією Global Fire Power виглядає так (примітка: організація визначає індекс потужності, де чим менше число, тим краще; 0,0000 вважається ідеальним показником):

  • США – 0,0699;
  • росія – 0,0702;
  • Китай – 0,0706;
  • Індія – 0,1023;
  • Південна Корея – 0,1416;
  • Великобританія – 0,1443.

Зараз Україна має індекс потужності 0,2598 і навіть обігнала Німеччину, яка на 19 позиції. Перед нами, на 17 місці – армія Ізраїлю.

Вам також може бути цікаво: Українці оплатили 10 тисяч FPV-дронів для російської армії. Про що йде мова?

Найслабшим місцем України, за даними аналітиків, є Військово-морські сили, на другому місці – повітряні сили.

Також у рейтингу зазначено, що оборонний бюджет України – 12 серед найбільших за обсягом і складає 42 мільярдів доларів.

фото: Командування Об’єднаних Сил ЗСУ y Facebook

Ексклюзив від Platform of Ukraine: українські ЛГБТ-військові про мрії, дітей та ставлення до них побратимів

Про сподівання, мрію про дітей та ухвалення законопроєкту про цивільні партнерства. Закохані українські військові розповіли свою історію для Platform of Ukraine.

Владислав та Павло – ЛГБТ-військові. Вони познайомилися у соцмережі. Пригадують, спочатку це була дружба, згодом вона переросла у кохання. Зараз пара заручена, будує плани на майбутнє та разом наближають перемогу. 

Павло вже третій рік cтроковик, йому 22 і він виконує бойові завдання на сході України. Владиславу 31, за освітою він кухар-кондитер, до повномасштабного вторгнення був власником кейтерингової компанії у Києві. Зараз чоловік також готує на кухні, проте вже на фронті. 

«З Павлом ми познайомилися у травні 2022 року. Спочатку зідзвонювалися, а після двох тижнів знайомства я поїхав до нього у Миколаїв, тоді був ще цивільним», – розповідає співрозмовник.

Рішення, щоб Владислав став військовим, пара прийняла разом. Хлопець каже, не міг ніяк служити разом з Павлом, бо з його військової частини не було заявок на військомат. 

«Я пішов у морську піхоту, адже Павла частина теж перебуває у військово-морських силах ЗСУ, і я хотів, щоб він перевівся до мене. З лютого 2023 року ми почали працювати над тим, аби його прийняли на військову службу за контрактом та перевели до моєї частини, але зіткнулися з бюрократією. Командир Павла не хотів його відпускати. Ми вже працювали з адвокатами над цим питанням, але зрушень не було. Тоді зрозуміли, що не справляємося без сторонньої допомоги, тому підключили до цього депутатку Інну Совсун», – ділиться спогадами військовий.

Зазначимо, Інна Совсун – народна депутатка, яка подала у Верховну Раду законопроєкт про цивільні партнерства, який дозволяє узаконювати стосунки в одностатевих парах.

«Цей закон є для одностатевих та різностатевих пар. Тобто ми будемо захищені законом. Якщо з хлопцем заключимо цивільне партнерство, то в нас вже будуть певні юридичні права стосовно один одного. Поки що ми не зможемо усиновлювати дітей, але якщо хтось з нас потрапить у лікарню, то мене або мого партнера повинні будуть відпускати до нього за законом. Також стосовно спільного майна, то зараз ми можемо скласти заповіт один на одного, але це так без подробиць, а якщо буде вільне партнерство, то можна вже вказати, що все успадкує мій офіційний чоловік. Зараз якщо навіть щось трапиться зі мною на війні – Павла навіть не відпустять до мене з його частини», – пояснює Владислав. 

«Влад моя сім’я насправді, але не по документах, – каже Павло. – Я знаю багато ЛГБТ-військових, які не мають рідних, взагалі нікого. Їх тілом у разі загибелі буде вже розпоряджатися держава, а не кохана людина», – констатує співрозмовник.

Варто зауважити, що Папа Римський Франциск дозволив священикам благословляти одностатеві пари. Та за словами Влада, попри дозвіл Папи Українська греко-католицька церква не буде цього робити. На його думку,  в Україні це буде ще дуже довго не сприйматися, якщо навіть ухвалять закон про ЛГБТ-партнерства, то церква все одно це буде засуджувати.

«Але можна виїхати закордон й там нас церква благословить. Багато хто говорить, що в СРСР такого не було й пострадянські країни цього не сприймають. Але от у грудні 2023 року парламент Латвії узаконив одностатеві стосунки, а це вже друга пострадянська країна після Естонії, яка підтримує ЛГБТ-партнерства на законодавчому рівні», – стверджує військовий.На фронті своєї орієнтації чоловіки не приховують. Але до їхніх зізнань поставилися по-різному. Про ставлення до себе військовий Владислав розповідає так: «У мене в частині знають всі, навіть командування бригади, відношення до того моменту поки не знали й коли дізналися не змінилося взагалі, ні від кого не чув щось погане. Я не вирішив розповісти сам, так обставини склались. Минулого року телебачення знімало про нас з Павлом сюжет. Я тоді не сказав чому приїдуть журналісти, але вже через півтора тижня після виходу відео його побачили деякі командири. Згодом я поїхав у відпустку й поки мене не було це вже побачили всі у частині. Коли повернувся, до мене підійшов командир батальйону й каже: 

«Ти нормально служиш, ми до тебе нормально відносимося, а що ти там робиш нас не цікавить». Товариші мої задавали різні питання про ЛГБТ, а так більше ніхто нічого й не казав».

У його нареченого ситуація дещо інша. 

«Гомофобія все-таки є, – зауважує Павло. – Оскільки я раніше думав, що люди змінюються, то зараз вважаю, що люди є дволикі, які хочуть вигородити себе нашим ім’ям. Тобто зараз вони «за» ЛГТБ-партнерства, а потім «ми не з вами, вас не підтримуємо». Багато людей неоднозначні в цьому плані. У мене в частині знають, що я гей. Побратими «спалили» мою переписку з колишнім хлопцем і мені довелось розповідати хто я».

«Як сприйняли? Жахливо! У мене, як виявилось, гомофобна військова частина, навіть до тепер. У роботі на фронті бувають моменти коли вони можуть наголошувати увагу на моїй орієнтації. Одна з причин чому я хочу перевестись – саме через це», – пригадує Павло.

Владислав каже, збагнув, що подобаються саме хлопці у 18 років. 

«З дитинства розумів, що щось не так, бо я й з дівчатами зустрічався. Вдома нікому не відкривався аж до приїзду в Київ. Там розповів про це деяким друзям. Мамі я зізнався позаминулого року. Те, що у мене є хлопець вона сприйняла нормально й адекватно. Дуже важливо коли твої рідні й близькі тебе розуміють та не засуджують», – переконаний хлопець. 

«Пам’ятаю, минулого року був випадок ми з мамою говорили по телефону й вона розповідає, що лежав у Дніпрі хлопець гей. Коли приїхали його батьки й дізналися про його секрет, мама йому сказала, що у неї більше сина нема. Це жахливо», – зазначає співрозмовник.

Павло ж розповідає, що спочатку було складно розповісти близьким про свою орієнтацію, адже багато людей не розуміли його, можливо, подумки й засуджували. У 13 років він свідомо зрозумів, що подобаються хлопці й перші серйозні стосунки були у 19.

«Першою про те, що мені подобаються хлопці, знала моя мама. Потім вона вже розповіла всім рідним, знали й баба й тітка. Спочатку мама дуже важко цей факт сприймала, а потім почалась війна і це стало ключовим моментом у її прийняті мене, бо вона зрозуміла –  не має нічого важливішого, ніж моє життя. Ще раніше я можливо й не розповів би їй, але вона мене просто «спалила» за розмовою з моїм колишнім хлопцем і вже я розказав», – пригадує Павло. 

Про майбутнє закохані розповідають, що мріють створити сім’ю. Коли тільки почали зустрічатися, то одразу обговорили, що хочуть 2-3 дітей. Щодо того, аби будувати життя за кордоном навіть не задумуються, адже сподіваються на зміни в Україні щодо ЛГБТ-партнерства.

«Я не хочу виїжджати й не думаю навіть про це, оскільки наша країна намагається стати толерантною й хоче у ЄС, то нехай виконує умови Євросоюзу. Для цього потрібно ухвалити законопроєкт про реєстровані партнерства. В мене є багато друзів, які хочуть виїхати, але в мене такого бажання немає. Яка б ця країна не була мені в ній добре», – ділиться Павло.

Не зважаючи зараз на відстань, пара все ж таки підтримує стосунки – телефонні розмови, «теплі» слова допомагають бути далі разом.

«Я навіть планую блог в Інстагармі випустити про те, як підтримувати стосунки на відстані, адже це дуже складно й, звісно, ми часто сваримося. Я закінчив курси психології, тому буває до свого чоловіка застосовую психологію», – каже з посмішкою Павло.

«Брали міні-відпустки, їздив я більше до нього, бо в мене виходило. Ми розуміємо, що відстань це тимчасово, працюємо над тим, щоб бути разом – у нас така ціль. Я вважаю, якщо у стосунках нема цілі, то таке кохання ненадовго. Звісно, сваримося, але й миримося, все як у гетеропар. Павло відверта людина, правдива, не обманить, трохи специфічний, але всі ми люди специфічні», – додає насамкінець розмови Влад. 

Законопроєкт про реєстровані партнерства: що наразі відомо

У 2023 році народна депутатка від «Голосу» Інна Совсун подала у Верховну Раду законопроєкт №9103 «Про інститут реєстрованих партнерств».

Згодом на сайті Офісу президента зʼявилася петиція на підтримку законопроєкту. За кілька днів вона набрала 25 тисяч кількість голосів для розгляду президентом.

Президент Володимир Зеленський відповів на петицію: за Конституцією України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а в умовах воєнного стану Конституцію не можна змінювати. Відтак він запропонував Кабміну опрацювати питання щодо запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства.

Міністерство оборони та Міністерство юстиції підтримали законопроєкт,  який має на меті дозволити українцям укладати реєстровані (цивільні) партнерства.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила депутатка Інна Совсун. 

Тепер долю законопроєкту вирішуватиме парламент.

Авторка: Оксана Середюк

Канада підтримає відбудову 19 українських громад: інклюзія та безбар’єрність у фокусі

Канада допоможе відбудувати 19 українських громад, які постраждали від російської агресії, повідомляє Liga.net.

Згідно з повідомленням Олени Шуляк, голови Комітету Верховної Ради України з організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, допомога надається в рамках ініціативи CLIR. Це спільний проєкт України та посольства та уряду Канади.

Мета ініціативи полягає в тому, щоб відбудова охоплювала не лише інфраструктуру та економіку, але й соціальні послуги на рівні громад.

Зокрема, акцент робиться на створенні інклюзивного простору, а також на безбар’єрному доступі до фізичного простору для всіх груп громадян. У цьому контексті Шуляк наголошує на важливості впровадження конкретних заходів, що сприятимуть інклюзивності та безбар’єрності, які уже зафіксовані на всіх рівнях відбудови.

Досягнення цієї мети передбачає співпрацю з місцевими органами влади у формуванні місцевих планів та цільових програм з безбар’єрності. Окрім того, увага приділяється виконанню нових державних будівельних норм, що передбачають підвищені вимоги до інклюзивності у будівництві та відновленні пошкоджених об’єктів.

Крім того, за новими стандартами інклюзивності, передбаченими програмою Ukraine Facility, Україна отримуватиме фінансування для відновлення соціальної інфраструктури, зокрема шкіл та лікарень, сприяючи покращенню доступу до медичних послуг та освіти.

Мільйонна армія і “серйозна загроза” для Європи: головне з інтерв’ю Зеленського ARD

Президент Володимир Зеленський дав інтерв’ю інтервʼю німецькому телеканалу ARD – про те, скільки людей в українській армії, про підтримку з боку США, проблеми з мобілізацією і чоловіків-ухилянтів за кордоном. Ми зібрали основні тези з інтерв’ю президента.

Європа сама не впорається”

Зокрема, його запитали про наслідки в разі припинення допомоги з боку США. За словами президента, Європа без Сполучених Штатів не впорається ні з військовою, ні з фінансовою підтримкою України. Це матиме наслідки як для України, так і для самої Європи й НАТО. Зеленський упевнений, що путін скористається цим, це буде сигнал про ослаблення НАТО.

«По-перше, я вірю, що цього не станеться — що Європа сама не залишиться. І це питання комплексне. Європа сама не впорається [з підтримкою] на тому рівні, який Україна отримувала до цього – ні зброєю, ні фінансово. Якщо так станеться, і в США будуть, не дай боже, якісь процеси із затягування підтримки, це матиме вплив на обʼєднану Європу. І тут є послідовні проблеми.

Перша – це дефіцит зброї, фінансів в Україні. Друга – я думаю, що втратиться союз між США та Європою. Третя – Європа сама зрозуміє, що це сигнал. Якщо Україна не витримає і путін піде вперед, це сигнал від США про те, що Європа залишиться на самоті серед країн НАТО», — сказав Зеленський.

“Якби план Трампа про закінчення війни за 24 години був дієвим, я був би щасливим”

“На сьогодні ми маємо двопартійну підтримку у США. Є деякі голоси від Республіканської партії, які не підтримують Україну, але в більшості своїй обидві партії підтримують Україну. Тому я не вірю, що політика Сполучених Штатів залежить тільки від однієї людини. Сьогодні Байден і його адміністрація нас підтримують, і я задоволений нашими відносинами. Кращих відносин в України із США не було. Як буде, коли буде інший президент, складно сказати”, – прокоментував Зеленський.

Він додав, що хотів би почути план кандидата на пост президента США Дональда Трампа щодо закінчення війни в Україні за 24 години, і якби цей план був дієвим, то він би був щасливим, бо знає ціну, яку щодоби платять українці.

“У нас мільйонна армія”

Президент наголосив, що в Україні велика армія, але усі, хто є в країні, захищають Європу і світ на своїх робочих місцях. Щодо чисельності української армії, то він назвав цифру 880 тисяч.

“Ми вдячні тим, хто повернувся будувати Україну, а не тільки воювати. В Україні дуже багато людей працюють… У нас 880 тисяч (бійців), у нас мільйонна армія, а при цьому у нас 30 мільйонів громадян працюють, а може й більше – сказати точно не можу, тому що ми не знаємо: 6,5 чи 7,5 мільйонів людей виїхали від початку”, – відповів Зеленський.

Про тих, хто виїхав закордон

На думку Зеленського, українці, які виїхали за кордон, мали б платити податки і в Україні, а чоловіки, які виїхали з країни незаконно, мали б повернутися. І йдеться необов’язково про війсьову службу.

“Різні люди виїжджали з різних причин. В перші дні війни були відкриті всі кордони. Була війна, люди рятували своїх дітей, всі це абсолютно розуміють. Люди виїжджали в різні країни світу, хтось залишався тут, це був вибір кожної людини. Ми б хотіли, щоб люди, які виїхали поза законом України, які мобілізаційного віку, були в Україні. Питання не в тому, що вони всі мають бути на фронті – у нас велика армія.

Питання в справедливості. Ці люди повинні сплачувати податки. Є люди, які поїхали і не повернулися. Вони не повернулися на свою роботу. Це їхнє право. Але якщо вони громадяни України, вони б мали сплачувати податки – бажано в Україну. Тому що ці гроші ми потім віддаємо нашим військовим, нашим солдатам, які нас захищають. І захищають не тільки Україну”.

Про гроші для біженців

Зеленський виступає за те, щоб фінансова допомога від інших держав для українських біженців надходила до бюджету держави, після чого Україна сама б розподіляла ці гроші між людьми.

Він зазначив, що на сьогодні частина українських грошей залишилась у Європі, адже їх вивозили туди люди, які тікали від війни. Потім Європа почала підтримувати Україну на своїй території, і всі гроші, які йшли на підтримку українців, залишались за кордоном в економіці тієї чи іншої держави.

“Є такий момент, наприклад, якась людина виїхала і перебуває за кордоном, і отримує підтримку від Німеччини. І ми дякуємо за те, що ви підтримуєте наших громадян. Але буває так, що ця людина отримує підтримку і від вас, і від нас. Ну, так буває. Я вам узагальнюю це.

Про демобілізацію

Є військові, які вже 700 днів перебувають на війні, тому крім мобілізації важливим також є питання демобілізації, сказав президент.

“Багато хто відвоював багато днів. Є люди, які 700 днів на полі бою. Я їм вдячний за за захист нашої держави, як кожен українець. Вдячності замало від суспільства, я вважаю. Треба справедливі ротації. Треба давати широкі відпустки. Грошима все прикрити не можна, хоча заробітні плати високі, але тим не менш, треба справедливість у цьому напрямку”, – прокоментував він. 

Президент також наголосив, що очікує від військових закон про справедливу мобілізацію – він би хотів, щоб це був комплексний справедливий законопроєкт.

“путін веде війну на виснаження

Президент розповів також про величезні втрати ворожої армії, які російська держава не рахує і веде війну на виснаження.

“Перший рік війни Росія зовсім не користувалася, мені здається, математикою й просто викидала своїх людей. Але вони до них відносяться як до м’яса. І я не впевнений, що це виснаження для них. Їм все одно: 1, 2, 3 мільйони – скільки загине. 

І зараз у нас є, наприклад, Авдіївка. Ви просто навіть не уявляєте: це паркани з їхніх людей, просто лежать люди на полі бою один на одному – це вже паркани трупів, вони їх навіть не забирають”.

Повне інтерв’ю ви можете переглянути нижче.

Привіт лютий: що цікавого можна відвідати у Лондоні цього тижня

Січень завершиться вже цього тижня і постпиться місцем останньому зимовому місяцю – Лютому. Londonist пропонує ознайомитися із подіями, які можна відвідати в Лондоні вже цього тижня.

Путівник включає нові виставки і мюзикли, а також пропонеє відвідати місця у Лондоні, які незабаром зникнуть.

ТИЖДЕНЬ НЕЗАЛЕЖНОЇ МУЗИКИ: Заклади по всьому Лондону беруть участь у Тижні незалежних майданчиків, загальнонаціональній презентації чудових локальних концертних залів і перспективних артистів. Відвідайте концерт у Fox & Firkin у Lewisham, Omeara на London Bridge, Engine Room у Bow або одному з понад 30 інших лондонських закладів, які є господарями. 29 січня – 4 лютого

LUXMURALIS: Побачте церкву Святого Мартіна в полях на Трафальгарській площі, що сяє вражаючими проєкціями під атмосферну звукову картину, яка прославляє природний світ. Life is an event від Luxmuralis, компанії проєкційного мистецтва, яка має звичку брати під своє крило вражаючі будівлі та робити з ними чудові речі. До 3 лютого

ВИСТАВКА МЮЗИКЛІВ: Це останній тиждень безкоштовної експозиції V&A Museum, Re:Imagining Musicals, яка розповідає про еволюцію мюзикл-театральних шоу від “Міс Сайгон” і “Моя чарівна леді” до сучасних класиків, включаючи SIX the Musical та Everybody’s Talking About Jamie. Костюми, фотографії, постери та дизайн декорацій представлені на виставці. БЕЗКОШТОВНО, до 4 лютого.

НАЦІОНАЛЬНЕ ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО: Якщо ви опинитеся на Південному березі з кількома вільними хвилинами, загляньте в Національний театр і роздивіться поточну виставку Амелії Ланкастер. Протягом понад двадцяти років вона фотографувала бруталістську, бетонну архітектуру і використовувала їх як натхнення для своїх творів. БЕЗКОШТОВНО, до осені.

ПРОДУКТ ТИЖНЯ: магазин пирогів і пюре Мензе в Депфорді оголосив, що закриється наступного року після 110 років у справі. Отримайте свою частку дешевого і ситного кокніського обіду (рекомендують подвійний пиріг і м’ясне пюре, затоплені у оцті чилі), перш ніж ще один історичний заклад зникне назавжди.

НАПОЇ ТИЖНЯ: Пройдіть через непомітний бар ззаду винного магазину біля Бонд-стріт, щоб відкрити для себе останній секретний бар Лондона, Scales Cocktail Bar. Тут елегантні, чисті та точні коктейлі — головна відмінність; серед коктейлів міксологів Діна Джусуфі та Енджі Шала є Шизо Яблуко (відома водка Десі Дару, лист шизо, зелене яблуко і бергамот) та Пряний пряник (ром Тідал, пряник, кокосове молоко, горіх і цитрус).

Британія та ще 4 країни призупинили фінансування Агентства ООН у справах палестинських біженців

Британія, Італія, Канада, Австралія та США припинили фінансування Агентства ООН у справах палестинських біженців (UNRWA) на тлі розслідування щодо причетності деяких співробітників агентства до нападу бойовиків ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня.

Таку заяву зробили в МЗС Великої Британії, передає Укрінформ.

Британія запевнила, що залишиться рішуче налаштованою надавати гуманітарну допомогу мешканцям Гази, які її потребують.

Агентство ООН у справах палестинських біженців заявило про початок розслідування.

Ізраїль планує зупинити діяльність UNRWA у Газі.

Узагальнюючи, можна сказати, що зростає тиск на UNRWA з боку країн, які звинувачують агентство в причетності до тероризму. Це може призвести до скорочення фінансування агентства та погіршення ситуації з гуманітарною допомогою палестинським біженцям у Газі.

Агентство ООН у справах палестинських біженців (UNRWA) було створено в 1949 році для надання допомоги палестинським біженцям.

Основні функції агентства

Надання основних послуг: UNRWA надає базові послуги, такі як медична допомога, освіта та соціальні послуги, мільйонам палестинських біженців у декількох країнах, включаючи Йорданію, Ліван, Сирію, Західний берег і сектор Газа.

Велика організація: Агентство має понад 30 000 співробітників, що робить його одним із найбільших агентств ООН, що працюють на Близькому Сході.

Контроверсійність: Роль і мандат UNRWA були предметом дискусій і критики, зокрема з приводу його нейтральності та сприйняття політичних уподобань.

Поточний стан

Фінансова криза: У зв’язку з звинуваченнями у причетності деяких співробітників до нападу ХАМАСу на Ізраїль, кілька країн, включаючи Велику Британію, тимчасово призупинили фінансування UNRWA, що ставить під загрозу його діяльність.

Розслідування: UNRWA проводить внутрішнє розслідування звинувачень.

Невизначеність майбутнього: Довгострокова стійкість агентства та його здатність надавати основні послуги палестинським біженцям залишається невизначеною.

Translate »