Національний банк України планує суттєво посилити контроль за банківськими переказами. Якщо нові правила ухвалять, банки зможуть автоматично аналізувати фінансову поведінку клієнтів за допомогою штучного інтелекту, а підозрілі операції — перевіряти ще до завершення платежу.
7eminar пояснює, які зміни пропонує НБУ, хто потрапить під посилений моніторинг і які 16 ознак можуть привернути увагу банку.
Основна мета нововведень — ефективніше протидіяти шахрайству, використанню так званих “дропів”, відмиванню коштів та іншим незаконним фінансовим схемам.
До перевірок залучать штучний інтелект
Проєкт передбачає, що кожен банк сформує для клієнтів індивідуальний фінансовий профіль. Під час аналізу враховуватимуться звичні суми платежів, їхня регулярність, місце проведення операцій, типи торговців, кількість переказів та інші характеристики.
Якщо поведінка клієнта різко відрізнятиметься від його звичних фінансових операцій, система визначить це як потенційний ризик і може ініціювати додаткову перевірку.
Наприклад, якщо людина зазвичай отримує заробітну плату та оплачує покупки, а згодом через її картку починають проходити десятки великих переказів від різних осіб, банк може розцінити таку активність як нетипову.
Однією з головних новацій стане можливість використання технологій штучного інтелекту та машинного навчання. Такі системи аналізуватимуть великі масиви даних, виявлятимуть нетипові моделі поведінки та прогнозуватимуть ризики шахрайства. При цьому алгоритми мають регулярно оновлюватися й навчатися на нових даних, щоб оперативно реагувати на нові схеми незаконних операцій.
Кожен платіж отримуватиме рівень ризику
Проєкт постанови передбачає три категорії ризику для кожної платіжної операції:
- низький ризик — стандартні платежі проходитимуть без додаткових перевірок;
- середній ризик — банк може тимчасово призупинити операцію, звернутися до клієнта для підтвердження або передати її на додатковий аналіз;
- високий ризик — платіж автоматично зупинятиметься до завершення перевірки, під час якої банк встановлюватиме законність операції, особу отримувача коштів та наявність ознак шахрайства.
Що ще зміниться
Нові вимоги стосуватимуться насамперед банків, платіжних установ і фінансових компаній. Серед інших змін:
- банки повинні будуть контролювати операції практично в режимі реального часу;
- окрему увагу приділять боротьбі з міскодингом — використанням неправильних кодів виду діяльності для приховування реального бізнесу;
- у разі підвищених ризиків фінансові установи зможуть встановлювати додаткові ліміти, обмежувати кількість рахунків чи карток або проводити додаткову ідентифікацію клієнта;
- також банки формуватимуть власний перелік клієнтів, операції яких потребують посиленого контролю. До нього можуть потрапити особи, які передають свої картки третім особам (“дропи”), а також компанії чи торговці, діяльність яких викликає підозру.
При цьому йдеться не про загальнодержавний “чорний список”, а про внутрішні бази даних кожного банку. Інформація в них зберігатиметься протягом року.
16 ознак, які можуть привернути увагу банку
У додатку до проєкту постанови НБУ визначив перелік критеріїв, за якими банки оцінюватимуть ризиковість фінансової поведінки клієнтів. Серед них:
- відкриття великої кількості рахунків або банківських карток без очевидної потреби;
- велика кількість однотипних операцій або нетипових платежів;
- понад 10 переказів чи поповнень протягом короткого часу;
- значні обороти коштів за майже нульового залишку на рахунку;
- регулярне оформлення та погашення великих кредитів;
- використання рахунку як транзитного — гроші надходять і майже одразу переказуються далі;
- підозрілі операції, пов’язані з букмекерськими компаніями чи азартними іграми;
- використання особистої картки для систематичного отримання оплати за товари або послуги;
- різке та нетипове зростання оборотів нового бізнесу;
- практично повне співпадіння сум вхідних та вихідних переказів;
- невідповідність призначення платежів або МСС-коду реальному виду діяльності;
- часта зміна телефону, IP-адреси, пристрою чи інших технічних даних;
- використання одного пристрою для доступу до рахунків різних непов’язаних клієнтів;
- проведення операцій із різних регіонів за проміжок часу, за який фізично неможливо переміститися;
- регулярні перекази коштів великій кількості різних отримувачів;
- надходження платежів від великої кількості різних фізичних осіб на одну картку.
Водночас НБУ наголошує: одна така ознака сама по собі не означає автоматичного блокування рахунку. Вона лише може стати підставою для додаткової перевірки. Водночас поєднання кількох критеріїв значно підвищуватиме рівень ризику.
Поки що документ перебуває на стадії проєкту. Після його офіційного затвердження банки та інші платіжні установи отримають 90 днів на адаптацію своїх внутрішніх процедур до нових вимог. Лише після завершення цього перехідного періоду оновлені механізми фінансового моніторингу можуть почати працювати в повному обсязі.
Читайте також про валютні ліміти НБУ: чому українцям за кордоном дедалі складніше користуватися власними грошима
фото: witsarut sakorn / Shutterstock
