Секрет успіху кращих шкіл світу. Розкриваємо таємниці рейтингів та дізнаємося, за якими критеріями визначають лідерів освіти у США та Великій Британії.
У Великій Британії складають топ найгірших шкіл
Чи потрібні взагалі рейтинги шкіл? У Британії оцінювання шкіл, що базувалося на показниках аналогів українського ЗНО, використовували аж 30 років тому. І на це йшли свідомо: впроваджували політику конкуренції між державними школами. Інформацію збирали не для батьків, а для менеджменту, спонсорів, міністерства освіти. Цікаво, що акцент у таких рейтингах був не на «найкращості», а на тому, з яких шкіл випускники показують найнижчі результати. Чудові результати незалежного оцінювання не завжди свідчать про роботу шкіл. Це може бути заслугою здібних дітей або репетиторів. А ось масові найгірші результати тестувань вочевидь говорять, що зі школою щось не так. Вона потребує втручання й допомоги.
Вже в нульові британці отримали альтернативу — рейтинги, які спиралися на те, що демонструє роботу вчителя: поступ учня. Які знання та компетенції дитина мала на початку, якою була динаміка (наскільки важко давалося навчання) і що з тим змогла зробити школа. Тобто якщо учні перейшли з «початкового рівня» на «середній», школа отримає за це значно більше балів і матиме вищі місця в рейтингу, ніж коли її відмінники опанували матеріал ще ідеальніше.
Нині у Великій Британії є низка багатофакторних освітніх рейтингів, яким довіряють люди. Офіційними є лише звіти організації Ofsted (Департамент стандартів освіти), яка поділяє школи на категорії від «не відповідає вимогам» до «чудово». Але їхній звіт включає широкий спектр факторів, таких як безпека, відсутність булінгу, інклюзія, безпечний фізичний простір, охорона, харчування, перевірка вчителів під час найму. Ці дані важливі якраз для батьків, але говорять радше про те, чи задовольняє школа базові потреби.
Решту рейтингів складають великі поважні медіа: The Times, The Guardian, The Telegraph, Financial Times, The Daily Telegraph, The Sunday Times. Скрізь команди складання рейтингів не є членами редакції та незалежні від її впливу. У рейтингах є такі параметри, як: «звідки найчастіше вступають до Оксфорду та Кембриджу», «суб’єктивна задоволеність батьків», «кількість учнів у класі», «співвідношення вчителів і учнів», «освітні ресурси, доступні для учнів: онлайн-ресурси, бібліотеки, лабораторії», «куди випускників беруть працювати» і навіть «рівень залученості батьків та спільноти».
Утім, понад 20 років школи Ірландії, Шотландії, Уельсу й такі відомі заклади освіти, як Ітон, принципово не беруть участі, бо вони проти самої ідеї вимірювання та порівняння.
У США враховують відгуки учнів і дані про їхнє доросле життя
У США відомі рейтинги: GreatSchools, Niche K-12, US News & World Report.
Їхні методики занадто складні, аби розповісти про них у статті, вони математично обґрунтовані, мають сталі формули та коефіцієнти ваги для певних показників. Але чимало кажуть і фактори порівняння. У US News & World Report акцент на порівнянні даних школи з очікуваними показниками рівня знань для конкретного класу з певного предмета. Наприклад, у школах з неблагонадійних районів учні в 4-му класі читають зазвичай ось у такому темпі та з таким рівнем усвідомлення. Якого академічного прогресу досягають чотирикласники конкретної школи порівняно з ровесниками в штаті? Вище очікуваного — педагоги працюють більш якісно, ніж решта, нижче — недопрацьовують.
У Niche K-12, окрім параметрів, які надають школи і які проходять найретельніший аналіз, є фактор «що насправді думають про школу». Тут збирають та обробляють відгуки від реальних учнів і батьків: їх понад 2,5 млн! Коефіцієнти встановлюють після аналізу галузевих досліджень, визначення, як кожен фактор впливає на діяльність шкіл та якими є користувацькі уподобання батьків та учнів.
GreatSchools перевіряють, наскільки добре школа готує учнів до дорослого життя. Тут інтегрують дані про кількість учнів, їхні демографічні показники, оцінки школярів у випускному класі, поступ із початкової школи, освітні розриви між показниками дітей з уразливих соціальних груп та решти, відвідуваність занять, результати тестування, досвід та кваліфікацію вчителів. А найнесподіваніше, певно, як для нас: дані про життя випускників школи. Тобто вступ до коледжу та (або) університету, періоди безробіття, рівень зарплати, чи були порушення закону (криміналізація), lifelong learning. Це демонструє, якою є якість життя колишніх учнів певної школи.
Джерело: Освіторія
Читайте також, Дитсадок та школа у Британії: ціна та як записатись українцям.
