Імміграційна політика США формувалася десятиліттями під впливом воєн, політичних криз, економічних змін і суспільних настроїв.
Від жорстких расових критеріїв для отримання громадянства до програм легалізації та хвиль переселенців — історія американської міграційної системи містить чимало маловідомих, але показових фактів.
Громадянство лише для «вільних білих»
Одним із перших ключових документів став Закон про натуралізацію 1790 року, який визначив правила отримання американського громадянства. Відповідно до нього, претендувати на натуралізацію могли лише іноземці, які прожили у США щонайменше два роки, мали підтверджену законослухняність і належали до категорії так званих «вільних білих людей». Таким чином, закон прямо обмежував доступ до громадянства за расовою ознакою.
Політичний рух, що виступав проти іммігрантів
У середині XIX століття в США з’явилася політична сила, яка відкрито виступала за обмеження імміграції. У 1849 році була створена Know Nothing Party, також відома як Американська партія або Партія «незнайок». Її основу становили переважно протестанти, які негативно ставилися не лише до мігрантів, а й до католиків. Представники руху вважали, що католицький вплив може загрожувати американському способу життя.
Острів Елліс став воротами до Америки
Одним із найвідоміших символів імміграції до США став острів Елліс, розташований біля Нью-Йорка у гирлі річки Гудзон. У 1892 році саме там відкрили перший спеціалізований приймальний центр для іммігрантів. Він працював понад шість десятиліть — до 1954 року.
За історичними оцінками, через острів Елліс до США пройшли мільйони людей, а предки приблизно 40 мільйонів американців прибули до країни саме через цей пункт. Сьогодні там працює музей історії імміграції.
Після Другої світової США відкрили двері для переселенців
Після завершення Другої світової війни Сполучені Штати почали формувати нову політику щодо біженців і переміщених осіб. У 1948 році був ухвалений Закон про переміщених осіб, який дозволив переселення до США громадянам європейських країн, що опинилися у спеціальних таборах після війни. Документ також встановлював конкретні квоти на прийом біженців, що стало важливим кроком у розвитку гуманітарної імміграційної політики.
Рейган дозволив масштабну легалізацію мігрантів
Одним із найбільш знакових рішень у сфері імміграції став закон, який підписав президент Рональд Рейган у 1986 році. Документ передбачав можливість легалізації для нелегальних іммігрантів, які прибули до США до 1982 року та відповідали визначеним умовам. Це стало однією з наймасштабніших імміграційних амністій в історії країни.
Іспанська стала головною мовою серед іммігрантів
Демографічні зміни суттєво вплинули і на мовну картину США. Згідно з дослідженням Pew Research Center, оприлюдненим у 2018 році, найпоширенішою мовою серед іммігрантів у США стала іспанська. Нею спілкувалися 42% опитаних.
Друге місце посіла англійська — 17% респондентів зазначили, що у родині користуються лише нею. Третю позицію зайняла китайська мова з показником 6%.
Читайте також: Хто дав назву Америці? Несподівана розгадка історичної загадки
фото: maxbelchenko / Shutterstock
