Упродовж останніх днів Україна опинилася під шквалом західної критики – зростає тиск на владу через згортання антикорупційних реформ, міжнародні партнери переглядають масштаби допомоги, а в самій країні тривають масові протести. Тим часом США готують стратегічне скорочення військової присутності в Європі, а Китай, як вважають американські посадовці, посилює підтримку росії.
Традиційно щопонеділка збираємо головні теми зі шпальт іноземних медіа, які публікувались у вихідні. Про важливе за останні дні – далі.
ЄС може скоротити фінансову допомогу Україні через згортання реформ – NYT
Як пише The New York Times, рішення української влади обмежити незалежність НАБУ та САП спричинило занепокоєння серед західних союзників і може коштувати Києву мільярди євро допомоги від ЄС. Йдеться про зменшення траншу у межах програми Ukraine Facility із 4,5 до 3 мільярдів євро, хоча остаточне рішення ще не ухвалене.
Видання зазначає, що це перший випадок з 2022 року, коли в Україні пройшли публічні антиурядові виступи. Західні донори, за даними NYT, почали дратуватися через дії української влади. Американський антикорупційний експерт Джеймс Вассерстром зазначив:
«Блиск точно зникає. У спільноті донорів є роздратування Зеленським».
У статті нагадують, що уряд Зеленського перешкоджав призначенню на ключові посади незалежних антикорупціонерів, зокрема Олександра Цивінського, якого відмовились затвердити на посаду голови Бюро економічної безпеки. Міжнародний валютний фонд вимагає вирішити це питання до 1 серпня, інакше виникнуть ризики для подальших траншів у межах чотирирічної програми в 15,6 млрд доларів.
Українська молодь виходить на вулиці: Reuters про найбільші протести з 2022 року
Reuters описує атмосферу протестів у Києві, які стали найбільшими з початку повномасштабного вторгнення. Молоді українці, які виросли після Революції гідності, нині стали активним голосом у боротьбі за прозорість влади.
18-річна Поліна Моргун, яка родом із Донецька, розповіла журналістам:
«Я думаю, що тепер, коли мені 18, я маю певну відповідальність».
Протести відбулися на тлі спроб обмежити незалежність антикорупційних органів. Попри воєнний стан, коли масові мітинги заборонено, мітингарі вийшли до Офісу президента, скандуючи «Ганьба!».
Президент Зеленський у відповідь пообіцяв зберегти незалежність НАБУ та САП і внести відповідні зміни до законодавства. Проте критики не впевнені у щирості намірів. 26-річна Марина Михальчук, яка планує піти доброволицею на фронт, назвала рішення влади «ударом у спину».
США готують скорочення своїх військ у Європі – Politico
Видання Politico повідомляє, що Сполучені Штати можуть зменшити свою військову присутність у Європі на третину. Це передбачено в рамках Глобального огляду розміщення військ (Global Force Posture Review), який проводить Пентагон. Основною причиною перегляду є зміна глобальних пріоритетів, зокрема – зміцнення оборони в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Як зазначає експертка Німецької ради з міжнародних відносин Айлін Матле, мова може йти про відведення до 20 тисяч військових, які були розміщені в Європі після вторгнення росії у 2022 році. За її словами, навіть після скорочення США збережуть суттєву присутність на континенті.
Однак, за іншим джерелом у НАТО, скорочення може бути ще масштабнішим – до 30%, що означає істотну перебудову всього військового контингенту США в Європі.
Китай – головна підтримка росії у війні – Fox News
Американський сенатор Марко Рубіо в ефірі Fox News заявив, що без прихованої підтримки з боку Китаю росія не змогла б продовжувати війну проти України. Він наголосив, що Пекін купує нафту у москви та допомагає їй настільки, наскільки може, не ризикуючи втратити репутацію.
«путін не зміг би продовжувати цю війну без підтримки Китаю, особливо без закупівлі російської нафти», – наголосив Рубіо.
На його думку, Китай зацікавлений у затяжному конфлікті, який відволікає США від Індо-Тихоокеанського регіону та створює стратегічні переваги для Пекіна. Він переконаний, що Європа вже починає усвідомлювати реальну роль Китаю в конфлікті.
Читайте також: “Атака на борців з корупцією”, – світові ЗМІ про масові протести через закон 12414
фото: Радіо Свобода
