Перипетії еміграції, або чи всі, хто поїхав з країни – зрадники? Думка

Дата:

Перед обличчям ворога українці мали б єднатись, натомість третій рік ті, хто залишився і ті, хто втік, продовжують “гризтись”. Нас спеціально намагаються розсварити, переконана журналістка Алла Мегель. Про це вона пише у блозі на сайті Цензор.нет.

Найбільшою помилкою нашого часу є думка, що сучасні військові конфлікти мають кордони й чітку лінію фронту. Це – далеко не так. Адже сучасна війна – гібридна, вона ведеться не тільки на землі. Полем бою стає економіка, політика і, звичайно, інформаційний простір.

Специфіка гібридної війни полягає в тому, що ракетним, бомбовим та артилерійським ударам як правило передують інформаційні. Такі удари спеціалісти називають ІПСО – інформаційно-психологічні спецоперації. Якщо на початку вторгнення ця абревіатура була відома хіба фахівцям дуже специфічних професій, то зараз її знають навіть бабусі, що активно дописують у Фейсбуці. А самі спецоперації поступово виходять за рамки супроводу воєнних дій і оформлюються у самостійні стратегічні напрямки війни. У цьому матеріалі ми розповімо вам про один із таких напрямків.

Стратегічна ІПСО – це велика, розгалужена операція, що має масштабні цілі. Командування російських інформаційних військ (а вони підпорядковуються Головному управлінню розвідки зс рф) поставило мету: розділити на два ворогуючих табори людей, що виїхали з країни після 24.02.22, і тих, хто залишився, чи невдовзі повернувся в Україну і живе тут.

Тобто, зробити ворогами рідної держави й завадити повернутися на Батьківщину майже 5 млн. українців (за даними заступника директора Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи Олександра Гладуна саме стільки виїхало за межі держави з початком вторгнення).

Так зайшла в українсько-європейське інформаційне поле ІПСО, яку ми умовно назвали “Хто втік, той – зрадник”.

Все починалось непомітно. Раптом у соціальних мережах то тут – то там з’явились дописи про блюзнірське поводження наших біженців за кордоном. Кожен такий допис обов’язково ніс у собі меседж: “Як вже живете в мирі і теплі, то хоч не ганьбіться”.

Здавалось би, ну що тут фсбшного? Люди за кордон поїхали різні, та й стреси перших днів війни даються взнаки, от вони й витворяють усіляке непотрібство. Однак, дослідникам інформаційного простору впала в око невідповідність: із акаунтів з аудиторією у кілька сот підписників інформація поширювалась неприродно швидко. Виникла підозра, що “розгоном” цих текстів займаються ботоферми, а самі тексти – не що інше, як ворожі інформаційні “вкиди”. Це свідчило про початок ІПСО.

Збурені мережеві спільноти згодом самі підкинули російським спецслужбам матеріал для переводу дезінформації в інформацію, подану офіційними ЗМІ. Ним стала мелодраматична історія про те, як українська біженка звабила чоловіка в сім’ї, яка її прийняла. Цю лавсторі надрукували відомі видання й саме вони стали тими “паровозами”, що протягнули російську ІПСО в офіційний інформаційний простір.

І вогнище емоцій спалахнуло! Далі спецам залишалось тільки підкидати до нього дрівець у вигляді все нових і нових історій, доводити емоції аудиторії до кипіння і в цей час непомітно вживляти у голови інформаційний меседж-чіп: “Усі, хто поїхав – зрадники”. Непомітно, – бо наші мізки влаштовані так, що на піку емоцій виключається критичне мислення. І вдало сформульований меседж ковзає в них і відразу стає частинкою картини світу. І ось вже будь-яке повідомлення, що підтверджує думку про втікачів-зрадників впадає нам у вічі. А те, що протирічить нашій переконаності, сприймається вороже і відкидається.

Згодом люди почали відчувати вороже ставлення до всіх, хто з початком повномасштабної війни виїхав за кордон. Особливо “дістається” нашим землякам – емігрантам з Тернопільщини. Чому? Та тому, що наш регіон на тлі подій на півдні і сході України вважається мало не раєм. Дарма, що й у нас гудуть сигнали тривоги мало не щодня, й були прильоти. Тернополян попрікають тим, що вони боягузливо втекли з регіону, де цілком можна жити, не замислюючись про те, що добре бути розумним постфактум. Адже, коли ці люди виїздили з України, ще не було відомо, яким – безпечним, чи небезпечним – буде тут життя.

Російські спецслужби грають на емоціях української аудиторії, викликаючи такі почуття, як тотальний осуд всіх без розбору, без огляду на обставини і ситуації, заздрість, страх і підсвідоме бажання перенести провину з того, кого не можеш дістати, на того, хто в зоні доступу й вразливий.

І ті ж таки специ грають на почуттях українців в еміграції, провокуючи почуття провини, апатію, небажання допомагати армії та й взагалі повертатись додому. Так відбувається розкол суспільства на дві величезні ворогуючі групи в той час, коли єдність – одна з основних умов виживання.

І що ж цим робити? Усвідомлення проблеми – 50 відсотків її вирішення. Якщо ви даєте собі звіт, що будь-яка інформація з-за кордону про те, як добре там живеться нашим, як їм допомагають держави, місцеві адміністрації і прості люди, викликає у вас недобрі почуття, збурює осуд, злість, агресію, – значить ви в ІПСО, і ворожий чіп “всі, хто втік – зрадники” вже оселився у вашій голові. Як вийняти ворожий чіп? Потрібно пересилити негативні емоції, потамувати їх зусиллям волі й спробувати перевести свої думки у логічну площину.

Ну, хоча б розібрати чіп по слову.

“Всі” – неконструктивне узагальнення.

Люди – різні. Різні – обставини їх життя, причини їх виїзду. Ми знаємо, наприклад, маму, яка мусила вивозити дитину, у якої звуки сирени провокували люті панічні атаки з нервовими спазмами й енурезом.

“Втік” – принизливе слово, навмисне вжите у чіпі, щоб щоразу збурювати негативні емоції. Виїхали, бо рятувались і рятували дітей, – інший, більш доцільний варіант.

“Зрадники” – ключове слово чіпа. Люди, які зараз перебувають за кордоном, після повернення додому можуть стати для країни неоціненним скарбом, оскільки привезуть нам із мандрів багато нового і корисного досвіду з життя в інших країнах. І – що теж вірогідно – навчать нас цінувати те добре, що маємо ми. Маємо, та не цінуємо.

Ми всі прагнемо перемоги. Ми всі зацікавлені у відновленні, розвитку й розквіті нашої держави. То навіщо ж нам, підіграючи російським ІПСО відштовхувати те добре й корисне, що несе нам наша єдність? 

Читайте також: Долю України визначатимуть ті, хто вижив. Думка

Джерело: Цензор.нет

Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. 

ЗАЛИШИТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут

Поділитись:

Підписка

Популярне

ГОЛОВНЕ

Голос української моди в Лондоні: розмова з Костянтином Лєонтьєвим про London Fashion Day

Костянтин Лєонтьєв, дизайнер, продюсер, нетворкер, засновник Odessa Fashion Day та London Fashion Day, рушійною силою...

Новий український ресторан Sino відкривається в Лондоні

Українська кухня знову у центрі уваги британської гастросцени — і цього разу мова не про...

За що українців можуть депортувати зі США: головні причини

У квітні деякі українці, які перебувають у Сполучених Штатах за програмою Uniting for Ukraine, отримали...

Наш Великдень у Вінніпезі: як українці бережуть традиції за тисячі кілометрів

Чи можна перенести український Великдень за тисячі кілометрів — і зберегти дух свята? У Вінніпезі...

“Найбільше загинуло у тролейбусі – практично всі”, – ракетний удар по Сумах

13 квітня росія завдала ракетних ударів по Сумах. Під обстрілом опинився тролейбус з цивільними. Станом...

Символ Лондона на межі змін: 25 років London Eye

Лондонське Око (London Eye), також відоме як Колесо Тисячоліття (Millennium Wheel), є одним із найвідоміших...

Де українцям шукати житло у США: найкращі ресурси та поради

Переїзд до Сполучених Штатів — це завжди виклик, особливо якщо це сталося раптово, як у...

Покинула роботу в Лондоні та повернулась до Києва: історія українки

Вісім років за кордоном, блискуча кар’єра у топових міжнародних компаніях і… несподіване рішення повернутися додому....

«Це ваш особистий код»: як писанка стала містком між Україною і Канадою

Чи може мистецтво об’єднувати людей, незалежно від їхнього походження? Безумовно. У Саскатуні жителі міста масово...

“Мистецтво не поза політикою”: українці в Лондоні й Чикаго блокують повернення росіян на сцену

Чи може сцена бути нейтральною, коли за лаштунками — війна? Поки росія руйнує театри й...

Подібне до цього
Схоже

Translate »