Для багатьох українців в Едмонтоні, Канада, березень став переломним — федеральне фінансування мовних курсів завершилося, залишивши новоприбулих без важливої підтримки.
Тепер тимчасові переселенці з України змушені самотужки шукати доступні можливості для вивчення англійської, адже без мови — ні до університету, ні на роботу, пише CВС.
Навчання під загрозою: курси закрили, черги залишились
Протягом двох років держава фінансувала англійські курси для українців, які прибули до Канади за тимчасовими візами. Але з кінця березня ця програма завершилася, залишивши сотні людей без шансу на інтеграцію.
«Багато хто прибув сюди з дуже слабкою або взагалі без англійської мови, – розповіла президентка Конгресу українців Канади в Альберті Орисія Бойчук. – Без мовних курсів знайти роботу майже неможливо. А для тих, хто хоче навчатися або опанувати професію, англійська — критично важлива».
За словами Бойчук, навіть коли фінансування ще діяло, багато охочих не потрапляли на навчання через довжелезні списки очікування — до шести місяців, а іноді й більше.
“Люди записувались, але курсів так і не отримали”
«Доступ до програми був дуже обмеженим. Багато хто так і не отримав навчання, хоча і зареєструвався», – зазначила Бойчук.
Вивчити англійську на рівні, достатньому для роботи чи навчання, може зайняти рік або більше. Але без державної підтримки це стало ще складніше — приватні мовні школи коштують до $4000 за чотири місяці.
У відповіді на запит CBC в Міністерстві імміграції, біженців та громадянства Канади зазначили, що «послуги з адаптації зазвичай надаються лише постійним резидентам і були тимчасово доступні українцям та членам їхніх родин для допомоги в адаптації».
Однак у відомстві додали, що «хоча федеральне фінансування завершено, багато українців можуть звернутися до інших мовних програм, які надаються громадськими організаціями чи муніципалітетами».
Громади підставляють плече
Конгрес українців Канади вже намагається пристосуватися до змін — організовує власні курси англійської. Але без державного ресурсу можливості обмежені.
Водночас у допомогу включились і мультикультурні організації. Наприклад, Ісламська асоціація родини та соціальних служб регулярно працює з біженцями, серед яких — і багато українців. Її виконавчий директор Омар Якуб наголошує: мовна підтримка має бути доступною й гнучкою.
«Коли ми змушуємо людей обирати з обмеженого переліку, ми часто просто виключаємо їх. Якщо ви скажете матері, яка повинна забрати дитину, що єдиний варіант курсу — о 15:00, то фактично ви говорите їй, що вона не зможе навчатися», – пояснив він.
Мова як фундамент адаптації
Омар Якуб переконаний: вивчення мови потрібно починати протягом перших кількох місяців після приїзду, інакше виникає ризик соціальної ізоляції та бідності.
«Англійську слід розглядати як частину державної системи освіти. Якщо ми хочемо процвітання та зростання — імміграція має бути успішною. А для цього мовна освіта повинна відповідати реальним потребам», – підсумував він.
фото: The Canadian Press / Chad Hipolito
