Українка Єлизавета Бєльська поділилася враженнями про побутові чудасії у Великій Британії.
Єлизавета Бєльська – видавчиня, концертна директорка і дружина шоумена Антіна Мухарського, який нині їздить із творчими вечорами містами Британії. У своєму Facebook вона поділилась незвичайними аспектами британського побуту, які здивували її.
Ось що розповідає українка:
“Одне з перших здивувань у Великій Британії — це їхні крани. У багатьох будинках досі два окремі: один для гарячої, другий для холодної води.
Спочатку подумала, що це дуже старий ремонт. А потім стало зрозуміло, що це — абсолютно свідоме рішення. І навіть законодавча вимога в минулому. Раніше гарячу воду подавали з бака на горищі, де розмножувалися бактерії. Тому вона вважалася небезпечною для пиття. А холодна йшла безпосередньо з водогону. Щоб уникнути змішування й ризику інфекцій, крани зробили окремими. Ця логіка досі збереглась у багатьох старих будинках, навіть після оновлень.
Ця дрібничка багато розповідає про країну. Про те, як тут усе працює — не завжди зручно, зате історично обґрунтовано.
Але у поведінці доцільність і здоровий глузд мають перевагу перед правилами. Наприклад, люди вільно переходять через дорогу на червоний, якщо дорога вільна від автівок”.
[…]
“Світло у ванній часто вмикається не на стіні, а мотузкою, що звисає зі стелі. Інша мотузочка – для бойлера. Поки не потягнеш, вода буде крижана.
Звично сушити волосся у ванній теж не вдасться. Розеток немає. Взагалі. Фен, плойка, електрична зубна щітка – нічого не під’єднаєш. Це заборонено, бо небезпечно.
Розетки у інших кімнатах не працюють, допоки не здогадаєшся, що поряд із кожною є спеціальний тумблер, що подає в неї електрику.
Усі кімнати зазвичай з пухнастим ковроліном. Спальня, сходи, вітальня, навіть ванна.
Сміття сортують на компост (рештки їжі, бананові шкоринки, чайна заварка), скло, картон, те, що здають у переробку, і все решта.
Отак з’їдаєш йогурт і стоїш над смітниками. Треба вирішити, чи кришечка з фольги є папером і знайти, який намальований значок утилізації на стаканчику.
Вікна відчиняються вгору, а рами поділені на квадратики. Це красиво, але мити точно не зручно.
Вхідні двері дерев’яні, тонкі. Часто з одним ненадійним замком. На вигляд – як наші міжкімнатні з матовим склом чи вітражами. У приватних будинках ті, хто вже виплатив кредит на житло, люблять перефарбувати їх у червоний, щоб сповістити всіх про свою радість і гордість.
Парковки – окрема тема. Ми припаркувалися в середмісті за 9 фунтів на годину (505 гривень). Повертаємося, а на нас чекає товстенький конверт з написом “пенальті” і штрафом 100 фунтів (5600 гривень) за те, що ледь наїхали колесом на розмітку місця. Якщо заплатити впродовж двох тижнів, зроблять знижку 50 %.
Ваги – у фунтах. Мої 52 кг – це 115 фунтів. Відстані – в милях (100 км – 62 милі).
Щодо сексу вдома: тут тонкі стіни, скрипучі ліжка. І дуже чутливі сусіди.
В містах безліч крамниць із сотнями листівок в асортименті. Їх тут купують постійно. На день народження,
Великдень, день батька, у якості вибачення чи привітання з народженням дитини, підвищенням або подякою за запрошення на вечерю. Те, що ми пишемо у месенджерах, вони – у листівках.
І ще одне, дуже британське – сади й подвір’я. Передній двір – обличчя чоловіка. Саме він відповідає за газон. Стрижка, чистота, порядок – це символ того, що тут живе нормальна родина.
Якщо трава розкуйовджена, є бур’яни і нагромадження мотлоху – це сприймається не просто як недогляд, а як ознака відсутності культури, безвідповідальності й навіть загроза для репутації району. По цьому оцінюють. Тому чоловіки виходять із тримером для трави, навіть у дощ. А заможні, розлучаючись із дружиною, можуть і далі оплачувати послуги садівника, щоб вона не бідкалася, “що скажуть люди”. Тільки до моменту, поки вона зустріне іншого чоловіка”.
Читайте також: “Британія не така, як нам розповідали”: враження українського блогера
Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.
фото: Air Images / Shutterstock
