Home Blog

Два пляжі Канади увійшли до топ-100 найкращих у світі: чим вони особливі

Два канадські узбережжя — Cox Bay у Британській Колумбії та Little Cove в Онтаріо — здобули визнання серед найкращих пляжів планети. І вони не схожі на класичний «баунті»-відпочинок.

Ці місця вражають своєю природною красою, унікальними ландшафтами та можливостями для активного відпочинку.

Саме ці два пляжі увійшли до рейтингу Corona Beach 100, складеного брендом Corona з нагоди свого 100-річчя.

Щоб створити рейтинг, залучили команду океанографів, серферів, дайверів і дослідників природи. Пляжі оцінювали за трьома критеріями: прибережна культура, зв’язок з природою та естетика.

Розповідаємо, чому з усіх пляжів країни обрали саме ці.

Cox Bay Beach, Тофіно, Британська Колумбія

Розташований на західному узбережжі острова Ванкувер, Cox Bay Beach є справжнім раєм для серферів. Цей пляж довжиною 1,5 км відомий своїми потужними хвилями та мальовничими заходами сонця. Оточений густими лісами та дрифтвудом, Cox Bay приваблює як новачків, так і досвідчених серферів.

Його описують як «той пляж, який відчуваєш у кістках ще до того, як ступиш на пісок». Широка берегова лінія тут «сувора, жива, без прикрас».

«Цей пляж не прикидається тропічним. Він холодніший, тихіший, дикіший — і саме тому кращий», — зазначили укладачі рейтингу.

Пляж також пропонує можливості для прогулянок, спостереження за китами та кемпінгу. Поруч розташовані курорти, такі як Pacific Sands Beach Resort, які забезпечують комфортне проживання з видом на океан.

Little Cove Beach, Тоберморі, Онтаріо

На півострові Брюс, в межах національного парку Bruce Peninsula, знаходиться прихований скарб — Little Cove Beach. Цей пляж з білими гальковими берегами та кришталево чистою водою нагадує середземноморські узбережжя.

Little Cove є частиною біосферного заповідника Ніагарського ескарпу та приваблює любителів снорклінгу, дайвінгу та піших прогулянок.

Пляж називають місцем з «середземноморською атмосферою» завдяки м’якому білому піску, вапняковим скелям і бірюзовій воді. Варто зазначити, що вода тут прохолодна навіть влітку, але її прозорість дозволяє спостерігати за підводним світом.

«Щоб дістатися цього природного спа — доведеться трохи постаратися, але натомість не буде ані натовпів, ані туристичних пасток, ані рукотворних розваг», — йдеться в рейтингу.

Пляж має обмежену кількість паркувальних місць, тому рекомендується бронювати їх заздалегідь. Кемпінг заборонений, але поблизу є численні маршрути для дослідження природних красот півострова.

Обидва пляжі — Cоx Bay та Little Cove — демонструють різноманіття канадських ландшафтів та можливостей для відпочинку. Від потужних хвиль Тихого океану до спокійних вод озера Гурон, ці місця варто відвідати кожному, хто шукає унікальні природні враження.

Чмтайте також про 7 найкращих пляжів у Торонто

на головному фото – пляж Cox Bay / фото з сайту gotofino.com

Лев XIV: що відомо про нового Папу Римського

Увечері 8 травня над Сікстинською капелою з’явився білий дим — ознака того, що католицький світ отримав нового очільника. 267-им Папою Римським став Роберт Френсіс Прево — перший в історії понтифік зі США.

Він узяв ім’я Лев XIV і вже звернувся до світу зі словами миру, надії та єднання, пише Reuters.

Вибір нового Папи: курс на продовження реформ

Кардинал Прево, якого обрали 133 учасники конклаву, відомий своєю відданістю соціальній справедливості — саме цим він привабив прихильників спадщини попереднього Папи Франциска. Очікується, що новий понтифік продовжить лінію реформ, однак аналітики називають його більш стриманим і прагматичним у підходах.

У своїй першій промові з балкона собору Святого Петра Папа Лев XIV закликав до миру в усьому світі:

«Нехай з вами усіма буде мир. Брати і сестри, ось перші слова воскреслого Христа… Я звертаюся до всіх країн, до всіх народів: нехай буде між вами мир».

Хто такий Папа Лев XIV

Роберт Френсіс Прево народився 1955 року в Чикаго, і ще з молодості обрав шлях служіння. У 27 років він вирушив до Риму вивчати канонічне право, а після здобуття ступеня — у Перу, де провів десятиліття, працюючи в бідних регіонах та викладаючи богослов’я. Його місіонерська діяльність охопила не лише Перу, а й ширший латиноамериканський контекст, що сформувало його глибоке розуміння соціальних викликів регіону.

Ключові етапи його служіння:

  • Свячення у священники — 1982 рік.
  • Багаторічна місія в Перу: душпастир, викладач, судовий вікарій.
  • Двічі очолював Орден святого Августина на глобальному рівні.
  • Єпископ Чиклайо з 2015 року, віцепрезидент єпископської конференції Перу.
  • 2023-го — призначений префектом Дикастерії у справах єпископів.
  • Восени 2023 року — проголошений кардиналом.

Реакція України: надія на моральну підтримку

Президент України Володимир Зеленський одним із перших привітав Папу Лева XIV з обранням:

«Щиро вітаю Папу Римського Льва XIV з початком понтифікату. Україна цінує послідовну позицію Святого Престолу щодо засудження агресії росії та підтримку прав цивільних. Ми розраховуємо на подальшу духовну підтримку з боку Ватикану у боротьбі за справедливий мир».

Раніше ми розповідали, як обирають нового Папу Римського. До речі, кардинала Прево не було серед головних фаворитів на святий престол.

фото з сайту Vatican News

7 культових фільмів про Другу світову, які варто переглянути в День перемоги

У День пам’яті та перемоги над нацизмом ми згадуємо мільйони загиблих і вшановуємо тих, хто боровся за свободу. Це день, коли варто не святкувати, а згадувати. Найкращий спосіб — через історії.

Ми зібрали сім глибоких фільмів про Другу світову війну — художніх і документальних, класичних і сучасних — про трагедію, силу людського духу і ціну перемоги.

«Темні часи» (Darkest Hour, 2017)

Режисер: Джо Райт

Гарі Олдман у ролі Вінстона Черчилля — це вже привід подивитися. Фільм розповідає про перші дні перебування прем’єра біля керма Великої Британії, коли доля Європи висіла на волосині. Напружений, натхненний, а місцями — надзвичайно актуальний фільм про силу лідерства.

«Дюнкерк» (Dunkirk, 2017)

Режисер: Крістофер Нолан

Геніально знята воєнна драма про евакуацію британських солдатів із Дюнкерка. Нолан перетворює історію на справжній трилер, де сюжет розгортається одночасно з трьох точок зору: з повітря, з моря і з суші. Мінімум діалогів — максимум напруги.

«Гра в імітацію» (The Imitation Game, 2014)

Режисер: Мортен Тильдум

Цей захопливий воєнний трилер, заснований на книзі Ендрю Ходжеса про геніального математика та дешифрувальника Алана Тюрінга (Бенедикт Камбербетч), є одночасно шпигунським фільмом, що піднімає серце, і відрезвляючим нагадуванням про те, що не кожен герой отримав належне, коли настав День Перемоги. Фактично, нагорода Тюрінга за розшифровку нацистського коду «Енігма» була своєрідним ганьбою: його переслідували за його гомосексуальність, а пізніше звинуватили в непристойному розпусному діянні, тоді як його воєнні вчинки залишалися завуальованими таємницею. Завдяки яскравій грі Камбербетча, його вчинки тут зображені у захопливій формі.

«Врятувати рядового Раяна» (Saving Private Ryan, 1998)

Режисер: Стівен Спілберг

Історія про пошуки солдата серед війни, яка починається з приголомшливої сцени висадки в Нормандії. Це епічна картина про честь, втрати, братерство й вибір. Один із найреалістичніших бойовиків про війну — з Томом Генксом у головній ролі.

«Список Шиндлера» (Schindler’s List, 1993)

Режисер: Стівен Спілберг

Цей фільм вже став частиною колективної памʼяті. Заснований на реальних подіях, він розповідає історію німецького підприємця Оскара Шиндлера, який врятував понад тисячу євреїв під час Голокосту. Чорно-біла кінокартина з неперевершеною грою Ліама Нісона — це не просто фільм, а емоційне потрясіння, яке неможливо забути.

«Піаніст» (The Pianist, 2002)

Режисер: Роман Поланскі

Зворушлива й болюча стрічка про польського єврея Владислава Шпільмана, відомого піаніста, який вижив у зруйнованій Варшаві. Актор Едрієн Броуді отримав «Оскар» за цю роль, а сам фільм став одним із найкращих відтворень трагедії Голокосту й людської сили виживання.

«Життя прекрасне» (La Vita è Bella, 1997)

Режисер: Роберто Беніньї

Неймовірно зворушлива італійська драма, в якій батько вигадує веселу гру, щоб приховати від сина жахи концтабору. Цей фільм доводить: навіть у найтемніші часи можна зберегти любов, гумор і гідність. Стрічка отримала три «Оскари» і залишила слід у серцях глядачів усього світу.

Перегляньте також добірку: Ціна свободи: 5 документальних фільмів про повномасштабну війну в Україні

Скільки заробляють у США: доходи лікарів, ІТ-фахівців, водіїв та прибиральників

Скільки насправді можна заробити в Штатах, якщо ви не айтішник чи хірург, а, скажімо, водій, прибиральник або доглядальник? Бюро трудової статистики США оприлюднило свіжу зарплатну статистику, яка проливає світло на реальні доходи в різних галузях.

Середній річний дохід американців у травні 2024 року становив 67 920 доларів, повідомляє BLS. Це усереднене значення по всіх штатах, професіях і вікових категоріях. Утім, доходи американців значно різняться залежно від регіону, професії та рівня освіти.

На федеральному рівні мінімальна погодинна ставка залишається на рівні 7,25 долара, але кожен штат чи місто може підвищити цей показник.

Найменші зарплати мають некваліфіковані працівники — вантажники, прибиральники, пакувальники, кур’єри тощо.

Зарплати по містах: де працювати вигідніше?

За даними платформи Numbeo, середня зарплата після податків у деяких столицях штатів і великих містах у 2024 році виглядає так:

  • Вашингтон, округ Колумбія – $6 016 на місяць
  • Бостон, Массачусетс – $5 687
  • Сієтл, Вашингтон – $6 777 (значно більше, ніж в столиці штату Олімпія – $4 798)
  • Нью-Йорк – $5 510 (проти $3 933 в Олбані)
  • Лос-Анджелес – $4 598 (у Сакраменто – $4 376)
  • Аннаполіс, Меріленд – $6 409 (Балтимор – лише $3 991)
  • Бріджпорт, Коннектикут – $3 416
  • Анкорідж, Аляска – $4 480

Професії та доходи: від прибиральників до хірургів

Рівень зарплати сильно залежить від спеціалізації. Наприклад:

ІТ та технології

  • Програміст – $116 810
  • Data Scientist – $124 590
  • Розробник ПЗ – $144 570
  • Веб-розробник – $98 790

Медицина

  • Анестезіолог – $336 640
  • Щелепно-лицьовий хірург – $360 240
  • Акушер-гінеколог – $281 130
  • Лікар загальної практики – $105 220

Інженерія

  • Комп’ютерний інженер – $156 770
  • Нафтовий інженер – $153 560
  • Аерокосмічний інженер – $141 180

Юриспруденція

  • Адвокат – $182 760
  • Суддя – $143 110
  • Юрисконсульт – $180 790

Виробництво

  • Оператор ядерного реактора – $122 830
  • Диспетчер електроенергії – $109 620
  • Оператор електростанції – $95 990

Сектор обслуговування: велика зайнятість, малі гроші

Близько 4,5 млн осіб у США працюють у сфері прибирання та обслуговування.

Їхній середній дохід — $39 540 на рік.

Наприклад:

  • Покоївка – $36 180
  • Дезінсектор – $37 400
  • Перукар – $43 710
  • Працівник хімчистки – $33 990
  • Швачка – $34 810

Багато українців в США влаштовуються на роботу водіями. Зарплата в цій сфері варіюється:

  • Легка вантажівка – $47 950 на рік
  • Важка вантажівка або тягач із причепом – $58 400 на рік

Загалом, рівень доходів у США справді може бути високим, але лише за умови кваліфікації, досвіду та знання мови. Прості професії, хоч і доступні для новоприбулих, рідко забезпечують фінансову стабільність.

Читайте також:

ілюстрація: Freepik

Канада заморозила вартість навчання у десяти університетах

Хороші новини для студентів та їхніх батьків у Канаді: вартість навчання у десяти університетах Нової Шотландії залишиться незмінною протягом щонайменше двох наступних років, пише Ванкуверок.

А до цього додаються нові гранти, стипендії та преференції для місцевих вступників. Усе це стало можливим завдяки новим фінансовим угодам, які підписав уряд провінції з навчальними закладами.

Колишня угода, яка регулювала фінансування університетів, втратила чинність 31 березня. На заміну їй уряд впровадив дворічний план, що передбачає збільшення підтримки вишів: у 2025–2026 році університети отримають 7,7 млн доларів, а у 2026–2027 — ще 7,8 млн.

Але найважливіше — замороження плати за навчання, яке має зробити освіту доступнішою.

Окрема увага приділяється підтримці молоді з провінції. Уже з 2026 року випускники Нової Шотландії зможуть вступати на спеціальності у галузі охорони здоров’я та освіти на пільгових умовах. Також домовленості передбачають виплату щорічної стипендії у розмірі $1283, постійне оновлення навчальних програм відповідно до ринку праці та зобов’язання університетів розширювати студентські гуртожитки.

«Наш уряд заморожує плату за навчання для студентів з Нової Шотландії, щоб підвищити доступність вищої освіти… Ми хочемо, щоб наші університети процвітали. Дворічні угоди передбачають щорічне збільшення оперативних грантів університетів на 2 відсотки. Частина гранта буде утримуватися до того часу, поки університети не досягнуть конкретних цілей, вказаних у угодах», — наголосив міністр вищої освіти Брендан Магвайр.

І хоча замороження плати — вже вагомий крок, уряд також анонсував можливе зниження вартості навчання для мешканців провінції на бакалаврських програмах у майбутньому. Таким чином, регіон робить реальні кроки до того, щоб вища освіта стала не привілеєм, а нормою для всіх охочих.

Читайте також: Топ-10 університетів Канади у 2025 році: як туди потрапити іноземцям

ілюстрація: Freepik

Рада ратифікувала угоду зі США про надра: як її оцінюють українці

8 травня Верховна Рада України ухвалила важливе стратегічне рішення — ратифікувала угоду між урядами України та США щодо корисних копалин. Документ підтримали 338 народних депутатів.

Про це пише УНІАН із посиланням на народного депутата Ярослава Железняка .

Його основна мета — створити правові основи для запуску Інвестиційного фонду відбудови, який має стати новим каналом залучення іноземного капіталу в українську економіку.

Що передбачає угода?

Йдеться про створення спеціального фонду з рівними частками сторін — по 50% — для спільної роботи у сфері надрокористування. Попри побоювання частини суспільства, представники уряду запевняють: всі ресурси, які знаходяться в межах території України, залишаються під повним контролем держави.

«Власність і контроль за надрами залишається за Україною, всі ресурси на всій нашій землі та територіальних водах належать Україні, національна власність захищена. Інвестиційні проєкти подає Україна – це дозволяє реалізувати наші економічні пріоритети. Угода враховує курс України на вступ до ЄС та відповідні зобов’язання», – підкреслила під час свого виступу у парламенті перша віцепрем’єрка, міністерка економіки Юлія Свириденко.

За словами заступника міністра економіки Тараса Качки, Україна отримає можливість направляти частину надходжень від ренти за видобуток корисних копалин безпосередньо до Інвестиційного фонду. Що важливо — питання, де саме діятиме цей фонд, ще обговорюється, і жодного поділу на тимчасово окуповані та підконтрольні території в тексті угоди немає.

Механізм управління фондом передбачає спільне ухвалення рішень без домінування жодної зі сторін. У майбутньому сторони зможуть вносити додаткові кошти, і це вплине на розподіл прибутку. За словами Свириденко, головна мета — створити прозору та збалансовану модель партнерства, яка допоможе відновити критичну інфраструктуру країни.

Що кажуть українці про цю угоду: результати опитування

Суспільна думка щодо цієї угоди наразі схиляється до обережного оптимізму. Згідно з опитуванням, проведеним Київським міжнародним інститутом соціології, майже половина українців (47%) позитивно ставляться до підписання угоди з США. Ще 22% мають переважно негативні очікування, 19% вважають, що документ не матиме значного впливу, а 12% не змогли визначитися з думкою.

«Результати опитування засвідчують, що наразі українці переважно мають позитивні очікування від угоди про копалини, і меншість має саме негативні очікування. При чому ми також бачимо, що серед тих, хто довіряє відомим публічним особам, зокрема лідерам політичної опозиції, також переважають позитивні очікування від угоди. Винятком є прихильники Юрія Бойка і (у меншій мірі) – Олексія Арестовича», – зазначив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.

Читайте також: “Без гарантій безпеки”: як реагує світ на договір України та США про надра

фото: Верховна Рада України

Шашлик за $500: де в Канаді вас можуть оштрафувати за барбекю

Живеш у Вінніпезі або маєш друзів там, які полюбляють барбекю? Ця новина для вас. У місті запровадили заборону на багаття, вугільні барбекю та феєрверки. Хороща новина – це тимчасово.

Про це пише CTV News.

Тож тепер травневий шашлик у вашому задньому дворі може обійтися вам у $500 штрафу.

Чому заборонили шашлики?

Міська влада офіційно запровадила двотижневу заборону на багаття, феєрверки та використання обладнання на твердому паливі. Рішення ухвалено у зв’язку з високим ризиком виникнення пожеж — через спеку, суху траву та поривчастий вітер.

Заборона діє з 18:00 5 травня до 18:00 19 травня, повідомили в міській адміністрації.

Що саме заборонено?

Не можна:

  • розпалювати багаття у дворах чи парках,
  • користуватися дров’яними чи вугільними барбекю,
  • запускати феєрверки,
  • навіть діяти за вже виданими дозволами на вогонь.

Всі дозволи на вогнища тимчасово призупинені, а нові видавати не будуть.

Дозволяється лише приготування їжі на газових або пропанових грилях, але й це — на вашій відповідальності: влада закликає до максимальної обережності.

Чому це серйозно?

Увечері 5 травня Вінніпег уже став свідком двох серйозних займань сухої трави — одна з пожеж охопила площу чотирьох футбольних полів. Інциденти сталися на вулицях МакФілліпс і Дакота. Пожежники працювали на межі можливостей, щоб не допустити поширення вогню в межах міста.

За недотримання заборони передбачено штраф у розмірі $500 згідно з міськими Правилами благоустрою.

📞 У разі пожежі телефонуйте 911.
📍 Щоб повідомити про порушення заборони — набирайте 311.

Читайте також: Ні – пиву в парках і зарплаті в конверті: що заборонено в Канаді

фото: Freepik

Біля Ізюма загинув сапер-доброволець із Британії

Він не був українцем за паспортом, але за покликом серця став на захист України. 40-річний Кріс Гарретт із Британії ризикував щодня, знешкоджуючи російські міни. Днями він загинув біля Ізюма на Харківщині.

Як розповідає The Telegraph, Гарретт, також відомий як «Свампі», був співзасновником гуманітарної організації Prevail, яка займається розмінуванням. Саме ця організація першою повідомила про його загибель.

«У вівторок (6 травня 2025 року, – ред.) Prevail отримала нищівну звістку: наш співзасновник і голова, разом з іншими членами команди, зазнали серйозних поранень унаслідок інциденту поблизу Ізюма», — зазначили у заяві.

«Ми все ще збираємо інформацію та співпрацюємо з військовими і поліцією, щоб з’ясувати обставини. Просимо поважати приватність родин постраждалих. Інформація буде оновлюватися за можливості», — додали в організації.

“Я набагато краще почуваюся ближче до фронту”

фото: Prevail / Facebook

Кріс прибув до України ще після початку війни на Донбасі у 2014 році. Він короткий час служив у британській армії, згодом пройшов навчання з розмінування в М’янмі, після чого почав застосовувати ці навички у найнебезпечніших місцях — на звільнених територіях України.

«Я набагато краще почуваюся ближче до фронту, де можна просто вимкнути голову й виконувати завдання. Зі снарядом усе просто: або він стабільний, або вибухає — немає нічого посередині. Виходить, що я краще справляюся з вибухівкою, ніж з особистими стосунками», — сказав він The Sun у 2022 році.

Спершу Гарретт воював пліч-о-пліч із «Азовом», а згодом зосередився на гуманітарному розмінуванні. Більшість часу проводив на звільнених територіях, де підривна діяльність росіян залишила тисячі вибухових пасток.

«З кожним боєприпасом, який ви знешкоджуєте, — з кожним уламком, що не вибухнув, ви рятуєте чиєсь життя. І найчастіше це цивільні, які гинуть уже після завершення бойових дій», — розповідав він про свою місію.

«Не так багато з нас хочуть добровільно робити те, що ми робимо, безкоштовно»

Він поїхав назад до Британії у 2017 році, але повернувся до України всього через чотири дні після повномасштабного вторгнення путінської армії в лютому 2022-го.

 «Я справді не планував повертатися, я не очікував, що росіяни зроблять те, що вони зробили. Але в мене є навичка, яку дуже важко натренувати за короткий проміжок часу, і не так багато з нас хочуть добровільно робити те, що ми робимо, безкоштовно», – сказав він тоді.

Спочатку Кріс створив логістичний центр у західному місті Львові, а потім переніс свої операції на Київщину, коли росіяни виводили звідти війська.

Він був одним із перших волонтерів, які зайшли до Бучі та Ірпеня після звірств росіян.

«У таких місцях, як Київ, Буча, Ірпінь та Гостомель, кількість нерозірваних боєприпасів була надзвичайно великою».

Там же Кріс зазнав поранення під час спроби розмінувати ділянку. За даними The Telegraph, у тому самому інциденті загинув ще один доброволець.

Свої навички британець приблизно тисячам військовослужбовцям Збройних сил України.

А ще в березні 2024 року так званий «суд» у Донецьку, контрольований росіянами, заочно засудив Гарретта до 14,5 років ув’язнення, звинувативши його в «тероризмі», зокрема через зв’язок з «Азовом».

«Це жалюгідна спроба очорнити мене тими, хто вбив, зґвалтував і піддав тортурам тисячі мирних жителів в Україні», — прокоментував він тоді.

Читайте також історії 15 британців, які загинули за Україну

головне фото: Ian Whittaker – News Group Newspapers Ltd

Історик – про День перемоги, українців на війні та російську ідеологію

Якщо весь цивілізований світ давно сприймає 8 травня як нагадування про злочини війни, пам’ять про мільйони полеглих та цінність миру, то росія продовжує буквально святкувати своє 9 травня і погрожує повторити. Власне, це і робить на теренах України останнє десятиліття…

Як рф маніпулює історією, чому неправильно вживати термін «Велика Вітчизняна війна», яка дата – 8 чи 9 травня головна в контексті перемоги світу над нацизмом, пояснив історик Олександр Алфьоров в інтерв’ю Главкому

Великою Вітчизняною війну назвали тоді, коли Німеччина напала на Радянський Союз. У межах великої Другої Світової війни, яка почалася 1 вересня 1939 року з нападу гітлерівської Німеччини та сталінської росії на Польщу, розпочалася Друга Світова війна, яка закінчилась капітуляцією останнього німецького союзника – Японії 2 вересня 1945 року. Тому наші батьки і діди казали «Велика Вітчизняна війна», а ми маємо вживати термін «Друга Світова», розповідає Альфьоров.

Олександр Алфьоров. Фото з відкритих джерел

Історик пояснив, що у межах великої Другої світової війни, у якій була задіяна майже вся земна куля від 1939 по 1945 рік, існувало дуже багато різних воєн. Наприклад, війна Німеччини та росії проти Польщі чи війна Німеччини проти Франції, чи війна Англії проти Німеччини.

«У тому числі 22 червня 1941 року розпочалася німецько-радянська війна, коли Німеччина напала на СССР. Закінчилась ця війна разом із іншими війнами 8-9 травня 1945 року», – уточнив історик.

Проте Друга Світова війна тривала, і наші вояки, в тому числі, які перебували в різних арміях, воювали ще проти Японії, на території Китаю, Манджурії. Тобто, війна тривала до капітуляції Японії, останнього союзника Німеччини», – уточнив Алфьоров. 

Прокоментував історик і поширену фразу «діди воювали», яку часто використовує російська пропаганда.

«Гасло про те, що діди воювали, – справедливе. Але це гасло стало одним з ідеологічних, пропагандистських штампів у російській федерації, бо за фразою «діди воювали» завжди стоїть фраза «можем повторіть». І в цій парі ця фраза має не тільки недолугий вигляд, а й ображає пам’ять тих, хто реально воював у Другій Світовій Війні.

До слова, фраза «діди воювали» є штучною, бо використовується у росії на позначення того, що діди воювали у Червоній Армії. Водночас жоден росіянин не дозволить собі навіть подумати, що близько мільйона їхніх дідів воювали в армії Гітлера – це були росіяни, які пішли добровільно воювати проти комуністів», – зазначив фахівець.

Для українців ця фраза багатозначна, додає Альфьоров, тому що наші предки воювали в складі тих армій, де перебували етнічно розселені українці, а це радянська армія, німецька армія, польська армія, угорська армія, румунська армія, французька армія, британська армія, армія з США, армія Канади, навіть армія Японії.

«Одночасно з тим ми мали партизанський рух опору у вигляді української повстанської армії і партизанські загони, ініційовані червоним керівництвом. Тож, для українців фраза «діди воювали» дуже нехарактерна, оскільки всі ми воювали, але виключно тільки Українська повстанська армія воювала за свою незалежну державу», – пояснив історик.

Насамкінець, Альфьоров пояснив, чому перемога у Другій Світовій війні не належить головним чином росіянам, що вони постійно собі приписують:

«Країна, яка дала у СРСР найбільшу кількість червоноармійців, – це росія. Проте у відсотковому співвідношенні РСФСР та УРСР дали майже однакові цифри. Поготів тези про те, що без росіян не було б перемоги, не відповідають дійсності.

Це маніпуляція та викривлення фактів: сталінська росія змогла чинити супротив німецької армії виключно через те, що отримала колосальну допомогу у вигляді американського лендлізу. Це той лендліз, про який чомусь у росії не кажуть, забули і навіть не розрахувались за нього по цей час у повному обсязі».

Дізнайтесь більше про справжню історію у відео на каналі Олександра Альфорова.

В Україні та світі відзначаються День пам’яті та примирення, присвячений загиблим у Другій світовій війні, саме 8 травня. У нас в країні ця дата встановлена указом президента від 24 березня 2015 року. Метою святкування є гідне вшанування подвигу українського народу, його видатного внеску в перемогу антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні і висловлення поваги всім борцям проти нацизму. Символом цього дня став червоний мак.

З 2024 року Україна відзначає 9 травня лише День Європи.

Дата 9 травня як День Перемоги також не святкується у балтійських країнах – Естонії, Латвії та Литві.

Перегляньте також 8 історичних фото у День пам’яті та перемоги над нацизмом

фото: Укрінформ

Українці в Лондоні готують контрпротест проти російського “побєдобєсія” 9 травня

У п’ятницю, 9 травня, українська громада вийде в центрі Лондона на контрпротест проти чергового прояву російської пропаганди під маскою перемоги і пам’яті.

Акція відбудеться поблизу Imperial War Museum, біля радянського меморіалу Другої світової війни — місця, де щороку відбуваються події, що дедалі більше нагадують пропутінські мітинги, а не вшанування пам’яті.

Організатори заходу, Support Ukraine/London Euromaidan, прямо заявляють про мету протесту — виступити проти «ватників, русофільських екстремістів та апологетів путінізму».

«Вони вважають, що можуть прославляти російський терористичний режим у вільних країнах без опору. Вони думають, що можуть знущатися з жертв свого старезного диктатора та його улюблених воєнних злочинців серед білого дня. Покажімо їм, що свобода слова — це меч, який ріже в обидва боки, і вільні люди володіють ним краще!»

Чому українці виходять на протест?

Контрпротест є прямою відповіддю на проросійську акцію, яка щороку відбувається в Лондоні під виглядом «вшанування загиблих». Але, як наголошують активісти, ці зібрання фактично слугують майданчиком для легалізації російської імперської риторики, прикриваючись темою Другої світової.

За даними ЕКУ, 9 травня подібні заходи можуть пройти в Берліні, Мюнхені, Празі, Софії, Римі, Парижі та інших столицях.

Європейський конгрес українців неодноразово застерігав, що росія активно використовує публічний простір у Європі, аби через «меморіальні» заходи нав’язувати своє бачення історії та виправдовувати сучасну агресію.

«Сучасна росія спотворює суть «великої перемоги» та використовує її, щоб виховувати нові покоління військових злочинців», — йдеться в офіційній заяві ЄКУ.

Як долучитися?

Усі охочі можуть приєднатися до акції — важлива ваша присутність. Організатори вже підготували банери, плакати та фото з іменами російських воєнних злочинців, аби учасники могли висловити свою позицію гучно й помітно. Деталі – тут.

Цей протест — не лише про опір, а й про солідарність із жертвами сучасної російської агресії.

Раніше українців за кордоном закликали бойкотувати проросійські акції до 9 травня

фото: Сергій Зіняк

Translate »