Home Blog

Як українцям знайти спонсора в Британії в 2026 році: поради Opora

Знайти спонсора у Британії для українців у 2026 році стало значно складніше, ніж на початку повномасштабної війни. Якщо у 2022-му британці масово пропонували прихисток, то нині охочих значно менше.

Експерти організації Opora пояснюють причини такого спаду та дають практичні поради, де ще реально знайти підтримку.

Чому знайти спонсора стало складніше

За роки дії програми ситуація суттєво змінилася. Більшість британців, які хотіли допомогти українцям, уже прийняли гостей у своїх домівках. За офіційними даними, до осені 2025 року до Великої Британії за українськими візовими схемами прибули понад 170 тисяч людей.

Крім того, у лютому 2024 року уряд Британії посилив вимоги до спонсорів. Тепер ними можуть бути лише громадяни Великої Британії або Ірландії, а також люди зі статусом постійного проживання (settled status або ILR). Особи з тимчасовими візами не можуть виступати спонсорами, за винятком випадків, коли йдеться про їхніх дітей.

Ще одна причина – фінансова. Щомісячна компенсація у розмірі 350 фунтів, яку отримують спонсори, часто не покриває витрати на проживання гостей, особливо якщо йдеться про сім’ї.

Водночас багато українців, які вже жили у спонсорів, переїхали до орендованого житла. Проте навіть у таких випадках більшість колишніх хостів не поспішають приймати нових гостей. За даними опитування ONS, 73% таких британців не планують знову брати участь у програмі.

Через це виник дисбаланс: кількість українців, які шукають спонсора, залишається високою, тоді як пропозиція житла значно зменшилася.

Де сьогодні реально шукати спонсора

Експерти радять починати пошук із власного кола знайомств. Найбільші шанси з’являються тоді, коли хтось із друзів або родичів уже живе у Британії і може порекомендувати вас потенційному спонсору.

Інший варіант – звернутися до благодійних організацій, які офіційно допомагають знаходити хостів. Серед них:

  • Citizens UK
  • Refugees at Home

Процес пошуку через такі організації може тривати довше, але деяким українцям усе ж вдається знайти житло саме таким шляхом.

Ще один канал – спеціалізовані групи у Facebook, де британці іноді пропонують прихисток. Однак тут потрібно бути дуже обережними: через велику кількість шахраїв експерти радять ніколи не платити гроші за «пошук спонсора» чи «оформлення візи».

Як підвищити шанси на успіх

Фахівці радять підходити до пошуку спонсора так, ніби ви самі вирішуєте, кого впустити до свого дому.

Насамперед варто відкрити свій профіль у соцмережах і детально розповісти про себе: вік, склад родини, професію, рівень англійської, місце перебування та інші важливі деталі. Короткі оголошення на кшталт «шукаю спонсора» майже ніколи не працюють.

Також радять бути реалістичними щодо місця проживання. У великих містах – Лондоні, Манчестері чи Единбурзі – знайти спонсора майже неможливо. Натомість більше шансів у невеликих містах, селах або на півночі країни.

Якщо родина велика, іноді доцільно розділитися і шукати кількох спонсорів. Це пов’язано з британськими правилами житлової площі, які обмежують кількість людей у будинку.

Ще одна порада – не перевозити домашніх тварин одразу. Багато британців не можуть прийняти гостей із тваринами через алергії або власних домашніх улюбленців.

До чого варто бути готовими

Спонсорство у межах програми передбачає надання житла щонайменше на шість місяців. Подальше проживання залежить від домовленостей між сторонами.

Тому потенційним гостям радять одразу продумати свій план інтеграції – вивчення англійської, пошук роботи та оренду житла. Чіткий план часто підвищує довіру майбутнього спонсора.

Експерти також звертають увагу на поширені помилки. Наприклад, негативно сприймаються оголошення із закритих профілів, вимоги знайти спонсора лише у конкретному місті або пропозиції заплатити за спонсорство. Такі пропозиції суперечать правилам програми і можуть викликати недовіру у потенційних хостів.

Читайте також про шахраїв з “візовими послугами”: як не стати жертвою при пошуку спонсора в UK

фото: Shutterstock

Оренда житла у Британії: за що платить орендар, а за що – власник

У зв’язку з переїздом в орендоване житло за кордоном часто виникають чимало побутових питань. Одне з найпоширеніших – які рахунки насправді має оплачувати орендар, а які залишаються відповідальністю власника житла.

Експерти з нерухомості Zoopla пояснили, за що найчастіше платять мешканці орендованих квартир і як уникнути зайвих витрат.

Основні рахунки орендаря

Найбільшою щомісячною витратою для більшості орендарів є орендна плата. Однак окрім неї існує низка інших платежів, які можуть лягати на плечі мешканців.

  • Council Tax

У більшості випадків саме орендар повинен оплачувати Council Tax – місцевий податок, який стягує муніципальна влада. Його розмір залежить від вартості житла, категорії нерухомості та тарифів конкретної ради.

Деякі люди можуть платити менше. Наприклад, знижки доступні для осіб із низьким доходом або тих, хто отримує соціальну допомогу. Якщо людина живе одна, вона може претендувати на знижку 25%. Студенти денної форми навчання інколи взагалі звільняються від цього податку.

  • Газ та електроенергія

Рахунки за газ і електрику часто оплачують орендарі, але іноді вони можуть бути оформлені на власника житла. Щоб уникнути непорозумінь, експерти радять уважно перевіряти договір оренди.

Якщо постачальника енергії оплачує орендар, він має право змінити компанію та обрати вигідніший тариф.

  • Вода

Схожа ситуація і з водопостачанням. Інколи рахунок оплачує орендар, а іноді його вже включено у вартість оренди.

На відміну від енергопостачання, змінити водну компанію зазвичай неможливо, оскільки вони працюють за регіональним принципом. Водночас можна встановити водяний лічильник і платити лише за фактичне споживання – але для цього інколи потрібна згода власника житла.

  • Інтернет і телефон

Інтернет та телефонний зв’язок також оплачуються орендарем. Багато людей відмовляються від стаціонарної телефонної лінії та користуються лише мобільним зв’язком.

Якщо у квартирі живе кілька людей, вигідним варіантом може бути безлімітний інтернет-тариф або пакетні пропозиції, які поєднують інтернет, телебачення та телефон.

  • Tелебачення

У Великій Британії перегляд або запис телевізійних трансляцій вимагає спеціальної ліцензії. Її також повинен оплачувати орендар. Вартість становить 159 фунтів на рік. За перегляд телебачення без ліцензії передбачено штраф, який може сягати 1000 фунтів.

  • Страхування речей

Орендарям рекомендують оформити страхування майна (contents insurance). Воно покриває побутову техніку, меблі, одяг, прикраси та інші особисті речі.

Такий поліс зазвичай недорогий, але експерти радять правильно оцінити вартість власних речей. Якщо сума буде занижена, компенсація у разі страхового випадку може виявитися недостатньою.

За що платить власник житла

Деякі витрати залишаються відповідальністю орендодавця. Насамперед це страхування будівлі (buildings insurance), яке покриває саму конструкцію будинку або квартири, а також постійні елементи – наприклад, вбудовану кухню чи сантехніку.

Можливі додаткові витрати

У деяких будинках орендарям також доводиться оплачувати service charges – додаткові збори за обслуговування території. Це може бути прибирання спільних приміщень, догляд за садом або інші роботи.

Експерти радять перед підписанням договору оренди уважно перевіряти всі умови, щоб чітко розуміти, які саме рахунки доведеться оплачувати.

Читайте також: Не платіть наперед: рієлтор про безпечну оренду в Лондоні

фото: Shutterstock

Втомлений, але незламний: NYT про поїздку Зеленського на фронт

Поки світова увага перемикається на нову війну на Близькому Сході, Україна продовжує щоденну боротьбу на фронті. У ці дні президент Зеленський вирушив до Донецької області, щоб зустрітися з військовими на передовій. Із ним поїхали журналісти The New York Times.

Як ідеться в репортажі, подорож із Києва тривала майже 27 годин: понад вісім годин нічним потягом до сходу України, а потім ще кілька годин автомобілем дорогами, накритими спеціальними сітками для захисту від дронів.

Кінцевим пунктом поїздки став Краматорськ — місто за кілька десятків кілометрів від лінії фронту, яке регулярно атакують російські безпілотники.

Чому президент поїхав саме на Донеччину

За даними журналістів, Зеленський навмисно обрав для візиту Донеччину, оскільки саме навколо цього регіону точаться складні дискусії під час мирних переговорів. росія наполягає на передачі їй усієї області, включно з територіями, які зараз контролює Україна.

Президент дав зрозуміти, що Київ не готовий відмовлятися від цих земель. За його словами, питання не лише у кілометрах території, а насамперед у людях, які продовжують там жити.

Під час поїздки президент відвідав військових у прифронтовому місті Дружківка, яке регулярно потрапляє під обстріли. Там він нагородив бійців та провів наради з командуванням.

Головнокомандувач Олександр Сирський доповідав про ситуацію на фронті. За словами Зеленського, східний напрямок залишається одним із найважчих, а потреби військових постійно змінюються.

Під час перебування президента у регіоні неподалік командного пункту вибухнула російська керована авіабомба, а над колоною автомобілів помітили дрон.

Україна пропонує союзникам свій досвід

Під час розмов із журналістами Зеленський наголосив, що Україна готова ділитися власними технологіями та досвідом із партнерами.

Зокрема, Київ вже передав дрони-перехоплювачі та команду фахівців для захисту американських баз у Йорданії.

Українські експерти також можуть допомагати іншим державам боротися з іранськими безпілотниками типу Shahed, які росія активно використовує проти українських міст.

Водночас президент наголосив, що Україна сама гостро потребує систем ППО, зокрема комплексів Patriot, які необхідні для перехоплення балістичних ракет.

Поїздка президента відбулася на тлі загострення конфлікту між Ізраїлем та Іраном, який частково відвернув увагу міжнародної спільноти від війни в Україні.

Крім того, країни Близького Сходу активно використовують ракети Patriot для перехоплення атак, що ще більше скорочує їхню кількість на світовому ринку.

Зеленський визнав, що запас таких ракет у світі обмежений, а для України їх критично бракує.

Мирні переговори і політичний тиск

Водночас тривають дипломатичні спроби завершити війну. Президент США Дональд Трамп раніше заявив, що саме Зеленський нібито заважає укласти мирну угоду, тоді як російський лідер владімір путін, за його словами, готовий до переговорів. Український президент не став різко реагувати на ці заяви, зазначивши, що для нього очевидно, хто є агресором у цій війні.

За його словами, новий раунд переговорів за участі України, США та росії може відбутися найближчим часом.

Повернувшись до Київ після поїздки, президент потрапив під повітряну тривогу. У той же вечір росія випустила по Україні 480 дронів і 29 ракет, повідомили у Повітряних силах. Більшість цілей вдалося збити, однак атаки призвели до нових жертв серед мирного населення, зокрема у Харків.

На тлі цих подій президент продовжує регулярно їздити на передову — попри небезпеку та втому. За словами Зеленського, такі поїздки важливі для підтримки морального духу військових, які щодня тримають оборону країни.

Читайте також: Дрони для союзників: чи може Київ дозволити собі таку допомогу під час війни

фото ілюстративне: Офіс президента

Для українців за кордоном запустять нову цифрову платформу: що там буде

Громадяни України, які тимчасово живуть за межами країни, невдовзі зможуть отримувати актуальну інформацію про сервіси та можливості на батьківщині через спеціальну цифрову платформу.

Про створення такого інструменту повідомила заступниця міністра соціальної політики, сім’ї та єдності Ілона Гавронська під час ефіру телеканалу Slawa TV.

За її словами, платформу розробляють у співпраці з міжнародними партнерами, а її головною функцією стане інформаційний зв’язок держави з українцями, які живуть за кордоном.

Одним із ключових елементів сервісу стане інтерактивна карта, доступна зі смартфона.

Що можна буде знайти на платформі

Користувачі отримають доступ до перевіреної інформації про різні послуги та можливості в Україні.

На інтерактивній мапі будуть позначені:

  • центри підтримки та осередки єдності для українців
  • консультаційні служби для громадян
  • освітні ініціативи, зокрема курси української мови
  • інші сервіси, які можуть бути корисними під час перебування за кордоном або після повернення

Завдяки мапі люди зможуть швидко знайти найближчі організації чи програми підтримки.

Однією з ключових функцій платформи стане підготовка українців до повернення додому.

Користувачам запропонують пройти коротке онлайн-опитування. На основі відповідей система зможе запропонувати індивідуальну інформацію — наприклад, які програми підтримки доступні після повернення або які кроки варто зробити перед переїздом.

Також на платформі планують розмістити дані про українські громади, які готові приймати людей і допомагати їм адаптуватися після повернення.

Коли представлять новий сервіс

За словами Ілони Гавронської, попередній макет цифрового інструменту планують показати під час Ukraine Recovery Conference, що цього року відбудеться у Польща. Ця міжнародна конференція присвячена відновленню України та об’єднує уряди, міжнародні організації і донорів.

За оцінками Центр економічної стратегії, приблизно 43% українців, які виїхали за кордон через війну, розглядають можливість повернення.

У державі прогнозують, що потенційно 3–3,5 мільйона громадян можуть повернутися до України після завершення або стабілізації ситуації. Саме для цієї аудиторії нова цифрова платформа має стати джерелом зрозумілої інформації та допомогти людям легше планувати своє майбутнє.

Читайте також: 70% українців можуть не повернутися з-за кордону: що показують нові дослідження

фото: Farknot Architect / Shutterstock

Чому можуть анулювати візу або ESTA до США: несподівані причини

Американська влада активніше переглядає візи та дозволи на поїздки, і в окремих випадках їх можуть анулювати навіть без очевидної причини для мандрівника. Про це йдеться в публікації The Independent.

У результаті деякі туристи дізнаються про втрату права на в’їзд до країни вже після отримання відповідного повідомлення електронною поштою.

За інформацією Держдепартаменту США, від часу повернення до влади Дональда Трампа адміністрація США анулювала понад 100 тисяч віз. Серед них — приблизно 8 тисяч студентських і близько 2,5 тисячі спеціалізованих віз, виданих людям, які мали контакти з американськими правоохоронними органами.

Посилення контролю пов’язують із політикою «America First», яка передбачає жорсткіший підхід до іноземців, що приїжджають до країни як туристи або на триваліший термін.

Проблеми виникають і з системою ESTA

Окрім традиційних віз, складнощі почали виникати і з програмою безвізових поїздок — Electronic System for Travel Authorization (ESTA).

ESTA — це електронний дозвіл, який дозволяє громадянам країн-учасниць програми безвізового режиму подорожувати до США без класичної візи.

ESTA використовують туристи з Великої Британії, більшості країн Європи, Австралії, Японії та інших держав.

Хоча такий дозвіл не гарантує в’їзду до країни, він зазвичай є формальністю для коротких туристичних поїздок.

Втім, у соцмережах деякі мандрівники розповідають, що їхні дозволи ESTA раптово анулювали — навіть попри відсутність порушень.

Один із користувачів написав, що отримав дозвіл, подорожував до Нью-Йорка на три тижні, повернувся додому, а потім здійснив ще одну туристичну поїздку до Маямі. Через кілька місяців він отримав повідомлення від U.S. Department of Homeland Security, що його статус змінено, і він більше не має права подорожувати до США.

Які причини можуть призвести до анулювання

Фахівці пояснюють, що і візи, і дозволи ESTA можуть бути скасовані з різних причин, хоча офіційні пояснення часто не розкриваються.

Серед можливих підстав:

  • прихована кримінальна історія, яка не була вказана в заявці;
  • сумніви у намірах мандрівника — наприклад, якщо влада вважає, що людина може залишитися у США нелегально;
  • попередні порушення імміграційних правил, включно з перевищенням дозволеного терміну перебування;
  • відмова у в’їзді в минулому.

Також проблеми можуть виникнути після подорожей до країн, що входять до списку обмежень США. До них належать, зокрема, Афганістан, Іран, Лівія, Сомалі, Судан, Ємен та кілька інших держав.

Що робити, якщо ESTA анулювали

Якщо електронний дозвіл скасовано або заявку відхилено, мандрівник більше не може користуватися програмою безвізових поїздок.

У такому випадку доведеться подаватися на стандартну туристичну візу B1/B2, що передбачає співбесіду в консульстві.

Також заявники можуть звернутися до спеціальної системи DHS TRIP, щоб перевірити, чи не стала причиною відмови технічна помилка або плутанина з персональними даними. Водночас формальної процедури оскарження анулювання ESTA не передбачено.

У Дерджепартаменті заявляють, що перевірка іноземців відбувається на всіх етапах — до видачі візи, під час перебування в країні та після завершення поїздки. Там наголошують, що контроль над візовими процесами є ключовим елементом національної безпеки, а видані дозволи можуть переглядатися, якщо з’являється нова інформація про заявника.

Читайте також: “Женуть нас, як собак”: українці у США про проблеми з документами й арешти ICE

фото: Shutterstock

Завтра стартує Лондонський книжковий ярмарок 2026: що представить Україна

З 10 по 12 березня у виставковому центрі Olympia London відбудеться престижний міжнародний форум — London Book Fair. Цей захід вважається однією з головних бізнес-подій у світовій видавничій індустрії.

Як повідомляє Український інститут книги, щороку ярмарок збирає понад 1000 видавництв та організацій, а кількість відвідувачів перевищує 30 тисяч людей — від письменників і видавців до літературних агентів, перекладачів і медіа.

Україна буде представлена національним стендом, який організовує Український інститут книги. Там свою продукцію презентуватимуть 12 українських видавництв і одна літературна агенція.

Серед учасників — Саміт-Книга, Artbooks, Навчальна книга – Богдан, Видавничий Дім ОРЛАНДО, Видавництво Старого Лева, Віват, Ukraїner, Creative Publishing, Ukrainian Fashion Publishing, Ранок, Creative Women Publishing, Freimut Books та літературна агенція OVO.

Чому ця участь важлива для України

Представники книжкової індустрії наголошують, що такі міжнародні події мають для України значення не лише культурне, а й політичне.

Заступниця директорки Український інститут книги з міжнародної співпраці Олена Одинока пояснює: участь у великих книжкових форумах допомагає нагадувати світові про війну, яку розв’язаларосія проти Україна.

За її словами, такі майданчики сприяють укладанню контрактів на переклад і видання українських книг за кордоном, а також створюють можливості для партнерств між українськими та іноземними видавцями, агентами і перекладачами.

Крім того, національний стенд дозволяє підтримати український видавничий сектор у складний воєнний період та забезпечує присутність української літератури у світовому культурному просторі.

Урочиста церемонія відкриття українського простору на ярмарку запланована на 10 березня о 16:30. Участь у події мають взяти зокрема посол України в UK Валерій Залужний та директорка ярмарку Емма Лове. Український стенд розташовуватиметься під номером 1E101.

Чому варто відвідати Лондонський книжковий ярмарок

London Book Fair — це значно більше, ніж виставка книг. Ось кілька причин, чому цей захід вартий уваги:

1. Головний книжковий форум Європи. Тут укладаються міжнародні угоди на переклади, екранізації та світові видання книжок.

2. Можливість зустріти авторів і видавців з усього світу. Ярмарок збирає тисячі професіоналів індустрії — від письменників до продюсерів кіно.

3. Перші презентації нових книг і трендів. Саме тут часто вперше показують майбутні світові бестселери.

4. Простір для нетворкінгу. Подія створює сотні можливостей для нових партнерств і культурних проєктів.

5. Підтримка української культури. Для українців за кордоном це шанс підтримати своїх авторів та познайомити міжнародну аудиторію з сучасною українською літературою. Під час війни така присутність має особливе значення: вона допомагає українській культурі звучати гучніше та знаходити нових читачів далеко за межами країни.

Читайте також: TOLOKA, Pianoбой і театр: головні українські події в UK цього тижня

фото: Shutterstock

Дрони для союзників: чи може Київ дозволити собі таку допомогу під час війни

Поки Україна щодня відбиває масовані атаки російських ракет і дронів, новина про передачу українських перехоплювачів союзникам на Близькому Сході викликала жваву дискусію. Чи може держава, яка сама гостро потребує засобів протиповітряної оборони, ділитися такими технологіями? Про це експерти відповіли в коментарях Фокусу.

Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ передав дрони-перехоплювачі та команду фахівців для посилення захисту американських військових баз у Йорданії.

За його словами, станом на 9 березня Україна отримала 11 запитів від країн-сусідів Ірану, Європи та США щодо безпекової підтримки у протидії “Шахедам” та подібним загрозам. РНБО та ЗСУ визначають, на які запити можна відреагувати, не послаблюючи власну оборону.

Дефіцит ППО залишається серйозною проблемою

Радник президента Дмитро Литвин зазначив, що за весь час війни Україна отримала близько 600 сучасних ракет-перехоплювачів для систем MIM‑104 Patriot.

Тим часом президент Фінляндії Александр Стубб зауважив, що повномасштабна війна могла б завершитися значно швидше, якби Україна отримала таку ж щільність систем ППО, яку країни Перської затоки розгорнули протягом першого тижня конфлікту з Іраном.

Експерти звертають увагу і на масштаб витрат:

лише тиждень бойових дій проти Ірану, за оцінками аналітиків, обходиться приблизно у 40 мільярдів доларів — майже стільки ж, скільки ЄС витрачає на допомогу Україні за цілий рік.

Втім, військові аналітики наголошують: порівнювати передачу дронів-перехоплювачів із дефіцитом ракет до систем Patriot некоректно.

Військовий експерт Павло Нарожний пояснює, що ці системи виконують різні завдання. Patriot — це дорогі комплекси великої дальності, здатні перехоплювати балістичні ракети, тоді як дрони-перехоплювачі використовуються переважно для боротьби з безпілотниками, зокрема типу Shahed.

Експерти припускають, що мова може йти не про передачу унікальних технологій, а лише про зразки. За словами Нарожного, технологічні держави, зокрема США, здатні швидко відтворити такі системи. Тому передача кількох зразків може бути частиною співпраці, після якої партнери налагодять власне виробництво.

В Україні, за оцінками аналітиків, працюють щонайменше чотири-п’ять компаній, що виробляють дрони-перехоплювачі. Серед державних розробок називають, зокрема, безпілотник «Октопус», який вже виробляється за ліцензією у Великій Британії.

Деякі експерти вважають, що передача або продаж частини дронів за кордон може навіть мати позитивний ефект.

Нарожний пояснює, що українські компанії інколи здатні виробляти більше техніки, ніж держава може закупити через обмежений бюджет. У такому разі експорт дозволяє залучити валюту, платити податки та розширювати виробництво.

Експорт може підтримати український ВПК

Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко вважає, що співпраця з країнами Близького Сходу може принести Україні одразу кілька переваг.

По-перше, йдеться про можливі інвестиції у військово-промисловий комплекс. Потенційними партнерами можуть стати такі держави, як Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати, Катар чи Кувейт.

По-друге, це шанс для українських технологій вийти на глобальний ринок.

Зброя, яка показала ефективність у реальній війні, викликає значний інтерес у різних країнах.

По-третє, такий крок може мати дипломатичний ефект. Частина держав Близького Сходу раніше займала стриману позицію щодо війни в Україні та продовжувала співпрацювати з рф. Однак конфлікт з Іраном може змусити їх по-іншому оцінити безпекові ризики.

Вікно можливостей для УкраїниЕксперти наголошують, що для української оборонної індустрії зараз існує коротке «вікно можливостей». Якщо Київ зможе швидко запропонувати свої технології партнерам, це допоможе закріпитися на міжнародному ринку.

Через кілька місяців США або європейські країни можуть налагодити власне виробництво аналогічних систем, і тоді попит на українські розробки зменшиться.

Тому питання передачі дронів союзникам залишається складним балансом між власною безпекою, економічними інтересами та дипломатією. Для України це не лише ризик, а й можливість зміцнити свою оборонну промисловість і міжнародні позиції навіть під час війни.

Раніше Зеленський для The Independent заявив: війна США з Іраном може залишити Україну без ракет ППО

Фото: Офіс президента України

В яких провінціях Канади зростуть зарплати з квітня 2026 року

У 2026 році мільйони працівників у Канаді можуть розраховувати на підвищення зарплат. Як пише Immigration News Canada, уряд і провінції поступово збільшують мінімальну погодинну оплату праці, намагаючись частково компенсувати зростання вартості життя.

Водночас експерти попереджають: навіть після підвищень мінімальна зарплата в багатьох регіонах все ще суттєво нижча за так званий «прожитковий рівень».

Отож, з 1 квітня 2026 року нові ставки мінімальної оплати праці почнуть діяти одразу в кількох канадських провінціях і територіях — Нова Шотландія, Острів Принца Едварда, Нью-Брансвік, Ньюфаундленд і Лабрадор та Юкон.

У багатьох випадках підвищення пов’язане з інфляцією або автоматичною індексацією до індексу споживчих цін.

  • Нова Шотландія

У цій провінції підвищення проходитиме у два етапи. З 1 квітня 2026 року мінімальна ставка зросте з $16.50 до $16.75 за годину. Друга хвиля підвищення запланована на 1 жовтня 2026 року, коли ставка збільшиться до $17.00. Такий поступовий підхід має допомогти бізнесу адаптуватися до нових витрат, а працівникам — отримати додатковий захист від інфляції.

  • Острів Принца Едварда

Тут влада прагне зберігати найвищу мінімальну зарплату серед атлантичних провінцій.

З 1 квітня 2026 року погодинна ставка підвищиться з $16.50 до $17.00. За підрахунками влади, працівники з повною зайнятістю зможуть заробляти приблизно на $1040 більше на рік до сплати податків.

  • Нью-Брансвік

У Нью-Брансвіку рівень мінімальної зарплати безпосередньо прив’язаний до національного індексу споживчих цін. Із квітня ставка зросте з $15.65 до $15.90 за годину.

Оплата понаднормових годин, як і раніше, становитиме півторакратний розмір — приблизно $23.85 за годину після 44 годин роботи на тиждень.

  • Ньюфаундленд і Лабрадор

Тут також діє система індексації. Мінімальна погодинна оплата зросте з $16.00 до $16.35, що відповідає приблизно 2,2% підвищення, розрахованого на основі інфляційних даних.

  • Юкон

Юкон має одну з найвищих мінімальних зарплат у Канаді через високу вартість життя. Очікується, що з 1 квітня 2026 року ставка збільшиться з $17.94 до приблизно $18.51 за годину — після індексації на 3,2%.

Підвищення федеральної мінімальної зарплати

Паралельно з провінційними змінами зросте і федеральна мінімальна зарплата, яка поширюється на працівників галузей під федеральним регулюванням.

До них належать:

  • банківський сектор
  • телекомунікації
  • міжпровінційні перевезення
  • поштові служби
  • окремі державні корпорації

Зараз ставка становить $17.75 за годину, але з 1 квітня 2026 року її очікують на рівні приблизно $18.10. Підвищення відбувається автоматично через механізм індексації до інфляції.

Якщо провінційна ставка вища за федеральну, роботодавці повинні платити саме вищу суму. Наразі лише Нунавут має чітко більшу ставку, але після квітневого підвищення Юкон також її перевищить.

Читайте також: Мінімальна зарплата в Британії та Канаді – серед найвищих у світі

ілюстрація: Shutterstock

Як українська родина після окупації опинилась у Техасі: історія Литвиненків

Після тижнів у холодному підвалі під обстрілами та небезпечної втечі з окупованого росіянами села шлях української родини Литвиненків до безпечного життя лише починався. Попереду були виснажливі переїзди кількома країнами, мовний бар’єр, страхи за майбутнє. Але зрештою доля привела їх до американського Форт-Ворта у штаті Техас, де вони змогли почати все з нуля.

Історію родини розповідає Fort Worth Star-Telegram, на яку посилається Yahoo.

Після кількох тижнів у крижаному підвалі, де родина переховувалася від російських військових, Аліні Литвиненко разом із доньками Лерою і Лізою та матір’ю Тетяною Холод вдалося вирватися із зони бойових дій.

Їхній підвал фактично знаходився під лінією фронту. Майже місяць жінка намагалася знайти людину, яка погодилася б вивезти їх до найближчого евакуаційного автобуса.

Коли це нарешті вдалося, почалася довга дорога до безпечної країни. Спочатку родина дісталася Києва, звідти — 12-годинним потягом до Мукачева. Потім був ще один поїзд до Угорщини, а після майже доби без сну вони зрештою опинилися в Німеччині. Саме там вони змогли перевести подих після пережитого.

Попри відносну безпеку, адаптація в Німеччині виявилася складною, зокрема через мовний бар’єр, до того ж родина часто стикалася з нерозумінням.

У той час путін також погрожував застосуванням ядерної зброї, що викликало занепокоєння по всій Європі. Аліна хотіла бути впевненою, що її родина у повній безпеці. Німеччина давала тимчасовий прихисток, але не здавалася місцем, де можна будувати довгострокове майбутнє.

Як Техас змінив їхню долю

Ідея переїхати до США з’явилася завдяки Тетяні. Вона дізналася про програми допомоги українцям та почала шукати інформацію у Facebook-групах, де американці пропонували стати спонсорами для біженців.

У той самий час подружжя з Форт-Ворта — Робін і Браян Тенні — також шукали українську родину, якій могли б допомогти.

За словами Робін, знайти справді чесних людей у соцмережах було непросто: серед кандидатів траплялися шахраї як з українського, так і з американського боку. Але одного дня вона побачила коментар Тетяни, який переконав її, що ця родина справді потребує допомоги.

Коли жінки отримали повідомлення у Facebook Messenger від Тенні, спершу поставилися до нього з недовірою.

«Ми думали: невже нам нарешті пощастило? Чи це просто чийсь жарт?» — згадувала Аліна.

Та згодом стало зрозуміло: це реальний шанс.

Майже рік оформлення документів

Щоб підготувати всі документи для переїзду, знадобилося близько десяти місяців. Для отримання міжнародного паспорта Аліні довелося навіть залишити дітей і матір у Німеччині та поїхати потягом назад до Києва. Після її повернення таку саму поїздку здійснила і Тетяна.

Робін згадує, що хвилювалася за них: у той час росіяни обстрілювали місця, де люди стояли у чергах на евакуаційні автобуси.

Коли всі документи нарешті були готові, родина вирушила до США. Вони прилетіли до міжнародного аеропорту Даллас–Форт-Ворт із усім своїм майном — лише двома валізами. Це сталося 13 січня 2023 року.

Новий старт у Форт-Ворті

Тенні допомогли родині не лише з переїздом, а й із першими кроками у новій країні. Передусім вони подбали про школу для дітей.

За словами Аліни, різниця зі шкільним досвідом у Німеччині була разючою.

«Я бачила, як мої діти радіють і з кожним днем стають упевненішими в собі», — розповіла вона.

Через два місяці життя у Форт-Ворті Аліна та Тетяна отримали роботу прибиральницями у шкільному окрузі Eagle Mountain.

Невдовзі родина змогла орендувати власну квартиру. Подружжя Тенні також подарувало їм автомобіль — раніше жінки змушені були щоранку долати близько трьох миль на велосипедах, часто у темряві.

Майбутнє, про яке колись боялися мріяти

У травні 2025 року Лера закінчила Chisholm Trail High School із відзнакою, потрапивши до десяти відсотків найкращих учнів класу. Паралельно вона завершила навчання в українській школі онлайн. Зараз дівчина навчається у Tarrant County College і здобуває спеціальність інженера-механіка.

Молодша Ліза відвідує початкову школу та активно вивчає англійську. Аліна також продовжує мовні курси у коледжі.

За її словами, переїзд до Техасу змінив їхнє життя.

«Переїхавши до Техасу, до Робін і Браяна, наша родина знайшла не лише душевний спокій, а й упевненість у світлому майбутньому. Завдяки їм ті тижні в темному підвалі, де ми ховалися від бомб, залишилися далеко позаду».

Через чотири роки війни їхнє рідне село Заворичі досі потерпає від російських атак дронами та ракетами. Частина мешканців, попри небезпеку, все ще живе там. Через це родина не планує повертатися найближчим часом. Тетяна зізнається, що колись хотіла б знову побачити дім. Аліна ж переконана: для її дочок найкращі можливості зараз у США.

В одному вони згодні: повернення стане можливим лише тоді, коли буде зупинена війна путіна.

І хоча нове життя у Форт-Ворті подарувало родині відчуття відродження, Аліна зізнається: «Київ назавжди залишиться в моєму серці».

Читайте також: Понад пів мільйона українців: як змінилася громада у США після 2022 року

фото з архіву Аліни Литвиненко

Як Україна допомагає США на Близькому Сході: що пишуть західні медіа

Зміни на фронтах і в глобальній політиці дедалі сильніше переплітаються. Західні медіа останніми днями активно аналізують роль України у міжнародній безпеці, нову напруженість на Близькому Сході та її можливі наслідки для війни проти росії.

У центрі уваги — українські технології протидії дронам, паралелі між діями світових лідерів, а також нові дані про масштаби військової підтримки Києва.

Україна допомагає захищати американські бази на Близькому Сході

Як повідомляє The New York Times, Україна погодилася направити безпілотники-перехоплювачі та команду фахівців з дронів для захисту американських військових баз у Йорданії. За словами президента Володимира Зеленського, Вашингтон звернувся з таким проханням наприкінці тижня, після чого українська сторона оперативно погодилася допомогти.

Глава держави розповів журналістам, що рішення було ухвалене практично одразу. Українські експерти з безпілотних технологій вирушили до регіону вже наступного дня після звернення.

Після початку ескалації між США та Іраном Київ також отримав звернення від низки близькосхідних держав — серед них Бахрейн, Об’єднані Арабські Емірати, Йорданія, Кувейт, Катар і Саудівська Аравія. У цих контактах, як зазначив Зеленський, Україна пропонує допомогу в питаннях безпеки, розраховуючи водночас на дипломатичну підтримку у тиску на росію для припинення вогню.

Президент наголосив, що деякі країни регіону мають тісні зв’язки з москвою, тому їхній вплив може стати важливим у перемовинах.

Водночас, як зазначає The New York Times, ефективність української системи протидії безпілотникам зростає. За аналізом видання, зараз українські сили збивають більшість російських ударних дронів. Наприклад, у лютому рф запустила близько 5000 дронів і приманок, а українська ППО знищила приблизно 87% із них.

NYT: риторика війни США з Іраном нагадує заяви кремля

Інша публікація The New York Times проводить паралелі між риторикою Вашингтона у війні проти Ірану та заявами кремля під час вторгнення в Україну.

Зокрема, американський міністр оборони Піт Гегсет заявив, що США «не починали цю війну», але за президента Дональда Трампа «її завершать». Подібну формулу, нагадує видання, використовував і володимир путін на початку повномасштабної агресії у 2022 році, коли стверджував, що росія нібито не починала війну, а лише прагне її завершити.

Експерти також звертають увагу на схожі спроби уникати слова «війна». У США конфлікт називають «операцією», тоді як у росії використовують термін «спеціальна військова операція».

Крім того, обидва лідери зверталися до військових противника із закликом скласти зброю. путін закликав українських солдатів здатися, тоді як Трамп заявляв, що іранські військові повинні «скласти зброю» або «зіткнутися з неминучою смертю».

The Telegraph: удари США по Ірану можуть вплинути на кремль

Британська газета The Telegraph у колонці колишнього офіцера британської армії Хеміша де Бретон-Гордона пише, що операція США проти Ірану вже має важливий психологічний ефект для глобальної політики — зокрема для кремля.

На думку автора, удари показали технологічну перевагу американської та союзної авіації. Зокрема, системи ППО С-300, які Іран отримав від росії, не змогли ефективно протистояти атакам і були значною мірою знищені.

Аналітик нагадує, що російська протиповітряна оборона має більш сучасні комплекси С-400 та С-500, однак у неї є серйозні вразливості. Однією з них називають дефіцит літаків радіолокаційного виявлення А-50, які відіграють ключову роль у виявленні низьколітаючих цілей, зокрема безпілотників і крилатих ракет.

Автор також припускає, що демонстрація сили США може мати ширший сигнал для авторитарних режимів.

Крім того, конфлікт з Іраном може мати прямі наслідки для війни проти України, адже Тегеран тривалий час постачав москві безпілотники та боєприпаси. Якщо ці поставки буде порушено, це може послабити російські військові можливості.

SIPRI: Україна стала найбільшим імпортером зброї у світі

Ще один важливий сигнал оприлюднив Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI), пише УНІАН. За його даними, у 2021–2025 роках Україна стала найбільшим імпортером основних видів озброєнь у світі.

Частка України у глобальному імпорті склала 9,7%, тоді як у попередній п’ятирічці вона становила лише 0,1%.

З моменту початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році постачання озброєнь Україні забезпечували щонайменше 36 держав. Найбільшими постачальниками стали:

  • США — 41% усіх поставок
  • Німеччина — 14%
  • Польща — 9,4%

Водночас у 2025 році обсяги військових поставок дещо зменшилися порівняно з 2023 та 2024 роками. Дослідники пов’язують це зі скороченням американської військової допомоги, а також зі зростанням секретності щодо експорту озброєнь до України, що ускладнює точні оцінки.

Загалом п’ятьма найбільшими імпортерами озброєнь у світі у 2021–2025 роках стали Україна, Індія, Саудівська Аравія, Катар і Пакистан.

Читайте також: Війна США з Іраном може залишити Україну без ракет ППО – Зеленський для The Independent

фото: Офіс президента

Translate »