Американський морський піхотинець та професійний снайпер Метью Семпсон, який воював в Іраку та Афганістані, два роки тому проміняв життя в Каліфорнії на окопи на Донбасі.
В інтерв’ю “Голосу Америки” він розповів, чому поїхав добровольцем в Україну, про досвід служби в обох країнах та особисту драму через війну.
Військовий зізнається: розповів родині про своє рішення лише за тиждень до того, як сів на літак у бік України. Природньо, вони дуже хвилювались за нього, але підтримали його вибір.
“Коли сталося вторгнення, моя перша думка була, що ця війна дуже швидко закінчиться. Тож зараз я дуже розчарований. Я дійсно нічого не знав про Україну. Але я досить добре знаю росію, я вивчав її майже 20 років як ворога Америки номер один. І я знаю, що коли вони вторгаються в країну, для них нормально ґвалтувати та вбивати мирних жителів, просто для розваги. Тож я знав, що це буде дуже жахливо для країни, куди вони вторгнуться. І це глибоко вразило моє серце. Тож я відразу зрозумів, що хочу чимось допомогти. Для мене це було досить легким рішенням – вирушити зупиняти зло, яке росія, як відомо, робить щоразу, коли вторгається в країни”, – сказав доброволець.
За словами Метью, українці дуже дивувалися, чому хтось покинув Каліфорнію, аби стрибнути в окоп на Донбасі.
Він приєднався до Міжнародного легіону Головного управління розвідки Міністерства оборони України, який об’єднав добровольців з понад 50 країн світу.
“Я воював у кількох областях, зокрема в Запорізькій, Миколаївській, Харківській і Донецькій, майже весь 2023 рік провів у Бахмуті та на його околицях. Я виконував кілька різних ролей у своїй команді. Був одним із командирів взводу, виконував снайперські завдання, трохи працював медиком. Я був одним із найдосвідченіших ветеранів у команді завдяки своєму попередньому досвіду, а також я один з найстарших серед хлопців”, – розповів військовий.
“Для мене війна в Україні виявилася надзвичайно відмінною. Коли я був в Іраку та Афганістані, ми мали повну підтримку влади США з усіма відповідними наслідками. Ворог, із яким ми воювали, – чи то повстанці, чи таліби – не мали артилерії, танків. На той час, коли я приїхав, в України не було ні безпілотників, ні підтримки з повітря. російська армія має все це – артилерію, танки та повітряну підтримку. Українська ж влада просто не має фінансів, аби підтримувати свої війська так, як це можуть робити США”, – зауважив Метью.
Майже через два роки боїв в Україні американець полетів додому – його мати була в лікарні у дуже важкому стані через онкозахворювання. І він не встиг з нею зустрітись за її життя…
“Я збирався зробити їй сюрприз, мав квіти, був одягнений у той же камуфляж, в якому я зараз. Було б радісно привітатися вперше за пару років, але, на жаль, вона померла за 40 хвилин до того, як я дістався туди”, – згадує чоловік.
Через це він на деякий час залишився у Штатах, аби владнати справи. Проте не припиняв боротись за Україну й там – спілкуючись із членами Конгресу та закликаючи їх надати більше зброї українцям.
“Я поділився з ними кількома реаліями, я дав їм зрозуміти, що хоча поле бою може бути за тисячі кілометрів від США, проте росія фактично торкається Америки. Від російської землі до американської – близько 4 кілометрів. Це в районі Аляски, де можна побачити територію росії з території США і навпаки. Тому ми маємо спільний кордон із росією, як і Україна. І те, що поле бою далеко, я вважаю, не має бути темою розмови. Ми маємо спільний кордон з росією. Вже дуже тривалий час вони регулярно порушують наш повітряний простір за допомогою ядерних бомбардувальників. І вони весь час були нашими ворогами номер один”, – наголосив військовий.
Читайте також: Воював за Україну, а тепер допомагає пораненим: історія спецпризначенця зі США
