Сьогодні соціальні мережі — невіддільна складова нашого повсякдення. Вони дозволяють підтримувати зв’язки на великій відстані, залишатися в курсі всіх новин, знаходити нові знайомства та однодумців, учитися нового.
Ми з легкістю назвемо чимало переваг, які отримуємо завдяки соціальним мережам. Проте чи справді від них сама лиш користь?
Чи помічаємо ми, як глибоко вони впливають на наш ментальний стан? Чи сприяють нашому добробуту? Чи стають причиною стресу та напруження, спричиняють і підтримують фонову тривогу?
Відповіді на ці питання шукала психологиня платформи “Розмова” Юлія Рогатинська у своїй колонці для hromadske.
Що спонукає нас користуватися соціальними мережами?
Сьогодні більшість із нас отримує доступ до соціальних мереж через смартфони чи планшети. Хоча це значно спрощує для нас спілкування на відстані, це також означає, що такий зв’язок доступний завжди. Цілодобова доступність може викликати проблеми з контролем імпульсів.
Постійні сповіщення та повідомлення впливають на нашу концентрацію, заважають спати та, зрештою, викликають залежність від постійного оновлення.
Страх пропустити щось важливе
Він змушує нас повертатися до соціальних мереж знову і знову. Попри те, що насправді ми маємо не так багато речей, які не можуть зачекати та потребують негайної реакції, сповіщення змушують нас повірити в протилежне. Можливо, ми боїмося, що нас не додадуть у розмову в школі чи на роботі. А що, як ми пропустимо останні новини чи плітки? Або ж нас непокоїть, що наші стосунки постраждають, якщо негайно не поставити лайк, не прокоментувати чи не запостити щось самим.
Віртуальне спілкування, як «ковдра безпеки»
Коли ми перебуваємо в соціальній ситуації та відчуваємо тривогу, ніяковість або самотність — найлегший шлях від цього відсторонитися. Тож ми звертаємося до своїх телефонів і входимо в соціальні мережі, де все здається «безпечнішим». У такому разі, віртуальна присутність лише позбавляє нас спілкування віч-на-віч, яке зрештою зможе допомогти зменшити тривогу, а не просто втікати від неї раз за разом.
Так, інтенсивне користування соцмережами може тимчасово маскувати стрес або депресію.
Ми проводимо більше часу в соціальних мережах саме коли відчуваємо пригніченість, самотність або нудьгу. Так ми використовуємо їх як спосіб відвернутися від неприємних почуттів або покращити свій настрій. Утім, це лише здається розв’язанням проблем, та насправді — лише поглиблює їх.
Порочне коло соцмереж
- Коли ми відчуваємо самотність, хандру, тривогу чи стрес, ми частіше користуємося соціальними мережами, щоб подолати нудьгу чи відчути зв’язок з іншими.
- Проте часте використання соцмереж зрештою посилює фонову тривогу, почуття напруження, незадоволення й ізоляції.
- Своєю чергою, ці почуття негативно впливають на наш настрій і посилюють симптоми депресії, тривоги та стресу.
- Ці симптоми погіршення спонукають нас ще більше часу проводити в соціальних мережах — і ми занурюємося в них ще глибше, лише погіршуючи свій стан.
Як розпізнати шкоду від соцмереж?
Звісно ж, повністю піти з соцмереж вдається не всім — та й не факт, що це доцільно, адже користь від них також є. Однак нам усім слід час від часу звертати увагу на те, як саме ми їх використовуємо. Варто визначити «червоні прапорці», що сигналізують про негативний вплив на психічне здоров’я:
- відволікання в процесі роботи та навчання — відчуття тиску, буцімто ми мусимо регулярно проявляти себе;
- ризик заради схвалення — потреба в лайках штовхає нас до необдуманих вчинків у реальному житті;
- відсутність часу на саморефлексію — кожна вільна хвилина йде на соціальні мережі, а на роздуми про себе не залишається часу;
- з’являються проблеми зі сном — у ліжку ми все ще гортаємо стрічку і ввечері, коли тільки лягаємо, і вранці, коли ще не встали;
- постійне порівняння себе з іншими — поглинання контенту призводить до хибного уявлення про інших людей, як про носіїв суцільного успіху, що погіршує нашу самооцінку та, приміром, підтримує негативне уявлення про своє тіло, що спонукає порушувати харчову поведінку;
- більше часу онлайн, ніж віч-на-віч із друзями — віртуальне спілкування заміняє значну частину нашої соціальної взаємодії, а навіть прогулянки з друзями все одно не обходяться без регулярного оновлення соцмереж.
Що можна зробити?
Ви можете мінімізувати негативний вплив соцмереж, нагадуючи собі про ризики та дотримуючись деяких порад:
- щотижня виділяйте час для живого спілкування з друзями та родиною офлайн — спробуйте зробити регулярними зустрічі, де телефони вам не заважатимуть;
- вимкніть сповіщення соціальних мереж — важко встояти перед постійним дзижчанням, тому його відсутність допоможе відновити контроль над своїм часом і зосередженістю;
- не беріть телефон або планшет у ліжко — вимкніть на ніч свої пристрої та залиште їх в іншій кімнаті для зарядки;
- відстежуйте, скільки часу ви витрачаєте на соціальні мережі щодня, а потім ставте собі мету — на скільки ви хочете його зменшити;
- визначте регулярну активність, коли телефон і соцмережі вам насправді не потрібні — наприклад, коли ви за кермом, на зустрічі, у спортзалі, вечеряєте, проводите час із друзями чи граєтесь із дітьми.
І насамкінець: не беріть телефон із собою в туалет.
Читайте також: Потрібен психолог, але немає грошей? 5 платформ з безоплатною допомогою
Джерело: hromadske
