Дональд Трамп приховує свої справжні наміри щодо переговорів між Україною та росією. Таку думку в колонці для The New York Times висловив американський журналіст, лауреат Пулітцерівської премії Томас Фрідман.
Коли президент США говорить про Україну, завжди відчувається якась недомовленість, щось важливе залишається за кадром, і це змушує задуматися, які його справжні наміри. Його короткі згадки про Україну під час виступу перед Конгресом у вівторок не стали винятком.
За словами Фрідмана, Трамп значно перебільшив обсяг допомоги, яку США надали Україні, порівняно з внеском європейських союзників.
Крім того, говорячи про жертви війни, він спочатку висловив жаль за «молодими росіянами», а вже потім — за «молодими українцями», ніби трагедія спіткала їх випадково, однаково для обох сторін.
Водночас він заявив, що отримав «сильні сигнали» від володимира путіна про бажання миру, проте не навів жодних подробиць.
На думку Фрідмана, в журналістиці існує важливе правило: коли людина уникає називати речі своїми іменами, це свідчить про приховування певних мотивів або намірів. У випадку Трампа, як зазначає автор, пояснення може бути двояким: або він виявляє безпрецедентну поступливість перед ворогами свободи, подібно до Невілла Чемберлена, який робив поступки агресору ще до початку переговорів, або ж насправді він надає перевагу дружбі з путіним перед партнерством із європейськими союзниками та демократичною Україною.
Фрідман наголошує, що нинішня політика адміністрації Трампа викликає занепокоєння в багатьох американців, які вірять у свободу. За його словами, припинення військової допомоги Україні та спроби нав’язати їй економічно невигідні умови щодо корисних копалин виглядають як «ніж у спину» країни, що бореться за незалежність. При цьому росія навіть не погодилася на припинення вогню.
Журналіст проводить аналогію: уявімо, що Трамп продає «Trump Tower» росіянину, якого назвемо Володимиром, і бере з собою фінансового радника.
Що б він подумав, якби ще до початку переговорів його радник заявив: «Дональде, у тебе немає жодних козирів — ми щойно закрили тобі кредитну лінію, і перш ніж ти почнеш домовлятися, тобі потрібно взяти ще один кредит і віддати всі гроші мені»? Саме це, за словами Фрідмана, Трамп зробив із Володимиром Зеленським.
Автор підсумовує: ситуація виглядає підозріло, і хоча він не знає, чим це все закінчиться, він упевнений, що коріння проблеми лежить у тому, що Трамп не поділяє цінностей своїх попередників, для яких захист свободи був принциповою позицією. І якщо це так, то Україна не прийме його «пропозицію», як і європейські союзники.
Єдиний, кого вона може влаштовувати, — це путін.
Але, як зауважує Трамп у своїй промові, «щоб досягти миру, треба говорити з обома сторонами». Проте, за словами Фрідмана, розмову варто почати не з путіна, а з союзників США. Саме вони не розуміють логіку Трампа. путін її чудово усвідомлює.
Читайте також: Європа не хоче сваритись зі США: політолог – про подальші перспективи для України
Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.