Олександра Українка у своєму блозі “Між Нью-Йорком і Бостоном” ділиться враженнями віж життя в Америці. Жінка часто порівнює стиль життя українців та американців. Нещодавно Олександра писала про продукти в США та їх склад.
“Приїхавши в США і почитавши, що пишуть на упаковках продуктів, я жахнулася. Майже на кожному продукті виробник пише, що нічого шкідливого в ньому немає. Відразу виникає питання: якщо не пишуть, що там цього немає, то, цілком ймовірно, вся гидота в продуктах є? Або, може, це просто американські страшилки?”, – пише Олександра.
Чим же напихають свої продукти американці читайте далі.
Хімія в м’ясі
Найбільше написів на м’ясі: без гормонів, без антибіотиків, вигодувані натуральним кормом, без додавання розчинів і ін’єкцій, органічне і так далі. Я поцікавилася питанням: невже в м’ясі так багато хімії, і як її використання регулюється в США?
Виявляється, в США при вирощуванні будь-якої птиці і свинини використання гормонів заборонено. Але все інше – антибіотики, які потім потрапляють до нас в кров, харчові добавки, ін’єкції для зовнішнього вигляду і збільшення терміну зберігання – все це є. Органічне м’ясо чистіше, але воно і набагато дорожче.
ГМО
Колишній директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Кетрін Бертини, з якої мені пощастило познайомитися, розповідала історію. Чергова африканська країна голодувала, і ООН зібрала гуманітарну допомогу, щоб допомогти з продуктами. Коли вантаж був готовий, африканці поцікавилися: а зерно не американське чи випадково.
– Американське, – відповіла Кетрін.
— Чи означає воно з ГМО?
— Очевидно, так, — не приховувала Бертіні.
— Тоді ми його не братимемо.
– Як не будете? У вас люди з голоду вмирають.
— Якщо ваше ГМО-зерно потрапить до нашого ґрунту, ми назавжди втратимо наш зерновий фонд, — відповіли африканці.
Після цієї історії мені вся сільгосппродукція в США здається ГМО, тому що виробники не зобов’язані вказувати ГМО на етикетках.
Харчові алергени
До США я ніколи не стикалася з харчовими алергіями. Я чула, звичайно, про них, але мене ніколи не питали, чи є у мене харчові алергії. Тим більше в побутовому житті я не стикалася з обмеженнями. Коли ми приїхали в США і наша дочка пішла в школу, в інструкціях школи ми відразу прочитали, що носити певні продукти, наприклад, арахіс, в школу заборонено.
Виявилося, у багатьох американців харчові алергії. Найпоширеніші з них: на арахіс, на лактозу, на глютен і на яйця. Тому практично на кожному продукті виробник вказує наявність або відсутність цих компонентів. Доходить до абсурду. Купуємо недавно мед, а на ньому написано: без арахісу, без лактози, без глютену. В сенсі? А що, може бути з ними?
Насичені транс-жири
Після Фремингемского дослідження факторів, що збільшують ризик хвороб серця, американці побоюються холестерину і жирів, його підвищує. Тому на кожному продукті в “складі” вказується не тільки кількість жирів, але і кількість насичених і транс-жирів.
Не вдаючись в подробиці, насичені і транс-жири – це ті жири, яких ви хочете уникати, якщо вам дороги ваше серце і судини. І тут теж доходить до абсурду. Наприклад, жінка кілограм під 100 вибирає в супермаркеті чіпси без насичених і транс-жирів в складі. Невже і так незрозуміло, що з чіпсами при будь-яких обставинах краще взагалі зав’язати?
Цукор
Ще один бич американців – цукровий діабет. Мільйони американців страждають цією жахливою хворобою. Якщо організм не може регулювати цукор в крові – потрібно обмежити споживання цукру, вирішують американці. Але як це зробити, якщо замість води багато з них п’ють підсолоджену газовану воду з ранку до вечора?
На допомогу приходять цукрозамінники самих різних видів, і та ж 100-кілограмова американка з попереднього пункту до своїх чіпсів без транс-жирів, глютену, арахісу, лактози і яєць бере дієтичну колу. Тільки якщо цукор – це хоча б зрозуміле речовина, то до цукрозамінникам у мене довіри зовсім немає і не хочеться без особливої необхідності їх вживати. Тому доводиться перевіряти ще і наявність цукрозамінників на етикетках.
Джерело:ForumDaily.
