Чергове «перемир’я» у війні рф проти України, запропоноване Дональдом Трампом, завершилося новими масованими атаками та жертвами серед цивільних. The New York Times зазначає, що нині сама ідея перемир’я дедалі більше втрачає традиційний зміст.
Після завершення триденної паузи, оголошеної президентом США Дональдом Трампом, росія знову атакувала українські міста дронами, ракетами та керованими авіабомбами. За даними української влади, лише за два дні внаслідок обстрілів загинули щонайменше 12 цивільних. Лише протягом половини доби 13 травня російські війська випустили біля 800 БПЛа, які вдарили по десятках населених пунктів у різних областях, переважно у західній частині України.
При цьому бойові дії на фронті фактично не припинялися навіть під час формального режиму тиші.
Якщо раніше припинення вогню було частиною довгого мирного процесу, то тепер такі домовленості часто використовують як політичний жест або медійний інструмент.
Аналітики дедалі частіше говорять про те, що тимчасові припинення вогню перетворилися не на шлях до миру, а на елемент політичного шоу та інформаційної дипломатії — особливо після повернення Дональда Трампа до Білого дому.
“Перемир’я” без реальних механізмів
Професор Інституту міжнародних досліджень миру при Університеті Нотр-Дам Мадхав Джоші пояснив, що успішні мирні угоди в середньому потребують понад чотири роки складних переговорів та технічної роботи. За його словами, нинішнє перемир’я між Україною та росією не мало ключових ознак реального мирного процесу — незалежного контролю та політичної основи для виконання домовленостей.
Сучасні короткострокові паузи у війнах дедалі більше орієнтовані на “медійний ефект” та гучні політичні заяви.
Професор Джорджтаунського університету Даніель Байман вважає, що адміністрація Трампа не готова до тривалих та складних дипломатичних процесів. За його словами, у нинішньому підході “перемир’я фактично прирівнюється до миру”, а головний акцент робиться на швидких політичних результатах та позитивних заголовках у медіа.
Попри оптимістичні заяви Трампа про можливий “початок кінця війни”, конкретних результатів його дипломатичні ініціативи поки не дали. Навіть обмін полоненими, який мав супроводжувати останнє перемир’я, так і не відбувся.
“Маскарад миру” та нова роль Європи
У матеріалі нагадується, що недовіра Києва до тимчасових припинень вогню виникла ще після Мінських домовленостей 2014–2015 років, які не змогли зупинити наступ рф на Донбасі. Відтоді ситуація неодноразово повторювалася. Зокрема, Україна критикувала так звані “гуманітарні коридори” у 2022 році та “різдвяне перемир’я” 2023-го, яке Київ тоді назвав спробою росії перегрупувати сили.
Після повернення Трампа до влади США вже п’ять разів виступали посередником у короткострокових перемир’ях, однак кожне з них супроводжувалося взаємними звинуваченнями у порушеннях.
Український філософ і редактор Ukraine World Володимир Єрмоленко назвав нинішню ситуацію “маскарадом”, коли заяви про припинення вогню використовуються для створення ілюзії готовності до миру на тлі підготовки нових атак.
Аналітики також звертають увагу, що Вашингтон дедалі менше наполягає на принципі, який раніше підтримували західні посередники: перемир’я має створювати простір для реальних переговорів, а не бути самоціллю.
На цьому тлі міністр закордонних справ України Андрій Сибіга запропонував активніше залучати європейські країни до мирних ініціатив. Зокрема, йдеться про можливе припинення ударів по аеропортах. Під час візиту до Брюсселя він заявив, що Європа могла б отримати “нову роль” у мирному процесі, доповнюючи, а не замінюючи США.
Читайте також: Трамп їде до Сі: чого очікувати Україні та світу від історичної зустрічі
фото – Zelenskiy / Official у Telegram
