Попри те, що більшість українських біженців продовжує мріяти про повернення додому після завершення війни, їхні реальні плани дедалі більше залежать від рішень Європейського Союзу, а не Києва.
Як повідомляє Euractiv, сьогодні, 4 червня, Єврокомісія представить нову пропозицію щодо правового статусу українців, які перебувають під захистом директиви про тимчасовий захист (TPD). Держави-члени ЄС збираються вирішити, чи слід інвестувати глибше в інтеграцію українських біженців, чи почати підготовку до їхнього можливого повернення, якщо і коли дозволять умови.
Станом на зараз понад 4,26 мільйона українців користуються цією правовою формою захисту в країнах ЄС. Вперше TPD була активована в березні 2022 року у відповідь на вторгнення росії, що спричинило найбільшу міграційну кризу в Європі з часів Другої світової війни. Тоді понад 6 мільйонів українців виїхали за кордон, ще 3,7 мільйона стали внутрішньо переміщеними особами.
Усі країни ЄС відкрили для українців доступ до базових послуг — житла, охорони здоров’я, освіти, ринку праці. До них приєдналися і сусіди Євросоюзу, зокрема Молдова.
Що утримує українців в Європі
Дослідження, проведене MPI Europe спільно з Міжнародною організацією з міграції (IOM), вказує: рішення залишитися — це поєднання особистих та практичних чинників. Люди керуються не лише безпекою, а й тим, наскільки країна перебування забезпечує доступ до медицини, шкіл, житла та роботи.
Особливо важливою виявилася не наявність роботи, а допомога держави у її пошуку. Українці часто мають високий рівень кваліфікації, але стикаються з бюрократією та мовним бар’єром, через що змушені погоджуватись на менш оплачувані позиції.
Найкращі показники підтримки зафіксовано у Польщі та Німеччині — і саме ці країни мають найвищий рівень утримання біженців.
«Ключову роль відіграє доступ до медицини, освіти, соціальної підтримки, особливо для тих, хто має дітей або доглядає за літніми родичами», — йдеться у звіті.
Вибір між інтеграцією і поверненням: що вирішить ЄС
Навіть через три роки після повномасштабного вторгнення 91% українців усе ще хоче повернутися додому, попри ризики, зруйноване житло й нестачу базових послуг. Це рідкісне явище: зазвичай у затяжних кризах бажання повернутися зникає з часом. У різних країнах Європи цей показник коливається від 80% (в Угорщині) до 98% (у Молдові).
Втім, реальні плани на повернення мають лише близько 15% українців, і переважно — на короткий термін. Найбільше охочих — у Чехії та Польщі, де понад 40% респондентів заявили про намір повернутися найближчим часом. У Молдові таких лише 1%.
Головним фактором для повернення залишається поліпшення безпеки в Україні. Також українці називають потребу «провідати рідних» або «перевірити дім».
«Серед тих, хто вже повернувся, менше ніж 25% кажуть, що можуть забезпечити себе базовими речами: роботою, електрикою, доступом до послуг», — зазначають автори дослідження.
Близько 14% українців у Європі — з тимчасово окупованих територій. Їхнє повернення напряму залежить від того, чи будуть ці регіони деокуповані після завершення війни.
Європейський Союз нині стоїть перед складним вибором: або інвестувати в глибшу інтеграцію українських біженців, або починати готувати їх до поступового повернення, якщо й коли дозволять обставини.
Це рішення визначить майбутнє мільйонів людей, які досі вірять у повернення, але вже заклали фундамент нового життя в Європі.
Читайте також: 80% європейців підтримують допомогу Україні та прийом біженців: опитування
фото: Rudenko Alla / Shutterstock