Дефіцит ракет для систем Patriot дедалі сильніше впливає на здатність України захищатися від російських балістичних атак. Західні аналітики вважають, що навіть збільшення постачань не стане швидким вирішенням проблеми, а союзникам доведеться шукати нові підходи до посилення української протиповітряної оборони, пише ВВС.
Військовий аналітик Франц-Стефан Гаді у статті для Foreign Policy зазначає, що дискусія навколо передачі Україні додаткових комплексів Patriot і ракет до них відволікає увагу від головної проблеми.
На його думку, навіть якщо США погодяться збільшити поставки або дозволять виробництво ракет за ліцензією, миттєвого результату це не дасть. Причина полягає у глобальному дефіциті самих перехоплювачів.
За оцінками видання, американська промисловість нині виробляє трохи більше 600 ракет PAC-3 на рік, хоча в майбутньому цей показник планують збільшити майже утричі. Водночас під час інтенсивних російських атак Україна може використати до 150–180 таких ракет лише за один місяць.
Аналітики наголошують: українська система протиракетної оборони ще довго залежатиме від підтримки союзників та пошуку альтернативних рішень разом із європейськими партнерами.
Причина не лише у виробництві ракет
Австрійський військовий експерт Маркус Райснер в інтерв’ю ntv.de заявив, що прохання України про 300 ракет Patriot мало забезпечити захист країни в найближчі місяці та допомогти пережити зимовий період. Однак, на його думку, проблема полягає не тільки у виробничих можливостях.
Значна частина американських запасів залишається в резерві й не передається союзникам.
Райснер також звернув увагу на те, що під час останньої масштабної атаки, за даними Повітряних сил України, не вдалося збити жодної російської балістичної ракети. Водночас експерт вважає, що США технічно здатні передати Києву більше засобів ППО, але нинішня політика Білого дому пов’язана не лише з військовими, а й із дипломатичними міркуваннями.
За його словами, адміністрація Дональда Трампа прагне зберегти можливість для переговорів між сторонами війни.
За інформацією Financial Times, під час нещодавньої зустрічі з президентом Володимиром Зеленським Дональд Трамп не підтримав прохання України про передачу сотень додаткових ракет для Patriot. Як стверджують джерела видання, американський президент пояснив це дефіцитом власних запасів, які необхідні для захисту США та їхніх союзників, зокрема на Близькому Сході.
Захід пропонують бити по джерелу загрози
У Foreign Policy вважають, що навіть суттєве нарощування виробництва перехоплювачів не дозволить найближчим часом повністю закрити потреби України.
Саме тому експерти пропонують іншу концепцію оборони — системно знищувати не лише ракети в повітрі, а й підприємства, склади, логістичні центри та пускові установки, які забезпечують російські ракетні атаки.
Автор статті нагадує, що Україна вже застосовує подібний підхід, завдаючи ударів по об’єктах військово-промислового комплексу росії за допомогою далекобійних дронів і ракет.
Втім, така стратегія викликає дискусії серед європейських політиків: частина з них побоюється, що удари по території росії можуть спровокувати подальшу ескалацію конфлікту. Водночас саме такий підхід передбачений новою військовою доктриною НАТО у разі прямого протистояння з москвою.
Страх ескалації досі стримує союзників
Аналітики Foreign Policy нагадують, що побоювання ескалації вже неодноразово затримували передачу Україні сучасних озброєнь. Подібна ситуація раніше виникала із системами HIMARS, ракетами ATACMS та іншими видами далекобійної зброї. Згодом більшість обмежень була скасована, а багато російських погроз так і не реалізувалися.
Попри це Німеччина досі не погодилася передати Україні ракети Taurus, а SpaceX, як зазначає видання, не дозволяє використовувати Starlink над територією росії.
На думку Франца-Стефана Гаді, між військовими планами НАТО та політичною готовністю окремих країн ухвалювати такі рішення досі зберігається значний розрив.
Європа отримала шанс посилити підтримку України
В Atlantic Council вважають, що ситуація на фронті відкриває для Європи можливість суттєво посилити допомогу Україні.
Автори звертають увагу на заяву президента Володимира Зеленського про те, що росія вже не має тієї ініціативи на полі бою, яку мала раніше. Подібну оцінку висловив і президент Фінляндії Александр Стубб, який назвав нинішні позиції України найсильнішими від початку повномасштабної війни.
Аналітики закликають європейські держави активніше інвестувати в український оборонно-промисловий комплекс, передавати сучасні технології та підтримувати розвиток власного виробництва зброї в Україні.
Своє бачення ситуації представив і колишній радник президента США Джорджа Буша-молодшого Томас Грем у статті для New York Times. Він вважає, що війна наблизилася до моменту, коли обидві сторони несуть надто високу ціну за її продовження, а Сполучені Штати залишаються єдиною державою, здатною вести одночасний діалог із Києвом, москвою та європейськими столицями.
На думку Грема, саме зараз існує можливість активізувати дипломатичні зусилля. Водночас він зауважує, що це вікно може швидко закритися, якщо бойові дії й надалі наростатимуть.
Читайте також: Скільки американців підтримують Україну: нове дослідження HarrisX
фото: Shutterstock
