Чи можуть заброньовані чоловіки виїхати за кордон у відпустку? Питання, яке хвилює багатьох. І хоча закон прямо цього не дозволяє, на практиці прикордонники часом таки пропускають. Все залежить від формальностей, нюансів і, як не дивно, – настрою зміни, пише Телеграф.
В Державній прикордонній службі зазначили, що працівники підприємств, які отримали бронювання (тобто визнані критично важливими для держави), мають змогу виїхати за кордон. Але для цього потрібен дозвіл від роботодавця та повний пакет документів. У постанові Кабміну №57 йдеться лише про службові відрядження — слова “відпустка” там немає. І саме це породжує юридичну “сіру зону”.
Адвокат Роман Лихачов, фахівець з військового права, пояснює: закон не забороняє поїздки в особистих цілях напряму, але й не дозволяє їх однозначно. Відтак кожен прикордонник може трактувати ситуацію по-своєму — хтось випустить, інший ні. І обидва формально матимуть рацію. Він зазначає:
«В українському законодавстві немає прямої заборони на виїзд у відпустку для осіб із бронюванням. Але й дозволу немає — усе вирішується через документи».
Які документи потрібні?
По-перше, заброньований чоловік повинен мати військово-обліковий документ з чинною позначкою про бронювання, внесеною до електронної системи «Оберіг». По-друге — письмовий дозвіл роботодавця на виїзд із зазначенням країни, строку перебування та дати повернення. До того ж обов’язковим є наказ про відпустку або витяг з нього, а також довідка про працевлаштування й закордонний паспорт. Без цього прикордонники можуть завернути назад.
Варто пам’ятати і про обмеження. Урядова постанова забороняє виїзд у відпустку без службового призначення посадовцям вищого рівня — від міністрів і суддів до голів ОДА, депутатів і працівників держкомпаній. Винятки стосуються лише супроводу або відвідування дітей за кордоном, що підтверджується окремими документами.
Юрист нагадує: навіть з усіма довідками в кишені, ризик відмови залишається.
У такому випадку можна звертатися на інший пункт пропуску або вимагати письмову відмову з підписом і підставами — це стане підґрунтям для судового оскарження.
Проте суд не зможе зобов’язати прикордонників випустити людину — лише визнати дії незаконними.
Ще один нюанс — актуальність документів. Старі довідки про працевлаштування або невідповідності в електронних реєстрах можуть призвести до виклику ТЦК і навіть супроводу до нього разом із поліцією. Такі випадки не поодинокі. Як каже Лихачов, іноді людина вже не працює на підприємстві, а бронювання все ще чинне, і саме на кордоні це виявляється.
На виїзді перевіряють усе. А от на в’їзді — вже ні.
«На в’їзді, як правило, дивляться лише на закордонний паспорт. Прикордонники раді, що людина повернулася», — каже юрист. Випадки, коли когось не впускають назад, надзвичайно рідкісні.
А що, якщо працівник не повернеться?
Роботодавець відповідальності не несе, адже не може контролювати дії працівника за межами країни. Максимум — може звільнити його за прогул. Але якщо таких інцидентів буде кілька, це може зіпсувати репутацію підприємства і створити труднощі з новими бронюваннями.
Раніше повідомлялось, що українським чоловікам до 25 років можуть пом’якшити правила виїзду за кордон
фото: Netfalls Remy Musser / Shutterstock