Ще задовго до появи великих українських громад у США один українець наважився залишити російську імперію, пережив переслідування, замахи та втечі через кілька країн і зрештою став символом української еміграції за океаном. Священника, правозахисника, видавця та громадського діяча Агапія Гончаренка називають «батьком української імміграції в Америці» та «першим козаком».
Про одного з перших українських політичних емігрантів розповідає архівістка Українського Національного Музею, докторка Галина Парасюк для Ukrainian People Magazine.
Від Київщини до політичної еміграції
Агапій Гончаренко, справжнє ім’я якого було Андрій Гумницький, народився 31 серпня 1832 року на Київщині. З дитинства він вирізнявся допитливістю, любов’ю до книжок і неабиякими здібностями до мов.
Навчався у Київській духовній семінарії, а після її завершення став ченцем Києво-Печерської лаври, прийнявши ім’я Агапій. Завдяки підтримці митрополита Філарета молодого священника направили до Греції, де він поглибив знання мов і захопився європейською філософією.
Саме за кордоном Гончаренко познайомився із забороненими в російській імперії політичними виданнями та почав співпрацювати з відомим опозиційним діячем Олександром Герценом. Через свої публікації він потрапив під нагляд російської влади, був заарештований у Стамбулі та мав бути відправлений до імперії.
Втім, напередодні етапування йому вдалося втекти. У березні 1860 року він прибув до Лондона, а згодом остаточно порвав із російською імперією. У своїх спогадах Гончаренко писав:
«Втік на вічну і святу волю, козакувати на весь мій вік!»
Небезпечний шлях до Америки
Після втечі політичний емігрант ще кілька років жив у Європі, відвідував Грецію, Афон і Єрусалим. Однак переслідування не припинялися. За свідченнями самого Гончаренка, під час перебування в Єгипті на нього навіть було скоєно замах.
Наприкінці 1864 року він вирішив залишити Європу назавжди. Уже 1 січня 1865 року Гончаренко прибув до Бостона і вперше ступив на американську землю.
Початок життя у США виявився непростим. Через політичний тиск він був змушений залишити священничу діяльність і певний час працював на важких фізичних роботах. Згодом одружився з Альбіною Цітті — освіченою американкою італійського походження, яка стала його надійною підтримкою.
Історики наголошують, що саме Агапій Гончаренко став одним із перших емігрантів у США, який відкрито називав себе українцем.
Перша українська газета в Америці та популяризація Шевченка
Справою життя для Гончаренка стала видавнича діяльність. Разом із дружиною він зібрав кошти на придбання друкарського обладнання з кириличним шрифтом.
Після продажу Аляски Сполученим Штатам він побачив можливість працювати з населенням нового американського регіону та переїхав до Сан-Франциско.
У 1867 році Гончаренко започаткував видання «Alaska Herald» («Вісник Аляски») з додатком «Свобода». Це стало першим офіційним періодичним виданням українською мовою в Америці.
Газета виходила протягом кількох років і поширювалася не лише в США, а й потрапляла на Аляску та навіть до Сибіру. Сам Гончаренко згадував:
«Я почав працювати в друку і оповідати правду».
Особливе місце у його діяльності займало поширення української культури. Саме на сторінках своїх видань він вперше опублікував у США твори Тараса Шевченка мовою оригіналу. Американські читачі отримали можливість ознайомитися з уривками з «Кавказу», «І мертвим, і живим…» та інших творів українського поета.
Крім того, Гончаренко переклав і публікував матеріали про американську демократію для мешканців Аляски, пояснюючи принципи державного устрою Сполучених Штатів. За відданість місцевим громадам жителі Аляски називали його «Alaska Men».
Хутір «Україна» в Каліфорнії
Після завершення активної видавничої діяльності Гончаренко придбав земельну ділянку неподалік містечка Гейвард у Каліфорнії та створив власний хутір, який назвав «Україна».
На своїй землі він жив доволі скромно, вирощував дерева, приймав гостей і продовжував популяризувати українську культуру. Його будинок прикрашав символічний напис «Свобода». Відвідувачі часто дивувалися господарю, який поєднував європейський одяг із козацькою шапкою та нагадував героя з іншої епохи.
Попри десятиліття життя в Америці, Гончаренко не втрачав віри у майбутнє України. У своїх мемуарах він залишив пророчі слова:
«Моя Ненька Україна і джерело козацтва, якоже финикс, воскресне на добро людям, на вічну правду і волю».
Агапій Гончаренко помер 16 травня 1916 року на своєму хуторі в Каліфорнії. Він так і не зміг повернутися на батьківщину, однак до останніх днів залишався відданим Україні.
Сьогодні його вважають одним із найважливіших діячів української діаспори та людиною, яка ще в XIX столітті заклала основи української присутності у Сполучених Штатах. Його діяльність допомогла зберегти українську ідентичність за океаном та донести світові правду про український народ задовго до появи масової української еміграції.
Читайте також: 150 років українській еміграції до США: як формувалась діаспора в Чикаго
фото з відкритих джерел
