Британія змінює прем’єра, Польща загострює суперечки з Україною, а удари по російських НПЗ б’ють по гаманцях москвичів. Ці теми стали одними з найобговорюваніших у міжнародному інформаційному просторі 22 червня.
Зібрали головні політичні події, які можуть вплинути як на українців за кордоном, так і на подальший розвиток подій у Європі.
Кір Стармер оголосив про відставку
Прем’єр-міністр Сполученого Королівства Кір Стармер заявив про намір залишити посаду глави уряду та лідера Лейбористської партії. Ім’я його наступника очікують дізнатися вже у вересні, пише ВВС.
Під час виступу Стармер підбив підсумки свого керівництва партією, зазначивши, що свого часу отримав Лейбористську партію у стані «політичного, фінансового і морального банкрута». За його словами, за роки роботи вдалося відновити довіру до партії, очистити її від проявів антисемітизму та зміцнити репутацію у питаннях економіки, оборони й національної безпеки.
Політик пообіцяв забезпечити максимально плавну передачу влади та підтримати свого наступника. Також він висловив подяку соратникам, співробітникам уряду та команді резиденції на Даунінґ-стріт.
Водночас британські медіа наголошують, що Стармер навряд чи залишить посаду негайно. Очікується, що він продовжить виконувати обов’язки прем’єра ще кілька тижнів, поки в Лейбористській партії визначатимуться з новим лідером.
На новину про відставку відреагував і президент США Дональд Трамп. У своїй соцмережі Truth Social він написав, що Стармер залишає посаду через серйозні провали в питаннях міграційної політики та енергетики.
Варшава і Київ знову сперечаються через історію
Останні заяви польських політиків свідчать про нове загострення історичних суперечок між Польщею та Україною. Експерти пов’язують це насамперед із підготовкою польських політичних сил до парламентських виборів 2027 року.
Особливо жорстку позицію демонструє президент Польщі Кароль Навроцький. Причиною нового конфлікту стало рішення України присвоїти одному з підрозділів ЗСУ почесне найменування «Героїв УПА».
У відповідь Навроцький ініціював процедуру позбавлення президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі – Ордена Білого Орла. Польський президент заявив, що для значної частини польського суспільства Українська повстанська армія залишається формуванням, відповідальним за злочини проти польського населення під час Другої світової війни. При цьому Навроцький наголосив, що його рішення не спрямоване проти українців та не означає перегляду безпекового партнерства між двома державами.
У відповідь Зеленський повернув Навроцькому орден, продемонструвавши фото з “Нової пошти”, де формувалася посилка для відправлення нагороди. При цьому він наголосив: “Якщо вважається, що цей особливий символ може залишатись у Катерини Другої, Беніто Муссоліні та Герхарда Шредера, то ми в Україні не будемо із цим сперечатись”. Це спричинило новий вибух заяв у Польщі про “неповагу”.
Іншу позицію висловив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск. Він застеріг політиків обох країн від подальшого загострення конфлікту.
«Подальше заглиблення політиків у Польщі та Україні в конфлікт є стратегічною помилкою, від якої програють обидві сторони у бізнесовому, геополітичному та репутаційному вимірах».
Глава польського уряду додав, що під час контактів із європейськими партнерами намагається знизити рівень напруги між Варшавою та Києвом.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга назвав цю ситуацію «стратегічною помилкою, від якої виграє лише москва».
На знак протесту від польських державних нагород вже відмовилися колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко. Посол України в Польщі Василь Боднар також повідомив про намір повернути Кавалерський хрест Ордена «За заслуги Республіки Польща», назвавши рішення польського президента історично несправедливим.
Після ударів по НПЗ у москві різко подорожчав бензин
У росії фіксують суттєве зростання цін на пальне. За інформацією російських ЗМІ, на які посилається Радіо Свобода, у московському регіоні бензин за останній тиждень подорожчав одразу на кілька рублів. Представники російського паливного ринку пов’язують подорожчання насамперед із регулярними ударами українських безпілотників по нафтопереробних заводах рф. Лише у травні під атаки потрапили 16 НПЗ, серед яких вісім найбільших підприємств галузі.
Аналітики попереджають, що дефіцит пального може поширитися й на інші регіони країни, а проблеми з постачанням пального здатні прискорити інфляцію вже в другій половині року.
Тим часом президент Володимир Зеленський підтвердив ефективність ударів по російській паливній інфраструктурі. За його словами, українські сили вдруге за тиждень уразили Московський нафтопереробний завод, а також завдали ударів по цілях у Ростовській області та на тимчасово окупованих територіях України.
Президент наголосив, що це є відповіддю на російські атаки проти українських міст і ще одним результатом роботи українських військових по об’єктах, які забезпечують функціонування російської воєнної машини. Зеленський подякував СБУ, Силам безпілотних систем, ССО, ГУР та ракетним підрозділам за спільну роботу й зазначив, що міжнародні партнери високо оцінюють ефективність українських далекобійних ударів.
Читайте також: Після саміту G7: чи готовий Трамп підтримати жорсткіший тиск на Росію
фото: ОП
