Удари по москві змусили світ заговорити про вразливість російської ППО. Масована атака українських безпілотників на ключові об’єкти в російській столиці стала однією з головних тем на перших шпальтах.
Провідні західні медіа пишуть не лише про економічні наслідки ударів, а й про те, що війна дедалі відчутніше повертається до самої росії, руйнуючи образ повної безпеки, який роками намагався створити кремль.
У The New York Times зазначили, що масштабна атака посилила занепокоєння серед росіян, адже здатність кремля ізолювати населення від наслідків війни поступово слабшає. Видання наголошує, що багато жителів москви дізналися про наліт лише тоді, коли побачили безпілотники над своїми будинками або прочитали повідомлення в місцевих чатах.
The Guardian звернула увагу на те, що українські безпілотники завдали удару по одному з найважливіших енергетичних об’єктів російської столиці – московському НПЗ у районі Капотня. За даними видання, підприємство забезпечує до 40% потреб москви в бензині та близько половини дизельного пального.
Видання також навело заяву президента України Володимира Зеленського, який назвав атаку відповіддю на російський удар по історичній Києво-Печерській Лаврі в Києві.
«Ми не хочемо цієї війни і ніколи не хотіли. Але якщо Україна горітиме, то горітиме й ваша москва… час припинити агресію, час припинити цю війну».
Сам Зеленський, коментуючи удари, назвав їх справедливою відповіддю на атаки по українських містах. За його словами, минулої ночі українські далекобійні засоби ураження вдруге за тиждень влучили по Московському нафтопереробному заводу. Також цілі були уражені в Ростовській області та на тимчасово окупованих територіях України. Зеленський також зазначив, що міжнародні партнери високо оцінили ефективність українських далекобійних ударів, і що росія має зробити відповідні кроки для припинення агресії.
За повідомленням Генштабу ЗСУ, московський НПЗ забезпечує понад 38% споживання пального в Московському регіоні та постачає авіаційне паливо для головних аеропортів країни.
ЗМІ: війна дедалі більше приходить до росії
Агентство Reuters акцентувало увагу на символічному значенні атаки. Журналісти наголосили, що Україна переносить війну безпосередньо до російської столиці.
Особливий резонанс викликали кадри вибуху на території НПЗ. Reuters описало момент, коли вибухова хвиля підкинула в повітря масивну кришку резервуара для зберігання нафти.
«Вибух був настільки потужним, що величезна дископодібна кришка резервуара для зберігання нафти злетіла в небо над москвою, наче фрисбі».
Агентство зазначає, що удар по стратегічному об’єкту лише за кілька кілометрів від кремля має не лише економічний, а й психологічний ефект. Вперше за довгий час атака призвела до серйозних перебоїв у роботі столиці: було призупинено авіасполучення, евакуйовано пасажирів найбільшого аеропорту шереметьєво та частково обмежено рух транспорту.
Financial Times назвала наслідки ударів «апокаліптичними» та підкреслила зростання спроможностей українських далекобійних безпілотників. Видання зазначає, що кадри пожеж і густого диму над москвою стали наочною демонстрацією того, наскільки далеко Україна тепер здатна завдавати ударів по критичній інфраструктурі противника.
На думку журналістів, такі атаки поступово змінюють сприйняття війни як усередині росії, так і за її межами.
ISW: атаки виявили слабкі місця російської ППО
Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) дійшли висновку, що останні українські удари продемонстрували вразливість російської системи протиповітряної оборони.
У звіті за 18 червня зазначається, що навіть російські так звані «воєнкори» почали відкрито критикувати офіційні структури та державні медіа. Один із них визнав, що українським силам вдалося завдати суттєвої шкоди об’єктам у місті, яке вважається одним із найбільш захищених у росії.
ISW також звернув увагу на реакцію російського інформаційного простору. Більшість федеральних телеканалів фактично проігнорували атаку на москву або обмежилися короткими офіційними повідомленнями. Натомість значну частину ефірного часу присвятили закликам карати громадян, які фільмують наслідки ударів і поширюють відео в мережі. Деякі російські «воєнкори» відкрито розкритикували таку політику, заявивши, що офіційна картина дедалі більше розходиться з реальністю, яку бачать звичайні громадяни.
На думку аналітиків ISW, регулярні удари по добре захищених об’єктах у глибині росії свідчать не лише про вдосконалення українських безпілотників, а й про проблеми російської системи ППО.
Додатковим фактором може бути нестача ракет-перехоплювачів. З посиланням на CBS News аналітики зазначають, що росія стикається з дефіцитом ракет для комплексів С-300 через санкції та проблеми з виробництвом окремих компонентів.
Читайте також: Після саміту G7: чи готовий Трамп підтримати жорсткіший тиск на Росію
фото із соцмереж
