Коли українці боронять свою свободу зі зброєю в руках, вони водночас ведуть інший, не менш важливий бій – за пам’ять і за право бути почутими. Слова стають зброєю, а книги – свідченням епохи.
Цього року англійською вийшло кілька нових видань, які відкривають для світу історії про біль і втрати, але й про надію, гідність та силу вистояти.
Артем Чапай – «Звичайні люди не носять кулеметів» (Ordinary People Don’t Carry Machine Guns)
Журналіст і письменник, який став військовим, ділиться власним досвідом. Колишній пацифіст Чапай розповідає, що стається, коли війна вривається у життя «звичайних людей». Його щира й безкомпромісна оповідь змушує задуматися про вибір, перед яким щодня опиняються українці.
Даніель Левітт – «До другої весни. Сім життів і один рік війни в Україні» (By the Second Spring: Seven Lives and One Year of the War in Ukraine)
Через сім особистих історій авторка показує, як війна змінює життя назавжди. Її книга переносить читача у кухні, на вулиці й у лікарняні палати, де поруч із болем і втратою народжується витримка та несподівана ніжність.
Вікторія Амеліна – «Дивлячись на жінок, дивлячись на війну» (Looking at Women, Looking at War)
Остання праця загиблої української письменниці – водночас свідчення і прощальна пісня. Амеліна отримала смертельне поранення під час ракетного удару росії по Краматорську 27 червня 2023 року й пішла з життя за кілька днів. Їй було 37. Її книга стала документом про руйнівну ціну спротиву, про людяність і про силу слова.
Видання вже відзначене престижною The Orwell Prize for Political Writing. Також її відзначили ВВС у списку 40 найкращих книг 2025 року.
Оля Геркулес – «Сильне коріння» (Strong Roots)
Відомa кулінарка й письменниця створила книгу-посвяту землі, дому та родинній пам’яті. Тут і рецепти, і спогади про покоління, які виживали попри війни, окупації та вигнання. «Сильне коріння» поєднує смак вишень і борщу з історіями стійкості та зрад, надії та втрат.
Авторка представить книжку 24 жовтня у межах Українського культурного фестивалю Razom у Нью-Йорку.
«Жінки і війна. Листи з України до вільного світу» (Women and War: Letters from Ukraine to the Free World)
Збірка тридцяти листів українок віком від 10 до 72 років, упорядкована й перекладена Орелі Брос. У цих посланнях – біль і сила, гнів і ніжність, свідчення про життя під обстрілами й про людяність, яка не зникає навіть у найважчі часи.
Ці книжки доводять: війна точиться не лише на фронті, а й у слові, у спогадах, у здатності говорити правду світові. Частину авторів можна буде почути наживо під час Ukrainian Cultural Festival у Нью-Йорку. А читаючи їхні твори, ми не даємо замовкнути голосам, що зберігають історію України.
Читайте також: Читати всім: 5 книг про війну в Україні, які написали військові
фото: Ukrainian Killjoy Dispatch / Substack
