У відповідь на нову хвилю еміграції та загрозу втрати зв’язку з мільйонами українців за кордоном, Верховна Рада зробила крок, який обговорювався роками – закон про множинне громадянство ухвалено.
Але разом із підтримкою з боку частини експертного середовища пролунала й низка серйозних застережень. Що про цю ініціативу кажуть експерти – пише Укрінформ у своїй статті.
Закон має на меті врегулювати правовий статус українців, які одночасно є громадянами інших держав. У пояснювальній записці депутати назвали головну мету нового закону – створити правові умови для повернення українців, які вимушено залишили країну через війну, та зберегти для них український паспорт.
Автори ініціативи переконані: адаптація законодавства до реалій масової еміграції – необхідний крок.
Вони посилаються на формулювання статті 4 Конституції: «В Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом». Це, на їхню думку, дозволяє тлумачити норму як визнання людини винятково громадянином України у правовідносинах із державою, навіть якщо вона має інші паспорти.
Експерти за чи проти? Коментарі щодо закону про множинне громадянство
Водночас документ викликав гучну дискусію серед експертів.
Політолог Ігор Рейтерович визнає: подвійне громадянство – це не унікальний винахід, і багато країн давно його дозволяють. Але він наголошує: «У більшості таких країн дуже чітко й детально прописано, ким людина є з точки зору своєї держави походження. Там визначено, які права вона має, а які обов’язки повинна виконувати щодо цієї країни».
Його турбує питання соціальної справедливості: як сприймуть це нововведення ті, хто залишився в Україні, втратив близьких чи пішов на фронт?
«Люди, які залишилися в Україні під час війни, воювали, працювали, втрачали – вони можуть поставити цілком справедливе питання: чому ті, хто виїхав, отримують додаткові преференції, тоді як ми маємо не тільки права, а й обов’язки?» – зазначає він.
Особливо критично Рейтерович оцінив відсутність норми про військовий обов’язок. Як приклад навів Ізраїль, де навіть власники іноземних паспортів зобов’язані служити в армії: «Вони не мають привілеїв без відповідальності. У нашому випадку така збалансована модель поки що не простежується».
Проблему підтверджують і громадські організації – вони закликали до другого читання зробити обов’язковими іспити з мови, історії та Конституції, а також чітко вказати перелік країн, громадянство яких дозволене. Останню вимогу парламент залишив без змін: рішення щодо цього прийматиме Кабмін.
Натомість політолог Володимир Фесенко бачить у законі історичну необхідність. Він підкреслює: «Нам не можна втрачати цих людей. Після війни не всі повернуться. Є велика діаспора – як стара, так і нова. І з ними треба працювати».
На його думку, множинне громадянство – це міст між Україною та мільйонами тих, хто живе «однією ногою» за кордоном.
У спільній заяві низки громадських організацій (Рух «Простір свободи», Мережа захисту національних інтересів “АНТС”, Всеукраїнський рух «Єдині», Громадянський рух «Відсіч», Громадський сектор Євромайдану тощо), яку оприлюднили до другого читання йдеться про вимогу усунути низку загроз, а саме: зробити іспити з мови, історії та Конституції обов’язковими до отримання громадянства; назвати перелік «дозволених» країн безпосередньо в тексті закону, а не окремою постановою Кабміну.
Читайте також: Множинне громадянство — шанс на нову єдність українців у світі, — Чернишов
На необхідності захисту статусу української мови та гарантів рівних мовних умов для всіх громадян наполягав і мовний омбудсмен Тарас Кремінь. Після ухвалення закону вчора він прокоментував, що цей момент був врахований. Про це пише Liga.net.
Зазначається, що у фінальній редакції документа вдалося зберегти принцип обов’язкового знання державної мови на рівні не нижче В1 для всіх охочих стати громадянами України.
Крім того, було збережено чинну вимогу: іноземці, які мають визначні заслуги перед Україною (зокрема військовослужбовці-контрактники), можуть отримати громадянство без складання мовного іспиту, однак зобов’язані скласти його протягом встановленого терміну.
Юристка Анна Даніель схвалила закон як «добре структурований», але застерегла: документ має потенційні ризики – недостатньо врегульовані податкові й військові обов’язки, можливий вплив інших держав через своїх громадян, а також складність механізму декларування.
Попри суперечки, ухвалений закон уже набув чинності. Але для реального втілення нової моделі громадянства Україні ще доведеться знайти баланс між правами, обов’язками та національними інтересами.
Читайте також: В уряді спростували міфи щодо множинного громадянства
фото посольства США в Україні
