За три роки з початку повномасштабної війни Велика Британія дала прихисток понад 200 тисячам українців. А хто ж офіційно був першим з біженців? Це Валентина Климова з Харкова, яка опинилася в Англії буквально в перші дні після вторгнення.
Зараз їй 72, вона готує борщ для британців, вчить англійську з алфавіту і зізнається: «Навіть собаки тут вихованіші». Її історю — про втечу від війни, нове життя і вдячність — розповідає The Guardian.
Від Харкова до Кента через Париж
До війни Валентина жила в Харкові, всього за 30 кілометрів від російського кордону. Її донька, Наталія Румянцева, академічна працівниця, яка мешкає у Великій Британії з 2008 року, просила маму виїхати ще до початку вторгнення. Валентина погодилась на «оздоровчу поїздку» на захід України, ближче до угорського кордону, щоб у разі небезпеки швидко втекти.
Після вторгнення жінка пішки перейшла кордон до Угорщини, потім вилетіла до Парижа. Оскільки британська візова система для українців тоді ще не працювала повноцінно, Валентині довелося кілька днів оббивати пороги візового центру, посольства та консульства. Її донька прилетіла до Парижа, щоб допомогти.
«Після трьох днів ми нарешті отримали дозвіл на в’їзд і вирушили до станції Гар-дю-Нор, щоб сісти на Eurostar до Великої Британії. Британські прикордонники сказали, що мама — перша українка, яку вони бачили після початку вторгнення», — згадує Наталія.
Від страху — до нових традицій
Попри теплий прийом у Британії, адаптація була непростою. Валентина розповідає, що на початку почувалася загубленою.
«До війни я приїздила до Великої Британії з радістю, щоб побачити Наталю. Але цього разу я тікала. Це було зовсім інше відчуття», — згадує вона.
Спершу вона сумнівалася, чи зможе вивчити мову, але почала з англійського алфавіту у 69 років. Нині продовжує відвідувати коледж.
«Іноді в Харкові лунають сирени, які тривають 16 годин. Це дуже важко», — каже Климова.
Борщ та фіш-н-чіпс
Своїм англійським знайомим вона пропонує домашній борщ з буряком, овочами та м’ясним бульйоном — і завжди отримує позитивні відгуки. У відповідь жінка полюбила класичні британські страви, зокрема рибу з картоплею, хоч ще не наважилась приготувати їх самостійно.
«Обмін їжею — чудовий спосіб познайомитися з людьми», — переконана Климова.
Жінка також захопилась британським побутом і культурою. Її тішить транспорт, зокрема автобус №99, і те, як пасажири дякують водієві.
«Люди тут дуже ввічливі. Одне з перших речень, яке я вивчила, було: “Thank you, driver”», — ділиться вона.
Погода — єдине, що не влаштовує
Серед усіх позитивних змін Валентина жартує, що є лише один недолік у Британії — це небо.
«Я дуже вдячна британцям. Незнайомці вітаються на вулиці, допомагають знайти дорогу. Навіть собаки тут поводяться краще, ніж в Україні. Єдине, що засмучує — це погода. В Україні сонячних днів утричі більше. Погода тут справді сумна».
Хоч її квартира в Харкові досі стоїть порожньою, жінка намагається не думати постійно про майбутнє — для збереження спокою і тиску. І продовжує будувати нове життя, з любов’ю до людей, моря й номерного лондонського транспорту.
Читайте також: Двічі біженка, яка відкрила бізнес у Шотландії: історія Оксани Твердохлібової
фото: Martin Godwin/The Guardian
