В Україні, крім Різдва, Нового року та Водохреща в циклі зимових свят особливе місце має свято Маланки, яке своїм корінням сягає як християнських, так і дохристиянських часів.
Назва пов’язана з ім’ям святої Меланії Римлянки, яку вшановує Церква. Свята жила у IV столітті й була відомою своєю благодійністю. До християнських часів у наших предків це свято асоціювалося з культом природи, завершенням старого року й очікуванням нового. Прийняття християнства трансформувало ці традиції, однак обряди, що збереглися, досі наповнені магічною атмосферою.
З моменту реформи календаря Православної церкви України Маланка припадає на Новорічну ніч – з 31 грудня на 1 січня.
Найпоширенішою традиція маланкування є в західних областях України, зокрема на Буковині, Івано-Франківщині, Тернопільщині.
Має маланкування близьких родичів у Румунії, Болгарії, Німеччині та інших країнах світу, і сенс традиції – на межі старого і нового року подивитися в очі всьому страшному і смішному й переродитися.
До повномасштабного вторгнення Маланку гучно святкували в деяких автентичних регіонах, проте за останні роки дійства не проводились.
Цього року все ж традиція повернулась на вулиці міста Чернівці та деяких сіл Чернівецької області.
Фотограф Максим Козменко поділився світлинами з цьогорічного дійства в центрі Чернівців ввечері 1 січня – група людей у колоритних маскахі традиційних образах Маланки, Кози, Чорта, Діда і Баби, Смерті та інших викликали неабияку цікавість у жителів міста, які за три роки засумували за цією яскравою подією.
Більше про традиції та особливості Маланки ви можете дізнатись у сюжетах проєкту The Ukraїner, де вони досліджують традиції свята в різних регіонах.
Перегляньте також: Як виглядає гуцульське Різдво в Карпатах
