29 серпня в Україні – День пам’яті захисників та захисниць України, які віддали свої життя за свободу та незалежність нашої країни. Тисячі найкращих чоловіків та жінок та їхні вчинки стали символом мужності, непохитної віри у перемогу та любові до Батьківщини.
У цей день ми зібрали кілька цитат Героїв України, відомих військових та бойових медиків, чий вклад у волю України ми не повинні забувати.
“За Україну віддають життя кращі. Але жертвуючи найдорожчим, наші воїни знають, за що вони стоять до останнього подиху”, – Дмитро Коцюбайло з позивним “Да Вінчі”, командир батальйону “Вовки Да Вінчі”, прижиттєво отримав звання Героя України. Назавжди 27.
“Чим більше росіян ми вбʼємо зараз, тим менше доведеться вбивати нашим дітям”, – одна з цитат про російсько-українську війну, яка стала культовою, належить Роману Ратушному з позивним “Сенека”. Він – громадський активіст, захисник київського Протасового Яру, був розвідником 93 окремої механізованої бригади “Холодний яр”. Назавжди 24.
“Нагадую, ми ще не перемогли. Ще багато битв попереду. Не час розслаблятись. Навчайся, тренуйся, екіпіруйся, дій. Сподівайся на краще, а готуйся до гіршого. Це не пафос, це грьобане виживання. Як індивіда, так і всієї нації, всього цивілізованого світу”, – Андрій Пільщиков із позивним “Джус”, легендарний бойовий льотчик, один із “привидів Києва”. Назавжди 30.
“Щоб мати силу бути вільною людиною, треба бути сміливим. Бо тільки сміливі мають щастя, і краще ж вмерти біжучи, аніж жити гниючи”, – Ірина Цибух із позивним “Чека”, бойова медикиня у складі добровольчого батальйону «Госпітальєри». Назавжди 25.
“Моя основна думка і бажання – зберегти державність, суверенітет. Щоб нам не могли нав’язати вибір інтеграційного руху, щоб не диктували ідіотизму типу “зробіть російську мову другою державною” чи змініть адміністративно-територіальний устрій, як було в “мінських домовленостях”. Не вступати в НАТО… У своєму домі ми повинні бути господарями, вирішувати, куди ми рухаємося, як живемо. Якщо ядерна країна віджала в нас частину територій, то рано чи пізно вона їх поверне”, – Павло Петриченко, волонтер, активіст, військовослужбовець 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Назавжди 27.
“Це ж правило війни: або ти, або тебе. Я добре зрозумів, що зі старою з косою весь час спілкуюсь на ти. Але знаю точно: якщо боїшся – не будеш правильно робити свою роботу”, – Андрій Верхогляд, “Лівша”, підполковник, командир батальйону 72 ОМБр Збройних сил України, Герой України. Назавжди 27.
“Що б не було у вас, любіть маму, їжте кашу і любіть Україну”, – Назарій Гринцевич із позивним “Грєнка”, один із наймолодших оборонців Азовсталі під час боїв за Маріуполь. Назавжди 21.
Читайте також: Читати всім: 5 книг про війну в Україні, які написали військові
