Для українців за кордоном нові масштабні обстріли України спонукають виходити на акції протесту, щоб розповісти про це світові. Так, зокрема, було після удару по “Охматдиту”. Але чи цього достатньо для утримання світового порядку денного про Україну?
Про це розмірковує Олена Лобова, голова правління громадської організації “Комунікації для змін”, у колонці для УНІАН.
По-перше, для іноземців новина про черговий злочин рф, ймовірно, буде хоч і жахливою, але ж і… звичною. Адже світ не зупиняється, в світі відбувається багато інших речей. І українцям, щоб бути почутими серед інших новин, потрібно робити надзусилля. Нікому ж не треба нагадувати, що з боку москви в інфополі працює величезна пропагандистська машина?
По-друге, разових вибіркових демонстрацій недостатньо, потрібна щоденна робота з інформаційного висвітлення всіх трагічних подій, всіх злочинів, які росія робить в Україні. Однак навіть у цьому випадку відбулася певна сепарація, адже люди виходили саме на підтримку дітей, в той час як в Україні також був пошкоджений бізнес-центр, адмінбудівлі, багатоповерхівки, де під завалами загинули десятки людей (серед них четверо дітей). На жаль, новини з України про пошкодження багатоповерхівок стали надто буденними, щоб під це влаштовувати мітинги…
Загалом діаспора — це дуже потужний ресурс і очевидно, Україна не має його втрачати, недооцінюючи важливість “народної дипломатії”. Проте тут існує кілька проблем.
Від початку російського вторгнення Україну, згідно з підрахунками ООН, покинули 6,5 мільйонів громадян. Це близько 15% населення. Це якби одразу зникли жителі чотирьох середніх областей разом узятих. Це більше, ніж населення Словенії або Норвегії.
Для Європи це суттєва демографічна зміна, а для України — значний людський капітал, який можна якісно та ефективно використати для адвокації та посилення голосу України в світі. Але, на жаль, на державному рівні Україна не має стратегії ефективного залучення українських громадян за кордоном до ініціатив, які допомогли б у вирішенні стратегічних завдань.
На державному рівні Україна навіть не намагається налагодити відносини між тими, хто поїхав, і тими, хто залишився в країні. А ставлення співгромадян один до одного також певним чином заважає їх ефективному залученню до роботи на благо України. Згідно з дослідженням Factum Group, 64% українців в Україні не засуджують тих, хто виїхав. Але напруження все ж існує: 32% українців іноді засуджують біженців, іноді ні, а 3% – повністю засуджують. На жаль, ці 3% можуть створити переважаючу меншість: коли невелика група людей через власну активність створює ефект більшості та відчуття, наче всі українці погано ставляться до біженців.
Але якщо держава досі не має чіткого плану залучення українців за кордоном, особливо біженців, в якості міцного адвокаційного ресурсу та розповсюджувачів правдивої інформації про Україну та війну, громадський сектор вже оцінив ситуацію і вдався до дій.
Приміром, українці часто чують від іноземців ряд питань про війну, Україну та її стосунки з росією (Чому українці та росіяни не братні народи? Чому почалася війна? Чому потрібно посилювати санкції проти росії? Та багато інших) і потребують аргументів. Саме такі аргументи, які допомагають українським біженцям стати “народними дипломатами”, зібрані, наприклад, на платформі UAQA.COM.UA.
Навіщо це потрібно? Комусь – щоб відчували свою користь і впевненість. Комусь – щоб знизити власну тривожність після чергових страшних новин з України. Врешті, якщо українці за кордоном не будуть говорити про злочини росії, якщо вони не будуть активні, то чому на Україну мають звертати увагу іноземці? Можливо, жодної допомоги не потрібно?
Україна — це вогнепальна рана на тілі Європи, яку нанесла росія. Якщо її не лікувати спільними зусиллями, може розпочатися гангрена, яка завжди закінчується ампутацією.
На жаль, існує такий вид гангрени, як суха, при ній шкіра виглядає муміфікованою і жодної болі не відчувається. При такому перебігу люди можуть забувати за свою проблему, аж поки непомітно не втрачають кінцівку.
Саме тому Україну необхідно тримати у полі світової уваги. Україна має світові боліти. Це єдиний спосіб для нас отримати гроші, зброю й санкції для росії. Адже, якщо тема України стихатиме, люди поза Україною зроблять логічний висновок – стало краще.
Читайте також: Україна не зможе прожити без українців. Думка
Джерело: УНІАН
Матеріали в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора
