Хоча деякі країни підписали або мають намір підписати з Україною безпекові угоди, це не означає, що за Україну будуть воювати. Про це пише Микола Бєлєсков, експерт Національного інституту стратегічних досліджень та старший аналітик фонду “Повернись живим”.
Далі – пряма мова.
“Давайте трохи іще поговоримо про “гарантії” vs “запевнення” щодо безпеки в міжнародних відносинах. На фоні підписання угоди з UK та триваючого обговорення, що вона нам дає, і що не дає.
“Навіть 5-та стаття Вашингтонського договору про створення НАТО не гарантує, що за членів Альянсу будуть автоматично воювати. Адже саме воювати за когось – це про максимальне союзництво і гарантії.
Формулювання 5-ї статті доволі розмите – кожен член буде вживати такі заходи, які вважає прийнятними. Хоча на практиці для гарантування ефекту стримування воєнна діяльність Альянсу і присутність військ так організована, щоб противник розумів, що, якщо що, то воювати за вразливих членів Альянсу інші будуть.
За нас ніхто воювати не буде. UK буде давати різноманітну допомогу в формі озброєння і БК, тренування, розвідувальні дані, воєнно-технічне співробітництво. Тому так це зовсім не ті гарантії, які б нам хотілося б.
Але будь-яка діяльність іде від розуміння національного інтересу. І от UK після 24.02.22 пройшла відповідну еволюцію щодо того, чому безпека України важлива для них, і чому в неї варто інвестувати шляхом різної допомоги до порогу готовності воювати за нас. І цей новий консенсус розділяють еліти (правляча і опозиційна партії), аналітики і ЗМІ, а також населення.
І от саме ця еволюція розуміння свого національного інтересу в UK, яку можна прочитати і в практичних кроках, і в фреймінгу, це гарантія того, що відповідні “запевнення” будуть виконані. Як вже власне побачили на практиці після 24.02.22″.
Раніше колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін сказав, що бачить в угоді позитивні моменти, але за умови наявної політичної волі Великобританії.
У свою чергу, політолог Сергій Таран зазначив, що в угоді про безпеку між Британією й Україною немає конкретики.
Фото: Олександр Брамський/Суспільне
