Західні ЗМІ аналізують одразу кілька тривожних тенденцій – від українських блекаутів у мороз через російські атаки до відсутності реальних перспектив припинення війни та нові геополітичні виклики у світі.
Які теми привертають увагу на шпальтах захіних видань останніми днями – читайте далі.
Мороз, блекаути і цілеспрямовані удари по енергетиці України – CNN
Останні масовані атаки росії по українській енергетичній інфраструктурі призвели до масштабних відключень світла і тепла в умовах різкого похолодання. Як повідомляє CNN, у ніч на 12 січня без електропостачання тимчасово залишилися мешканці щонайменше семи областей – від Одещини до Чернігівщини.
У Києві ситуація стала критичною після ударів 9 січня: перебої з електрикою, водою та теплом торкнулися значної частини столиці. Мер Віталій Кличко повідомив, що спочатку без опалення залишалася понад половина будинків, а згодом тепло вдалося повернути приблизно у 85% багатоповерхівок. Водночас понад тисяча будівель досі не мають опалення за температури близько –10°C.
Українська влада наголошує: атаки мають цілеспрямований характер. За словами представників уряду, росія б’є саме по теплогенерації, намагаючись посилити гуманітарну кризу взимку. CNN зазначає, що енергосистема країни працює на межі можливостей, а генератори стали звичним елементом міського життя.
Дипломатія без прориву: війна далека від завершення – The Guardian
Попри активні міжнародні контакти, перспективи завершення повномасштабної війни залишаються туманними. Про це пише директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у колонці для The Guardian.
За її оцінкою, численні зустрічі між Україною, США та європейськими країнами не дали ключового результату – припинення вогню не досягнуто, гарантії безпеки не узгоджені, а росія не демонструє готовності до реальних переговорів. Навіть переговори у Парижі за участі так званої «коаліції охочих», до якої увійшли 35 країн, завершилися радше декларацією намірів, ніж конкретними рішеннями.
Сассе звертає увагу на парадокс: на тлі дипломатичних зустрічей росія лише посилює удари по цивільній інфраструктурі, використовуючи зиму як інструмент тиску. Водночас Захід продовжує обговорювати потенційне розміщення військових контингентів після можливого припинення вогню – без чіткого розуміння умов і механізмів реагування на порушення.
Ключова проблема, на думку експертки, залишається незмінною: у кремля немає політичної волі завершувати війну, а путін переконаний, що час працює на нього.
Британія готує далекобійну ракету для України
На тлі затяжної війни з’являються й сигнали про посилення військової підтримки України. Уряд Великої Британії заявив про розробку нової далекобійної ракети Nightfall спеціально для України.
За офіційною інформацією, ракета матиме дальність понад 500 км, бойову частину до 200 кг і підвищену стійкість до засобів радіоелектронної боротьби. Очікується, що виробництво може досягти до 10 одиниць на місяць, а мінімальна залежність від імпортних компонентів дозволить швидше ухвалювати рішення про її передачу. Вартість однієї ракети оцінюють майже у мільйон євро.
2026-й може стати для путіна ще гіршим – WSJ
The Wall Street Journal пише, що 2025 рік не приніс путіну стратегічних успіхів у війні проти України. За даними видання, за рік російська армія захопила менш як 1% української території, а темпи наступу залишаються вкрай низькими.
Паралельно з військовими труднощами зростає економічний тиск усередині росії. Доходи від нафти й газу різко впали, дефіцит бюджету досягає рекордних показників, а підвищення ПДВ та високі відсоткові ставки б’ють по рівню життя населення. Соціологічні опитування фіксують зміну настроїв: більшість росіян дедалі більше схиляються до ідеї мирних переговорів.
WSJ зазначає, що потенційне посилення військової допомоги Україні з боку США може стати вирішальним фактором тиску на кремль – зокрема з боку еліт, які втрачають доступ до заморожених активів і дедалі більше втомлюються від війни.
Заяви Трампа, Гренландія і нові глобальні ризики
Окрему увагу західні медіа приділяють різким заявам президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він публічно підтвердив намір домогтися контролю над островом, аргументуючи це загрозою з боку росії та Китаю. Такі слова викликали занепокоєння в Європі та жорстку реакцію політичних сил у самій Гренландії.
Паралельно CNN повідомляє, що адміністрація США розглядає різні сценарії реагування на протести в Ірані – від санкцій і кібератак до військових опцій, на тлі масових жертв і тисяч затриманих.
А оглядач The Guardian Саймон Тісдал, коментуючи геополітичні виклики у різних куточках планети, зазначив, що тепер Гренландію, Венесуелу та Україну об’єднують «аморальні брехні Трампа та хронічна слабкість Європи», і шкода від цього «коштує життів, шкодить демократії та руйнує довіру між народами».
Читайте також: Які гарантії США можуть надати Україні після перемир’я: деталі саміту в Парижі
фото: Shutterstock
