Гучне «велике перезавантаження» влади, яке анонсували на Банковій, у Верховній Раді пішло не за сценарієм. Депутати підтримали звільнення ключових фігур уряду та силового блоку, але вже за кілька годин провалили голосування за їхнє переведення на нові посади.
У результаті — політична пауза, розгубленість у залі та перенесення рішень на наступний день.
Як пише ВВС, 13 січня Верховна Рада підтримала кадрові рішення президента Володимира Зеленського, проголосувавши за звільнення міністра оборони Дениса Шмигаля, першого віцепрем’єра — міністра цифрової трансформації Михайла Федорова та голови СБУ Василя Малюка. Формально це мало стати частиною масштабного оновлення команди в умовах війни.
Втім, уже під час цього ж засідання стало зрозуміло: єдності щодо подальших кроків у парламенті немає. Голосування за нові призначення провалилися, що стало несподіванкою навіть для керівництва Ради та представників монобільшості.
Денис Шмигаль: від Міноборони — до Міненерго, але без підтримки залу
Дениса Шмигаля звільнили з посади міністра оборони після менш ніж шести місяців роботи. У фракції «Слуга народу» пояснювали це необхідністю терміново підсилити енергетичний сектор, який перебуває у складнішому стані, ніж оборонний. Сам Шмигаль, виступаючи перед депутатами, наголошував, що залишає Міноборони з відчуттям виконаної роботи та запущених реформ.
Частина опозиції різко розкритикувала таку логіку, заявивши, що кадрові експерименти в оборонному відомстві під час війни несуть прямі ризики. Попри це, за відставку Шмигаля знайшлися 265 голосів.
Однак наступний крок — його призначення міністром енергетики — Рада не підтримала. «За» проголосували лише 210 депутатів, що значно менше необхідного мінімуму. Навіть усередині монобільшості голоси виявилися розпорошеними.
Михайло Федоров: від цифрової трансформації — до оборони, але без голосування
Звільнення Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єра та міністра цифрової трансформації підтримали 270 депутатів. У залі визнавали його ефективним менеджером і відзначали трансформації, які відбулися у Мінцифри за понад шість років його роботи.
Водночас ідея перевести Федорова до Міністерства оборони викликала серйозні сумніви. Депутати з різних фракцій наголошували, що оборонне відомство — це не «держава у смартфоні», а складна система з критичними викликами воєнного часу.
У підсумку парламент навіть не набрав достатньої кількості голосів, щоб перейти до розгляду питання про його призначення в Міноборони: «за» висловилися лише 206 народних депутатів.
Василь Малюк: драматичне звільнення без чіткого майбутнього
Найбільш емоційною стала історія зі звільненням голови СБУ Василя Малюка. Його відсутність у залі, суперечки щодо процедур і заяви про порушення регламенту спричинили гостру дискусію між спікером парламенту та опозицією.
Представники влади наполягали, що ротація в СБУ є необхідною з огляду на зміну пріоритетів війни, і запевняли, що Малюк сам запропонував кандидатуру тимчасового виконувача обов’язків. Опозиція ж називала його одним із найефективніших керівників СБУ за роки незалежності та критикувала відсутність публічних пояснень від президента.
Попри це, за відставку Малюка проголосували 235 депутатів. Яку саме роль він виконуватиме далі, офіційно не повідомляється, хоча сам він раніше заявляв про намір залишатися в системі СБУ.
У результаті Верховна Рада опинилася в ситуації, коли ключових посадовців звільнили, але нових призначень не затвердили. Засідання того дня завершили достроковою перервою, а повернутися до кадрових рішень депутати планують уже наступного дня.
Читайте також: Велике кадрове “перезавантаження” Зеленського: що означають призначення Буданова, Федорова та інших
Фото ілюстративне: Верховна Рада / Facebook
