Скільки українців насправді живуть за межами країни – питання не лише статистики, а й майбутньої державної політики, виборів та повернення додому. Офіційні цифри говорять про мільйони, але справжня кількість може бути значно більшою.
Реальна кількість українців, які виїхали за кордон, може сягати близько 11 мільйонів осіб, тоді як на офіційному консульському обліку перебуває лише приблизно 8,5 мільйона. Про це заявив омбудсман Дмитро Лубінець в інтерв’ю Дмитру Гордону, посилаючись на відповідь Міністерства закордонних справ.
За його словами, ключова проблема полягає в тому, що значна частина громадян не реєструється в українських консульствах за кордоном. Через це держава не має повної картини щодо масштабів виїзду і фактичної кількості українців за межами країни.
Лубінець наголосив, що така різниця між офіційною статистикою та реальними даними створює серйозні труднощі. Вона впливає на формування політики соціального захисту, реалізацію виборчих прав, надання консульської допомоги, а також на планування майбутньої реінтеграції тих, хто вирішить повернутися в Україну.
Проблему підтверджують і міжнародні дані. За інформацією Агентства ООН у справах біженців, із грудня 2022 року до листопада 2025-го кількість українських біженців у Європі скоротилася на 1,37 мільйона. Наприкінці першого року повномасштабного вторгнення росії в країнах ЄС перебували близько 7,9 мільйона українців, ще приблизно 350 тисяч – за межами Європи.
Водночас із середини 2024 року тенденція знову змінилася. Кількість українців, які виїжджали до Європи через війну, почала зростати: у червні 2024 року їх налічували близько 6 мільйонів, у грудні – вже 6,25 мільйона. Станом на червень 2025 року цей показник зріс до 6,26 мільйона, а в листопаді – до 6,53 мільйона осіб. Такий рівень був зафіксований востаннє майже три роки тому – наприкінці 2022 року.
За оцінкою омбудсмана, без повного обліку українців за кордоном держава ризикує ухвалювати рішення, не спираючись на реальні масштаби міграції. Саме тому питання точної статистики стає дедалі важливішим – як для тих, хто вже живе за межами України, так і для планування їхнього можливого повернення в майбутньому.
Читайте також: Виїзд молоді 18–22 років: як кадрова міграція змінює український ринок праці
фото: Rudenko Alla / Shutterstock
