Він міг продовжувати навчання в Единбурзі, будувати життя у Шотландії та залишатися далеко від війни. Але Аркадій Петров вирішив повернутися в Україну і стати на її захист.
20-річний боєць загинув на сході країни під час бойового завдання – за два дні до свого 21-го дня народження. Про історію українця, який підлітком переїхав до Шотландії, розповіла BBC.
Повернувся в Україну після навчання в Единбурзі
Аркадій разом із матір’ю Людмилою, молодшим братом і двома сестрами переїхав до Дамфріса і Галловею після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. У Шотландії хлопець навчався в Kirkcudbright Academy, а згодом вступив до Единбурзького університету.
Втім, після року навчання він перервав освіту і повернувся в Україну. За словами матері, син дуже уважно стежив за подіями на батьківщині й поступово дедалі гостріше відчував, що не може продовжувати звичайне життя, поки інші українці воюють.
«Україна була країною, яку він любив понад усе», – сказала Людмила.
Жінка згадує сина як веселого, розумного, харизматичного та життєрадісного хлопця. Особливо близьким він був зі своїми молодшими братом і сестрами.
Був бойовим медиком і оператором дронів
Повернувшись в Україну, Аркадій долучився до війська. Він виконував обов’язки бойового медика та оператора дронів, кілька разів зазнавав поранень.
Про його загибель родина дізналася 22 вересня. Аркадій загинув 18 вересня під час бойового завдання на сході України – лише за два дні до свого 21-річчя.
«Для нас він ніколи не був лише солдатом чи його позивним, Арка. Він був нашим Аркадієм – моїм сином, братом, онуком, молодим чоловіком із книжками, музикою, жартами, мріями і цілим життям, яке мало бути попереду».
Людмила розповіла, що син дуже любив своїх сестер та молодшого брата. За її словами, де б Аркадій не перебував, він завжди носив свою родину у серці.
“Відчував потребу виконати свій патріотичний обов’язок”
Аркадій регулярно відвідував українську каплицю поблизу Локербі. Архіваріус каплиці Пітер Кормайло розповів, що смерть молодого українця стала важким ударом для місцевої громади. Він пам’ятає, що хлопець завжди прагнув повернутися в Україну та воювати:
«Він багато думав і, очевидно, відчував потребу зробити те, що роблять багато українців, – виконати свій патріотичний обов’язок».
Після загибелі сина родина вирушила зі Шотландії до України, щоб організувати поховання.
Людмила зізналася, що найважче для неї – усвідомлення того, що вона більше не побачить живого сина, не почує його голосу і не зможе його обійняти. Вона також оплакує майбутнє, якого Аркадій уже не матиме: його мрії, власну сім’ю та дітей.
Водночас жінка говорить, що надзвичайно пишається сином і його рішенням захищати Україну: «Він любив Україну понад усе і віддав своє життя, захищаючи її свободу».
Читайте також: Канадійка приїхала до України на 18 днів, а стала бойовою медикинею ЗСУ: історія Ейпріл Хаггет
фото з архіву родини Аркадія Петрова
