Війна в Україні давно стала справою не лише українців. Пліч-о-пліч із нашими військовими воюють добровольці з різних країн світу. Один із них — 21-річний канадець на позивний Купер.
На замовлення United24 Media Юрій Марченко розповідає цю історію у Platfor.ma.
За рік служби на фронті Купер врятував десятки побратимів, пережив важке поранення й ампутацію ноги — але все одно планує повернутися до боротьби.
Молодий канадець Купер приїхав до України у 2025 році, коли йому було лише 20. За його словами, рішення було продиктоване не пафосними гаслами, а бажанням прожити життя змістовно й допомогти людям, які борються за свободу.
Доброволець вступив до підрозділу «Хартія», що нині перетворився на один із найбільших корпусів у Силах оборони України. Формування виникло у 2022 році як невеликий добровольчий підрозділ, але згодом пройшло через важкі бої на Харківщині, під Бахмутом і в районі Серебрянського лісництва, значно розширившись.
У «Хартії» Купер служив медиком.
За словами його командира, лише під час однієї операції наприкінці 2025 року він допоміг більш ніж 50 пораненим бійцям.
Сам канадець скромно пояснював, що просто виконував свою роботу, і не вважав свої дії чимось героїчним.
Бої за Куп’янськ
Однією з ключових подій, свідком яких став Купер, стали бої за Куп’янськ на Харківщині. Місто, розташоване неподалік російського кордону, має стратегічне значення через великий залізничний вузол. Саме тому російські війська неодноразово намагалися захопити його.
Під час однієї з операцій підрозділ «Хартії» отримав завдання прочесати лісову місцевість, де могли перебувати російські позиції. За словами бійця, група діяла дуже обережно: видимість була мінімальною, а кожна ворожа позиція могла становити смертельну небезпеку.
У лісі військові знайшли численні укриття противника — часто це були лише примітивні ями в землі. Багато з них уже були знищені ударами українських дронів.
Під час тієї ж операції Куперу довелося рятувати бійця з іншого підрозділу, якого витягли з району прямого бою. У військового було серйозне кульове поранення та проблеми з диханням. Канадський медик стабілізував стан пораненого та супроводжував його до евакуації. Попри тяжкий стан і шок, боєць зрештою вижив. Це був один із десятків випадків, коли Купер надавав допомогу побратимам на передовій.
Поранення на мінному полі
Найважчий момент для добровольця стався під час відходу після операції. Він рухався останнім у бойовому порядку, коли випадково наступив на міну.
Вибух підкинув його в повітря. Купер одразу зрозумів, що поранення серйозне, і наклав собі турнікет, щоб зупинити кровотечу. За його словами, рішення накласти його нижче коліна допомогло зберегти частину ноги.
Боєць намагався рухатися до своїх — повз по траві, а іноді пересувався стрибками. У цей момент він записував відео на камеру, розуміючи, що може не вижити.
Зрештою його почули бійці іншого підрозділу «Хартії» та витягли до укриття. Евакуації довелося чекати майже добу. Через загрозу ворожих дронів Купера вивозили на квадроциклі вночі. До стабілізаційного пункту він дістався вже у критичному стані через велику втрату крові. Пізніше медики повідомили, що добровольця фактично довелося реанімувати.
Куп’янськ і російська пропаганда
Події, свідком яких став Купер, відбувалися восени 2025 року, коли російські війська намагалися просунутися до Куп’янська.
Тоді російське командування навіть доповідало про нібито повне захоплення міста. Однак насправді українські підрозділи — зокрема «Хартія», 92-га штурмова бригада, Іноземний легіон та інші частини — провели контрнаступ і відкинули ворога. За даними українських військових, у той період було знищено понад тисячу російських військовослужбовців, а частину взято в полон.
Після поранення Куперу ампутували ногу. Однак він не збирається завершувати боротьбу.
Доброволець пояснює, що усвідомлював ризики, коли приїхав на війну, і не шкодує про своє рішення. За його словами, після протезування він планує повернутися до служби.
Купер переконаний, що якщо інші люди з протезами продовжують активне життя, то і він зможе зробити те саме.
Читайте також: З Волл-стріт – на передову: чому українка змінила “американську мрію” на війну
фото з архіву Купера
