Зустріч із російським дроном на Донеччині ледь коштувала життя британському волонтеру Едварду. Чоловік з колегами саме вивозив двох цивільних на броньованому екуаційному авто, коли FPV-дрон влетів у нього. Едвард втратив руку і ногу, розповідає Суспільне.
Едварду 28 років. З 2022 року, коли почалось повномасштабне російське вторгнення в Україну, хлопець не зміг залишились осторонь та приєднався до волонтерської команди, яка займається евакуацією цивільних із зони бойових дій.
Едвард розповів, що останні кілька місяців рятував людей у Покровську та наближених районів, саме там зараз одні з найзапекліших бойових дій. Каже, що автівка була з написами “Евакуація” та “Волонтери”, тож він упевнений, що це була цілеспрямована атака.

“Ми були на північному заході міста, якраз збиралися виїхати на дорогу до Гришиного, коли це сталося. Це були просто люди і волонтери. Ось ми їдемо білим фургоном, на якому написано: волонтерство та евакуація. Нас було двоє, я був за кермом і мій колега Пилип, українець, у нас було двоє людей з Покровська, яких ми евакуювали”, — згадує Едді.
У волонтерській організації “База UA” розповіли, що Едді прийняв на себе найбільшу частину удару. Він отримав важкі поранення, що призвели до ампутації лівої руки та ноги, і “залишився живий лише завдяки зусиллям координатора виїзду Пилипа, який дотримувався протоколів та надав життєво важливу допомогу під екстремальним тиском”.
Двоє евакуйованих цивільних, яких вивозив Едді з Пилипом, мають осколкові поранення.
Британець переконаний: росіяни цілилися саме в їхнє, невійськове авто.
“… машина була ціллю. Це не може бути описано інакше, як воєнний злочин. Я — цивільний. Я не повинен ризикувати. Я думаю, що це змінить думку багатьох людей про ситуацію. Думаю, це змусить людей усвідомити, з чим ми маємо справу, тому що люди на заході — вони не знають, що таке росія”, – сказав Едвард.

Едді пробуде в лікарні у Дніпрі ще кілька тижнів, далі поїде в інше місто на протезування.
Їхати з України, каже Едді, не планує: тут він закохався, має друзів. Мріє після перемоги про будинок у Дніпропетровській області. Говорить: останні два роки його дім у Краматорську і місто йому подобається, та хоче жити у селі.
“Після цієї війни я хочу миру та тиші. Я буду щасливим, якщо зможу бути з сім’єю, з друзями. Я хочу тиші, тихого життя після цього. У мене буде невеликий дім із садом, дружиною та собакою, курми, козами. Буду жити на фермі і не робити нічого”, – додав Едді.
Читайте також: Superhumans: 10 фотоісторій про українців, які втратили кінцівки через війну