Переїзд до іншої країни завжди складний, але для самотніх мам – це справжнє випробування. Брак підтримки, неможливість знайти дитячий садок і постійні сумніви у завтрашньому дні можуть зламати навіть найсильніших.
CBC розповідає історію українки Юлії Дригак у Канаді, яка доводить, що іноді випадкова зустріч змінює життя назавжди.
Юлія Дригак разом із маленьким сином Макаром виїхала з України на початку повномасштабного вторгнення. Після короткої зупинки в Німеччині вони оселилися у Вінніпезі у 2023 році. За фахом юристка, жінка знайшла роботу помічницею адвоката, однак перед нею постала серйозна проблема – відсутність надійного догляду за чотирирічним сином.
Жінка зізнавалася, що через безвихідь навіть думала повернутися в Україну, сподіваючись знайти тихе село, куди не дотягнеться війна. Вона не приховувала, що була на межі відчаю й боялася втратити роботу.
Рятівна зустріч на дитячому майданчику
Переломний момент настав восени 2024 року, коли Юлія познайомилася на шкільному майданчику з 69-річною Фейт Кемпбелл. Вислухавши історію українки, Фейт одразу вирішила разом із чоловіком Г’ю стати для Юлії та Макара своєрідною канадською родиною. Вони запропонували щоденну допомогу – забирали хлопчика після школи й доглядали за ним, поки мати закінчувала робочий день.
Дригак зізналася, що спершу їй було важко довіряти новим людям у чужій країні. Вона не знала місцевих правил і почувалася розгубленою. Та зустріч із подружжям Кемпбеллів стала справжнім полегшенням. Вона вперше відчула, що поруч є люди, на яких можна покластися.
Згодом їхнє спілкування переросло у дружбу: сім’ї разом святкують свята, відпочивають і навіть відвідують церкву.
Фейт і Г’ю добре розуміли, як важко бути «новими» у чужій країні. У 2000-х вони кілька років працювали в Єгипті та Індії, де відчули на собі, що означає бути чужинцями. Саме тоді вони пізнали силу людської доброти й вирішили ділитися нею з іншими.
Фейт переконана: допомагати новоприбулим – це не тягар, а можливість зробити правильну справу. Вона вважає, що біженці теж багато чого можуть навчити місцевих мешканців.
Читайте також: “Життя на паузі”: тисячі українців у Канаді три роки чекають на постійний статус
фото: Marcus Fowler
