Відставка багаторічного керівника Офісу президента Андрія Єрмака змусила президента Зеленського перекроїти систему – під нові виклики війни, переговорів і власного політичного майбутнього.
Призначення Кирила Буданова, ротація в Міноборони, ослаблення позицій СБУ та ставка на технології сигналізують: Банкова готується або до складних переговорів, або до довгої війни – і страхує обидва сценарії.
Детальніше про те, що можуть означати ці кадрові зміни, – в цьому огляді.
Чому Зеленський пішов на радикальні зміни
Як ідеться в публікації «Української правди», після відходу Єрмака президент опинився перед вибором: зберегти вплив ексглави ОП неформально або ж збудувати нову систему управління з іншими центрами сили. За даними джерел, Зеленський кілька тижнів вагався, але зрештою обрав складніший варіант – масштабну перебудову.
Хоча повного «вимивання» людей Єрмака з вертикалі поки не сталося, загальний настрій у владних колах свідчить: процес лише почався. І ключову роль у ньому відіграє новий керівник ОП – очільник ГУР Кирило Буданов.
Буданов на Банковій: ставка на переговори і США
Упродовж останнього року між Єрмаком і Будановим тривало приховане протистояння. Керівник розвідки був одним із перших, хто виступив проти старої конфігурації влади після публікації скандальних матеріалів, що підірвали позиції ексглави ОП.
Спочатку сценарій із переходом Буданова в Офіс президента не був основним. У владних кулуарах обговорювали варіанти, за яких Михайло Федоров очолить Міноборони, а Денис Шмигаль перейде на Банкову. Але після відставки Єрмака Зеленський звузив вибір до двох кандидатів – Федорова і Буданова – й зрештою зробив ставку на керівника розвідки.
За словами співрозмовників, на це рішення суттєво вплинув фон переговорів зі США наприкінці 2025 року. У команді президента зростало роздратування через втрату прямих каналів комунікації з ключовими людьми з оточення Дональда Трампа.
За даними медіа, Буданов паралельно з Єрмаком підтримував неформальні контакти з різними центрами впливу у Вашингтоні – від військових до політичних команд.
Сам Зеленський пояснив призначення лаконічно: він посилює переговорну команду. У ролі глави ОП Буданов фактично стає головним переговірником України щодо завершення війни, гарантій безпеки та ролі США.
Окремим фактором є й те, що Буданов не фігурує у гучних корупційних скандалах і має репутацію людини з реалістичним баченням ситуації на фронті. До того ж саме він залишається одним із небагатьох українських посадовців, які мають прямі робочі контакти з росіянами – зокрема у питаннях обмінів полоненими та неформальних переговорів за посередництва третіх країн.
У владних колах не приховують: зростання електоральної підтримки Буданова і його роль у можливих мирних домовленостях уже породили розмови про сценарій «наступника». Призначення на Банкову розглядають як шанс для нього вийти з тіні силових структур у велику публічну політику.
Федоров у Міноборони: війна технологій
Інші кадрові рішення лише підсилюють враження, що Зеленський намагається перезібрати систему під себе. Саме в цій логіці варто розглядати й можливе призначення Михайла Федорова міністром оборони.
Міністр цифрової трансформації вже давно є одним із ключових ідеологів технологічної модернізації війська.
За словами джерел, саме він системно просував проєкти дронів, цифрових рішень і концепцію «технологічної війни», часто наштовхуючись на опір старої системи.
Роль Дениса Шмигаля в Міноборони в цій конфігурації зводилася до стабілізації – «утримати пацієнта в живих». Федоров же має зайнятися глибоким «лікуванням» і перебудовою оборонного сектору на випадок, якщо переговори зірвуться і війна затягнеться.
Нова логіка силового блоку
Паралельно відбулися зміни й у розвідці. Новим керівником ГУР став Олег Іващенко – не людина з близького кола Буданова, а радше військовий технократ. За оцінками співрозмовників, це означає, що ГУР стане більш закритою і менш публічною структурою.
Також захиталося крісло під головою СБУ Василем Малюком. Йому пропонували альтернативні посади, однак після відмови він зрештою подав заяву про звільнення. У політичних колах це пов’язують насамперед із втратою довіри з боку президента.
Як це бачать на Заході
Financial Times, на яке посилається ВВС, розглядає кадрові перестановки як спробу Зеленського адаптуватися до нової міжнародної реальності – тиску з боку США, розмов про мирні переговори і вимог гарантій безпеки. Видання наголошує, що Буданов може стати цінним активом завдяки своїм контактам і досвіду, хоча його жорсткі методи раніше викликали занепокоєння західних партнерів через ризики ескалації.
Федоров же, за оцінкою FT, символізує курс на високотехнологічну війну – з дронами, цифровими системами та асиметричними рішеннями проти росії.
Читайте також: Буданов очолив Офіс президента: реакції іноземних медіа
Фото: Офіс президента
