«Коли я переїхала до Шотландії, я вже мала ресурс – і вирішила ділитися ним із тими, хто приїхав без нього», – розповідає Анна Андрієвська. 29-річна українка заснувала перший жіночий бізнес-клуб українських підприємиць у Шотландії – UBWIS (Ukrainian Business Women in Scotland).
За фахом Анна – ветеринарний лікар. До великої війни вона жила в Дніпрі, працювала у всеукраїнській бізнес-спільноті «Борт», де керувала регіональним філіалом.
В епіцентрі подій Анна й досі залишається не просто активною, а системно впливає на бізнес-культуру української діаспори у Британії.
UBWIS – це не просто жіночий бізнес-клуб. Це середовище підтримки, яке допомагає українкам у Британії почати або продовжити власну справу, знайти партнерів, клієнтів і професійне оточення. Завдяки клубу десятки жінок заснували бізнеси в різних сферах – від декору та моди до кулінарії, логістики й послуг.
В інтерв’ю Platform Анна розповіла про свою історію еміграції, волонтерський проєкт, яким збирала донати для українського війська, а також як ідея створення локальної жіночої бізнес-спільноти переросла у масштабний проєкт, що нині охоплює всю країну.
«Місяць до війни був золотим»
У січні 2022 року Анна переїхала до міста Стерлінг, що у Шотландії, разом із маленькою донькою, будучи в декреті. Її чоловік на той момент уже п’ять років працював тут, і родина планувала возз’єднання ще в 2021-му. Проте Анна вирішила народжувати доньку в Україні.
«Я не уявляла, як це – народжувати в країні, де я не знаю ні мови, ні менталітету. Тоді мені було страшно. Ми вирішили, що я залишусь в Україні до пологів, отримаємо документи для дитини – і лише тоді переїдемо».
Так і сталося, Анна з донькою переїхали в місто Стерлінг. Перший місяць життя в Шотландії Анна згадує як «золотий»:
«Це був один із найкращих місяців у нашому житті. Не було війни, не було стресу. Ми приїхали сюди жити, працювати, планували їздити в Україну з дітьми. Це був період легкості, відкритості, адаптація пройшла дуже тепло. Люди в Шотландії нас щиро приймали».
Усе змінилося 24 лютого 2022 року. Війна принесла шок, розгубленість, відчуття терміновості. Замість вивчення культури – допомога родичам з візами, безсонні ночі, новий ритм життя.
«Мене не лякали ні англійська мова, ні інший менталітет, ні їжа. Найбільший виклик – це війна. Ми не могли собі дозволити “просто жити”, коли наші військові воюють 24/7. Треба було діяти».
Тоді разом із чоловіком Анна започаткувала волонтерський проєкт Ukrainian Candles – виробництво патріотичних свічок із натуральних матеріалів. Свічки були двокольоровими – у стилі українського прапора, безпечні для дітей, екологічні, і до того ж стали інструментом комунікації з місцевими.
«Ми не просто продавали. Ми знайомилися з шотландцями, сідали за стіл, пили чай, розповідали про війну в Україні. Це був не продаж – це була місія».
За перший рік їм вдалося зібрати близько 7 тисяч фунтів для потреб українських військових і волонтерів.
«Ми лили свічки щодня до другої ночі, коли дитина засинала. Не відпочивали. Ми не могли собі цього дозволити. Бо наші на фронті – теж не відпочивають».
Свічки замовляли не лише по всій Британії, а й у США. Утім, через другу вагітність Анна припинила роботу з парафіном – і віддала пріоритет іншим формам підтримки.
«Це був потужний волонтерський етап. Але коли я побачила, скільки українських жінок приїжджають у повному виснаженні – я зрозуміла: треба створювати спільноту, яка буде ресурсом. Для них».
UBWIS: бізнес-клуб як джерело підтримки
Ідея створення жіночої бізнес-спільноти виникла природно – спочатку як Telegram-чат для взаємопідтримки українок у Шотландії, а вже згодом як платформа з регулярними зустрічами, навчанням, нетворкінгом і психологічною підтримкою.
«Я побачила, що багато жінок приїжджають сюди після втрати, у глибокому виснаженні. Деякі з них мали бізнес в Україні, інші хотіли розпочати свою справу тут. Але всі вони потребували середовища, яке розуміє».
Перша зустріч UBWIS відбулася у вересні 2022 року в кав’ярні в Единбурзі. Анна досі згадує сумніви, які мала перед тим: «Я сказала чоловікові: а якщо ніхто не прийде? А він відповів: значить, ніхто не прийде. Але ти спробувала».
Згодом UBWIS виріс у масштабну спільноту з понад 100 учасниць по всій Великобританії. Зустрічі відбуваються офлайн та онлайн, жінки підтримують одна одну, консультуються, співпрацюють, іноді навіть створюють спільні бізнеси.
«Це не просто клуб, це середовище, в якому ти можеш бути собою. Тут не важливо, скільки ти заробляєш. Важливо – хто ти є і які твої цінності».
Клуб, який обирає людей
У клубі діє принцип відбору: кожна нова учасниця проходить співбесіду. І річ не в комерційному фільтрі чи жорстких вимогах, а в тому, щоб зберігати ціннісне, доброзичливе середовище.
«Нам не важливі обороти бізнесу чи статус. Ми дивимось на цінності, на готовність бути частиною взаємної підтримки. Клуб – це не місце для споживання. Це місце для обміну».
Тому є чіткий баланс: більшість учасниць – підприємиці, але певна кількість місць зарезервована для жінок, які лише мріють про власну справу або шукають ресурсну спільноту.
«Ми не можемо допустити, щоб середовище “просіло”. Умовно кажучи, якщо до нас прийде 20 людей без бізнесу, це змінить динаміку всередині. А нам важливо, щоб клуб надихав на дію».
Водночас, для багатьох новачок саме цей клуб стає трампліном.
«Учасниця клубу зі Стерлінга відкрила студію флористики після участі в онлайн-навчанні всередині клубу та отримання першого клієнта через внутрішні рекомендації. Інша заснувала бренд шкіряних сумок ручної роботи, отримала поради щодо оформлення Etsy-магазину, і за два місяці її вироби вже купували з Англії та Німеччини. Молода мама відкрила домашній кейтеринг – учасниці клубу стали її першими клієнтками, а згодом вона отримала контракт на обслуговування подій у місцевому центрі. Дві учасниці, які познайомились завдяки клубу, разом орендували приміщення і запустили невелике кавове ательє з українськими десертами».
Ці історії – не винятки. Це – нова хвиля жіночого підприємництва, яку стимулює UBWIS: середовище, де замість конкуренції – підтримка, замість страху – натхнення, замість самотності – команда.
«Ми не просто надихаємо. Ми радимо, ділимось досвідом, допомагаємо з нетворком. Деякі учасниці завдяки знайомствам у клубі купили франшизу, інші об’єдналися в партнерства. Це справжнє бізнес-живлення».
Структура, сервіси та можливості клубу
«У нас є English Speaking Club, партнерство з бізнес-школою, онлайн-тренінги, психологічна підтримка, можливість представити свій бізнес у медіа, участь у ярмарках, зв’язки з локальними підприємцями, дисконти, спеціальні пропозиції. Це величезне коло взаємодії».
Багато запитів до клубу надходить від локальних організацій: ЗМІ, університетів, великих компаній. Учасниці UBWIS першими отримують доступ до запрошень, презентаційних можливостей і пільг.
«Коли хтось шукає українське жіноче підприємництво в Шотландії – вони йдуть до нас. Нас знають. Про нас говорять. І це не тому, що ми себе нав’язуємо – а тому, що ми працюємо якісно, щиро й постійно».
UBWIS не продає франшизи. Кожна філія, яка з’являється в іншому місті Великобританії, створюється разом із лідеркою спільноти. Це – одна команда.
«Ми – не просто мережа. Ми єдиний організм. Наші учасниці можуть їздити між містами, бути активними в кількох філіях, отримувати підтримку скрізь. І ми ростемо разом».
Партнерства, репутація та «Нова пошта»
UBWIS співпрацює з локальними організаціями, університетами, ЗМІ та бізнесами по всій Великобританії. Британський банк Barclays запрошує Анну як спікерку на бізнес-заходи, шотландський телеканал STV News бере інтерв’ю, а університет Стерлінга – надає майданчики для заходів.
«Про наш клуб говорять у бізнес-спільнотах Единбурга, Глазго й навіть у Лондоні. І часто – не тому, що ми самі туди приходимо. Нас рекомендують. Це працює «сарафанне радіо», але в найкращому сенсі – репутаційному».
Один із прикладів ефективного партнерства – відкриття вже цього місяця філії «Нової пошти» в Шотландії. Завдяки знайомству всередині клубу, українська підприємниця з Единбурга підписала договір із представниками логістичної компанії та скоро запускає відділення у Стерлінгу.
Читайте також: “Разом”: як створюють єдине україномовне шоу на британському радіо
Авторка – Марина Юрченко
фото надані Анною Андрієвською
