Журналістка Анастасія Шкала майже чотири роки мешкає в Канаді. У розмові з Oboz.ua вона поділилася власним досвідом виховання дітей за океаном.
Про те, як організоване харчування у школах, чому спорт може коштувати річну зарплату українця, як виглядає шкільна дисципліна та чи дарують квіти вчителям – читайте далі.
Шкільні обіди: піца для всіх
У Канаді діти ніколи не залишаються голодними.
«Система схожа: є гроші – замовляєш ланч у школі за повну вартість, немає грошей – плати скільки можеш або бери безкоштовно», – розповідає Шкала.
Її син Влад якось став у чергу за піцою, навіть не знаючи, що це роздають для тих, хто не має змоги оплатити харчування. Насправді, уточнює журналістка, ніхто не перевіряє доходи батьків – головне, щоб діти були нагодовані.
У школах меню змінюється під різні національні традиції: від фалафелю до карі. А от горіхи та «домашні частування» суворо заборонені через ризики алергій.
Спорт: від доступних гуртків до хокею за 180 тисяч
Фізкультура – щодня. «У нашій школі це часто виглядає як “робіть, що хочете”: футбол, баскетбол тощо», – каже співрозмовниця. При цьому дитячий спорт у Канаді престижний, але коштовний.
Безкоштовними є лише шкільні команди. А от у секції за межами школи суми вражають: тхеквондо – близько 5 тисяч гривень на місяць, хокейна академія – до 180 тисяч за сезон. «У приватних клубах цю суму можна сміливо множити ще на два-три», – додає журналістка.
Директор у воді: шкільні свята по-канадськи
Вразило Шкалу і ставлення вчителів до учнів. На шкільному карнавалі діти продавали квитки, аби зібрати гроші на табір. Справжньою родзинкою стало шоу з директором. «Вчителі погодилися за гроші в спільну скарбничку, щоб їх “топили” в бочці з водою», – сміється Анастасія. На її думку, це допомагає зламати стереотип, що вчитель – це «бог, якого треба боятися».
Навчання життю, а не лише предметам
Канадська школа робить ставку на практику. Дітей вчать рахувати сімейний бюджет, розподіляти уявний мільйон доларів, працювати в командах. «Тут налагоджені зв’язки вирішують усе. У нас кожен сам за себе, а тут навпаки – колективні проєкти та networking», – пояснює журналістка.
Квіти вчителям? Ні, це не про Канаду
Традиція дарувати квіти чи подарунки педагогам у Канаді відсутня. «Я жодного разу не робила і не бачила такого», – каже Шкала. Натомість вчителі часто самі дарують дітям дрібниці – стікери чи заморожений сік.
Контроль і дисципліна
У Канаді уважно стежать за відвідуваністю. Якщо дитина не з’явилася на уроках, одразу телефонують батькам. А під час шкільних перевезень водії навіть відмічають кожного учня на ім’я. «Це дуже круто і можна бути спокійним за свою дитину», – зізнається журналістка.
Втім, якщо сім’я вирішить поїхати у відпустку під час навчального року, достатньо взяти форму і підписати її вчителями – довідок ніхто не вимагає.
Читайте також: Що найбільше здивувало українок у Канаді: від сервісу до безхатьків
фото з особистого архіву Аанастасії Шкали