Нові оцінки канадського імміграційного відомства шокували заявників: у деяких випадках розгляд заяв на постійне проживання може розтягнутися більш ніж на пів століття.
Як пише CBC News, українські родини, які вже інтегрувалися, працюють і виховують дітей у Канаді, тепер намагаються зрозуміти — чи є в них майбутнє в цій країні.
Українець з Галіфаксу Олег Задорецький дізнався про потенційні строки розгляду заяви на постійне проживання восени, після публікацій у медіа. Спершу багато його знайомих, які приїхали до Канади за гуманітарним шляхом через війну, не повірили в ці цифри — настільки абсурдними вони здавалися.
«55 років очікування — це не рішення»
Сумніви зникли після того, як адвокат подав запит на доступ до інформації: відповідь федерального відомства підтвердила, що для частини заявників очікування може сягнути 55 років.
Сам Задорецький описує свою реакцію як «відчай, зраду, шок і недовіру» і наголошує, що жодна людина не може жити в тимчасовому статусі пів століття.
Родина Задорецьких приїхала до Галіфаксу у березні 2023 року. До повномасштабного вторгнення вони жили й працювали в Латвії, але побоювалися, що росія може розширити агресію на Балтійський регіон. Додатковим фактором стала наявність родича з канадським громадянством.
Сьогодні Олег працює розробником програмного забезпечення, його дружина — в благодійній організації. Доньки, яким дев’ять і чотирнадцять років, ходять до школи й вважають Канаду своїм домом. Саме заради їхньої безпеки, каже батько, родина й намагається залишитися тут надовго.
Втім, ситуація з документами залишається крихкою. Робочий дозвіл Олега дійсний ще три роки, але дозволи на перебування доньок як відвідувачок спливають уже в березні. Заяву на продовження подали рік тому, однак відповіді досі немає. Без чинного статусу діти не можуть ані навчатися, ані отримати медичні картки.
Черги лише зростають
Онлайн-калькулятор IRCC показує, що розгляд справи Задорецького може початися не раніше ніж за чотири роки — і цей показник з часом лише збільшується. У тій самій черзі наразі перебуває майже 49 тисяч заяв.
Імміграційна адвокатка з Галіфаксу Елізабет Возняк підтверджує: серед українських клієнтів панує відчуття, ніби «ґрунт вибивають з-під ніг». Вона припускає, що уряд навряд чи допустить масову втрату статусу людьми, яким нікуди повертатися, але визнає — нині це радше віра, ніж чіткий план.
Юристка радить паралельно шукати альтернативні імміграційні шляхи, що означає нові витрати для родин.
У Міністерстві імміграції, біженців та громадянства Канади заявили, що країна «відновлює контроль над імміграційною системою», намагаючись зберегти баланс і водночас виконувати гуманітарні зобов’язання. Там пояснили, що кількість заяв від українців перевищує заплановану кількість місць у щорічних імміграційних квотах.
За словами відомства, оцінка у 55 років стосується тих, хто подає заявку сьогодні, тоді як IRCC планує опрацювати 80% справ у межах стандартних строків. Для заявників, однак, ці пояснення мало знімають тривогу.
Сам Задорецький зізнається, що не уявляє, яке рішення доведеться ухвалювати його родині, якщо постійний статус так і залишиться недосяжним. Очікування десятиліттями він називає неприйнятним, додаючи, що у 95 років імміграційний статус уже не матиме значення.
Подібні історії і зростання тиску на владу
Схожі побоювання має й Ольга Кушко з Оттави, яка приїхала з Києва у 2023 році за програмою CUAET, йдеться в публікації видання «Високий замок». Коли її родина подавала заявку влітку 2025-го, орієнтовний строк розгляду становив близько двох років. Тепер вона сподівається, що нові цифри — помилка, адже дозволи на роботу подружжя завершуються вже наступної весни, а повернення до охопленої війною України виглядає безнадійним.
Тим часом українська діаспора посилює тиск на федеральну владу. Конґрес українців Канади разом із сенатором Стенлі Кучером звернувся до міністерки імміграції Ліни Діаб із вимогою створити шлях до постійного проживання для українців, які вже роками живуть і працюють у Канаді.
Окремо в парламенті зареєстрована петиція, ініційована юристом з Калгарі Джоном Стадником. Вона пропонує надати ПМП тим, хто довів свою інтеграцію: прожив у Канаді щонайменше три з останніх чотирьох років, має роботу або бізнес, базові знання мови й соціальні зв’язки. Автори петиції нагадують, що подібний механізм Канада вже застосовувала у 2021 році для жителів Гонконгу.
Збір підписів триватиме до 12 лютого, і станом на зараз документ підтримали понад 44 тисячі громадян і постійних мешканців Канади. Для багатьох українських родин це залишається, можливо, єдиною надією вийти з багаторічної імміграційної невизначеності.
Читайте також: Українка з шістьма дітьми може залишитись без житла в Канаді
фото: ACHPF / Shutterstock
