У просторі Anthology Film Archives, що в Нью-Йорку, відзначають 100-річчя режисера Сергія Параджанова, показуючи його фільми.
Як повідомляють на сайті простору, крім найвідоміших стрічок Параджанова, як-от «Тіні забутих предків», «Колір гранату», «Легенда про Сурамську фортецю», «Ашик-Керіб», покажуть фільми з раннього періоду режисера.
На початку своєї карʼєри в Україні він зняв чотири стрічки повного метру й кілька короткометражок, але про них мало знають і писали дослідники, кажуть організатори.
«Довженко-Центр» спільно з Cineteca di Bologna й Fixafilm знайшли фільми ранньої творчості Параджанова та створили їх нові скани. Серед них:
- «Андрієш» (1954)
- «Капела «Думка» (1957)
- «Перший парубок» (1958)
- «Наталя Ужвій» (1959)
- «Українська рапсодія» (1961)
- «Київські фрески» (1966)
- «Золоті руки» (1957)
- «Квітка на камені» (1960-62)
«Фільми, які передували «Тіням»… представляють зовсім іншого, але не менш захопливого режисера. Ця програма не лише дає можливість простежити творчу еволюцію Параджанова як режисера, але й відображає різноманітну продукцію найбільшої української студії одразу після Сталіна. Саме тут протягом десяти років мистецькі засади поступилися місцем виникненню неформальної школи кінематографістів… які поверталися до українського кіно 1920-х років, демонструючи зухвало поетичну, навіть національну чутливість, яка вплинула на кінотеатрах неросійських радянських республік і за їх межами», – зазначили організатори.
Ретроспективу в Нью-Йорку триває до 17 листопада. Її організувала платформа Ribbon. Там також представлять фільми з колекцій інших країн.
Довідка
Сергій Параджанов – український і вірменський режисер й автор фільмів «Тіні забутих предків», «Колір граната», «Київські фрески». У 1973 році Сергія Параджанова звинуватили в «українському націоналізмі й гомосексуалізмі», засудивши на пʼять років таборів суворого режиму.
Лише в січні 2024 року кінорежисера реабілітувала Нацкомісія з реабілітації. 2024 рік рішенням ЮНЕСКО також визнали роком Сергія Параджанова.
Читайте про три найкращі фільми видатного режисера Сергія Параджанова.
Джерело: Anthology Film Archives