23-річний “Лідс” та 45-річний “Сі-Джей” – бійці Третього інтернаціонального легіону з Великобританії. Про воєнні злочини рф, брак озброєння та потребу в молодих бійцях на фронті добровольці розповіли Суспільному.
“Друзі не вірили, що після Бучі війна не закінчилась”, – боєць із позивним “Сі-Джей”
До того, як приїхати в Україну, 45-річний “Сі-Джей” служив у британській армії. В Україну він приїхав у травні 2022 року, щоб тренувати бійців та передавати свій досвід. А згодом долучився до них у бою.
“Я служив у таких місцях як Боснія у 90-х. Я бачив, як війна впливає на жінок та дітей, та й країну в цілому. Коли я служив у миротворчій місії ООН, ми могли надавати обмежену допомогу. Зі своїм військовим досвідом, своїми спеціальними навичками я приїхав в Україну, щоби допомогти. Спершу я приїхав як інструктор, щоби тренувати й передавати свій досвід. Пара людей, яких я тренував, спитали мене, чи не можу я піти з ними на операцію, що я й зробив. Ось так я долучився до бою”, — розповідає військовослужбовець.
“Коли ми збираємося йти на штурм, ми намагаємося тренуватися так сильно, як тільки можемо. Ми завжди тренуємося в очікуванні найгіршого. Але не має значення, наскільки сильно ти тренувався перед штурмом, коли він починається — він вимагає тебе всього”, – додає він.
Через 11 місяців перебування в Україні британець мав на певний час повернутися додому. Каже, що був дуже здивований тим, що багато людей більше не цікавляться новинами.
“Навіть мої друзі думали, що війна закінчилася. Коли гинули чи діставали поранення діти в Бучі, чи Харкові — це потрапляло в новини. Але після цього — нічого не публікувалося. Коли я був у Великій Британії, я говорив людям, де я був і що я бачив — вони не вірили мені: “Такі речі не можуть відбуватися. Ми у 2022 році, у 2023 році”. Коли описуєш, ніби це — Друга світова війна, або події в Боснії у 1994 році, коли я був там”, — ділиться “Сі-Джей”.
“Моя мотивація — допомогти жінкам та дітям, яких тут вбивають”, – боєць “Лідс”
Разом із “Сі-Джеєм” воює 23-річний боєць із псевдо “Лідс”. Був військовим резервістом, але досвіду мав не так багато. “Лідс” приїхав в Україну 8 березня 2022 року.
“Звісно, як і всі, я читав новини, бачив дітей, яких бомбили в Києві, так що я миттєво зібрав сумку й ухвалив рішення приїхати. Деякі речі були для мене новими — йти в бій, проривати оборону. Але я не зламався, я досі тут. Моя мотивація — допомогти жінкам та дітям, яких тут вбивають. Ми бачили це”.
За словами бійця, з 2022 року війна змінилася кардинально.
“Тоді ми були залучені у стрілецькі бої, атаки ворожих позицій. Росіяни мали набагато більше людей та зброї. Але багато з них ми вивели з ладу. Зараз співвідношення 6 до 1 з росіянами. У них набагато більше людей. І у них більше вогневої потужності. Російський підхід зараз такий, що важко захищатися. Це майже неможливо. Ось чому нам потрібно більше дронів, більше засобів РЕБ. Нам потрібні засоби боротьби проти російських FPV-дронів”, — зауважує боєць.
“Україна зазнала вторгнення. Жінки та діти — вони можуть залишити країну. Я знаю, що по українському законодавству деякі чоловіки могли залишити країну, що багато українських чоловіків і зробили. Особливо чоловіки призовного віку. Я думаю, що якби на Британію напали і я б знав чоловіків, які полишають країну — я б їм не допомагав”, — додав “Лідс”.
За його словами, наразі він бачить більше чоловіків, які старші за нього, 23-річного.
“Багато людей, яких я бачу, особливо у великих битвах, більшість з них на полі бою — віком далеко за 50. В одній з місій всі, хто тримав лінію фронту, були старші за 50 років. І ніхто не злякався. А для штурму потрібні такі люди, як я. Це все тому, що багато людей призовного віку покинули країну — віком 23-25 років. Я знаю, що тут залишилося багато людей призовного віку. Але їх могло бути набагато більше”, — вважає боєць.
“Іде війна. Саме тому потрібно більше допомоги прямо зараз. Нам потрібно більше людей — молодих здорових людей, здатних воювати за країну”, — зазначає “Лідс”.
“Лідс” розповідає, що на власні очі неодноразово бачив, як російська армія чинить воєнні злочини: “Не має значення, хто це — діти, жінки. Не має значення, де ти або звідки ти. Вони використовують білий фосфор, отруйні гази. Одягають форму українських солдатів, намагаючись проникнути на позиції. Я бачив з боку росіян всі можливі воєнні злочини. Воєнні злочини божевільні. Тут немає правил, росіяни не грають за правилами. Їх це не турбує. Все, що могло б нас убити, — вони використають”.
Раніше ми розповідали історію ще одного британського добровольця “Соло”, який продав свій бізнес і приїхав воювати в Україну.
Джерело: Суспільне Донбас
