13-річна українка Софія Рашкован ділиться своїми враженнями про різницю в українському та американському підходах до навчання дітей.
Мені 13 років і я рік як живу з батьками в США та вчуся в звичайній американській школі. За ці 12 місяців я побачила, в чому різниться американський підхід до навчання від українського, – каже дівчина.
Далі дівчина по пунктах описує відмінності:
1. Diversity – це не просто 56 національностей в школі, а розуміння і прийняття того, що діти і люди навколо різні. В нашій школі цим дуже пишаються! У школі ти вчишся дивитися на людину як на особистість, а не звертати увагу на те, що вона виглядає по-іншому. Самовираження для американців дуже важливе.
2. Над самоідентифікацією потрібно працювати, а також розуміти її. Коли я прийшла на перший урок англійської, я очікувала заучування правил граматики або читання класичних романів, але яким було моє здивування, коли вчителька запитала, з чого складається наша особистість. Це була тема на цілу чверть, яка закінчилася твором на тему, що є найбільш унікальне в нашій особистості.
3. Соціальна активність важливіша за твої оцінки. З початкової школи дітей вчать працювати і допомагати своїй спільноті. До закінчення 12 класу кожен повинен отримати 75 годин допомоги для community. Навіть якщо всі оцінки відмінні, але немає 75 годин, то учень не зможе вступити до коледжу.
4. Лідером може бути кожен, просто комусь потрібна допомога в усвідомленні цього. На World Studies (симбіоз історії, географії, економіки та політології) ми постійно грали в командні ігри і кожен раз учитель призначав різних дітей капітанами команд, пояснюючи, що він хоче дати всім можливість відчути себе впевнено в ролі лідера. До кінця року діти самі вже вибирали кожен раз нових людей на капітанів.
5. Потрібно вчитися використовувати свої права. Кожен навчальний рік в школі проходить два види виборів: перші – в шкільну раду самоврядування, а другий – в самоврядування шкільного району. Перед початком голосування всім кажуть, що ми практикуємося в реалізації свого конституційного права обирати людей, які представляють нас, а також дуже багато раз повторюють, що кожен (не “всі”, а кожен) повинен брати участь в голосуванні, тому що важлива думка кожного!
6. Читати цікаво, просто потрібно знайти книги, які подобаються тобі. В українській школі я не дуже любила читати, а в американській почала читати постійно і з задоволенням. Насамперед в медіацентрі нової школи бібліотекар дала багато запитань про те, що мене цікавить, а ще через 5 хвилин запропонувала книгу, яка мені сподобалася. Тепер щоразу, коли я заходжу в бібліотеку, мене вже чекає книга, яка підходить саме мені. І так для кожного завзятого читача в шкільній бібліотеці.
7. Учням дають свободу вибору в усьому. Наприклад, мови у школі вчити не обов’язково, але при цьому учень може вибрати з японської, італійської, іспанської, французької, китайської та російської мови, а також вибрати свій темп навчання. Я вибрала вивчення французької за прискореною програмою.
8. Уміння/бажання дати запитання розвивається з дитинства. Воно полягає в тому, щоб поставити під сумнів те, що вже знаєш, а отже, подивитися на звичні речі під іншим кутом. Улюблена фраза вчителя мого брата: «Спасибі за гарне запитання!” І кожне запитання обов’язково заохочується.
9. Викладач не завжди правий, тому він завжди радий допомозі. Найбільш наочний приклад був на уроці Science, коли вчитель розповідав про динозаврів, але один з учнів оскаржив один з аспектів. Учитель пообіцяв перевірити інформацію, а на наступному уроці визнав свою помилку і похвалив учня за нестандартне мислення.
10. Просити допомоги не має бути страшно. Кожен день у нас є урок-ТAG, який триває 30 хвилин, і учні можуть піти на консультацію до будь-якого вчителя. І кожен дуже радий допомогти. Я часто зверталася за допомогою до викладачки алгебри і жодного разу вона не відмовила в допомозі мені або іншим учнями, котрі приходили щодня до неї на TAG.
11. Всі знання можна застосувати на практиці: і знання про будову людського тіла, тому що тоді ми можемо вибирати оптимальні продукти для себе, а експоненційною функцією можна порахувати, як швидко інопланетяни зможуть захопити Марс, ну або, наприклад, всі файли втечуть через вірус на комп’ютері і т.д. Будь-яку тему демонструють на практиці і вже немає відмовок: «Це ніколи мені не знадобиться в житті!»
Джерело: womo.ua
Читайте також, “Америка завжди була мрією, але треба зняти рожеві окуляри”: історія міграції українки
