Журналісти британського видання Byline Times з’ясували, що низка роботодавців наживається на працівниках-іммігрантах, особливо у сфері готельно-ресторанного бінесу.
Так, адміністратори мереж громадського харчування у країні часто пропонують “пробні” зміни, але потім відмовляють у роботі. А деякі шахраї знаходять безкоштовних прибиральниць у Telegram.
Як приклад, описують історію колишньої української держслужбовиці, киянки Лесі, яка приїхала до Британії в 2022 році. Жінка каже: усвідомлювала, що через складнощі з англійською на неї, найімовірніше, чекає низькокваліфікована робота. Але обман не підозрювала.
Фейкові вакансії в Telegram
Вона відгукнулася на оголошення клінінгової компанії Golden Hands Cleaning, яка розміщувала вакансії в Telegram.
“Я вирішила спробувати, — сказала вона. — Це було трохи страшно, але я була рада, що можу бути корисною”.
Особисто ні з ким із Golden Hands Cleaning вона не зустрічалася: всі завдання отримувала через онлайн-чат і їздила до клієнтів для прибирання приміщень.
Після закінчення першого місяця Лесі не заплатили. Вона запитала представників компанії, ті відповіли, що мають деякі фінансові труднощі, а згодом перестали виходити на зв’язок зовсім. Леся зв’язалася з іншими прибиральницями: з’ясувалося, що в них та сама історія — не заплатили.
Інші українки не хотіли розголосу, але Леся все ж звернулася до відомства з трудових спорів, а згодом написала заяву до суду щодо погашення боргу. Однак на суді вона почула, що компанія збанкрутувала й отримати належну оплату неможливо.
Деякі інші українські жінки стали жертвами подібної експлуатації в секторі прибирання та готельного бізнесу Великої Британії. Їм не оплачували “пробні” робочі зміни або звільняли без оплати.
Юлія та її донька Марія приїхали до Великої Британії із Сум у травні минулого року. Вона подала заявки в більш ніж сотню компаній і, нарешті, влаштувалася на пробну зміну як помічник кухаря в мережі мексиканських ресторанів Wahaca.
“Я провела чотири години, чистячи кілограми броколі та солодкої картоплі”, — сказала вона. Наприкінці робочого дня руки були в мозолях.
На запитання про те, коли можна буде дізнатися, чи беруть її на роботу, їй сказали, що у ресторану багато заявок від претендентів і що їй доведеться пройти “випробувальний” термін ще кілька тижнів. Відповіді вона так і не дочекалася.
Вона відпрацювала ще дві пробні зміни — в кафе і ресторані, чотири години вона прибирала столи без будь-яких підказок, нагляду або інструктажу. Українка чекала два місяці, після чого їй відмовили в роботі.
“Це було жахливо — вони використовували мене, і ніхто нічого мені не сказав. Я витратила час і гроші на транспорт. Я була для них просто безплатною робочою силою”, — пояснила жінка.
Її 18-річна дочка Марія відпрацювала пробну зміну в пекарні на південному заході Лондона, де не було старших співробітників або менеджерів.
“Працювали лише дві дівчини мого віку — ні менеджера, ні начальника, які могли б подивитися, як я спілкуюся з клієнтами. Мені пообіцяли, що зв’яжуться зі мною через кілька днів, але я чекала їхньої відповіді три тижні”, — розповіла дівчина.
“Випробувальні” зміни: як розпізнати шахраїв
У британській Службі консультацій, примирення і розглядів (Advisory, Conciliation and Arbitration Service або ACAS) пояснили, що роботодавець може попросити відпрацювати неоплачувану зміну, щоб визначити, чи підходить кандидат для роботи.
За словами представників ACAS:
- пробна зміна може бути обманом, якщо триває довше, ніж необхідно для оцінки претендента;
- або ж якщо робота здійснюється без нагляду.
Представники Wahaca пояснили журналістам, що пробні зміни потрібні для перевірки того, як співробітники поводяться в реальних умовах, і що це нібито не робиться з метою економії грошей.
Ще одна українка, на ім’я Марія, приїхала до Великої Британії зі своєю матір’ю в березні 2022 року. Перші кілька місяців вона закінчувала навчання, що довелося перервати через війну, а згодом влаштувалася адміністраторкою в бутік-салон краси в Лондоні.
Через два тижні менеджер зателефонував їй і сказав, що її контракт буде негайно розірвано. Наступні два місяці Марія провела в боротьбі за належну їй зарплату в Центрі зайнятості та ACAS.
Згодом дівчина повернулася в Україну і розповіла журналістам про те, що ніколи б не поїхала до Великої Британії, якби не війна.
“Ми приїхали, щоб захистити наших дітей від війни та знайти роботу, але у Великій Британії у нас немає ні прав, ні привілеїв”, — нарікає вона.
Раніше повідомлялось, що українські біженці стають жертвами «витонченої» візової афери у Великій Британії.
Джерело: Byline Times
