13 червня президент України Володимир Зеленський та президент США Джо Байден підписали історичну угоду між Україною та США про гарантії безпеки. Вона діятиме 10 років і підтверджує, що «майбутнє України — в НАТО».
Яке реальне втілення вона матиме в майбутному? Чи матиме угода реальний позитивний ефект? Або ж наступний президент США не вважатиме своїм обов’язком дотримуватись угоди? Ми зібрали думки експертів та ЗМІ з цього приводу.
“Не є зобов’язанням для наступних американських президентів”
CNN констатує, що лідери G7 та Білий Дім поспішають гарантувати довгострокову підтримку Україні, оскільки побоюються, що результати президентських виборів у США й можуть змінити позицію офіційного Вашингтона.
Утім безпекові гарантії США для Україниє «виконавчою угодою» — тобто менш формальним документом, аніж договір. Це означає, що він не є зобов’язанням для наступних американських президентів, якщо не буде ратифікований. А швидше за все, це не зміниться
Джон Болтон, колишній радник Дональда Трампа з національної безпеки вважає, що Трамп, який до того ж відверто скептично ставиться до НАТО, може розірвати двосторонню угоду, підписану Байденом з Україною, якщо повернеться на посаду, того ж дня до вечора.
The New York Times називає угоду США з Україною та кредит на $50 млрд «альтернативними кроками, які спрямовані на те, щоб продемонструвати путіну, що Штати та їхні союзники не мають наміру зібрати речі та піти геть [від підтримки України]».
Однак, видання пише, що найбільше занепокоєння як для лідера України, так для всієї Європи полягає в тому, що нові безпекові домовленості «можуть не пережити результати [майбутніх] виборів в Америці та нещодавніх у Європі».
Найбільша небезпека для України міститься у цих словах: «Будь-яка сторона може вийти із цієї Угоди, надіславши письмове повідомлення дипломатичними каналами іншій Стороні про свій намір вийти з неї. Вихід набирає чинності через шість місяців після дати такого повідомлення». Тож Трамп може скористатися цією лазівкою, як зробив це, вийшовши з ядерної угоди з Іраном, нагадує NYT.
Сет Джонс, директор проєкту транснаціональних загроз у Центрі стратегічних і міжнародних досліджень (США) вважає, що «це угода, яка насправді фіксує момент», але дає дуже мало з того, що хочуть українці.
«З одного боку, це корисний крок для встановлення довгострокових відносин з Україною. З іншого боку, це дуже невелика частина того, чого насправді хочуть українці: справжнього членства в НАТО», — наголошує Джонс. Адже таке членство, «на відміну від папірця», було б важко скасувати, нагадує він.
“Найбільш пропрацьована у плані деталей”
Саме угода з США є найбільш об’ємною та найбільш пропрацьованою у плані деталей, – вважає політолог, викладач Київського національного університету ім. Т. Шевченка Петро Олещук.
«Фактично, це перша фіксація того, що можна назвати союзницькими відносинами між Україною та США… Сам документ — геть не «порожній». Там є багато важливих моментів. Наприклад, про підтримку членства України у НАТО. Про те, що лише справедливий мир на основі засадничих принципів ООН може бути завершенням війни. Що підтримка має відбуватися протягом 10 років — як за умов війни, так і за часів миру.
Є згадки про посилення української ППО (у тому числі і з конкретним посиланням на системи Patriot про розвиток української авіації (знову ж таки, зі згадкою про f-16, але «не виключно» з ними, що відкриває шлях і до інших літаків теж). Є там і про наземні збройні сили, про кооперацію у виробництві зброї і ще багато інших важливих положень», – коментує експерт.
Політолог Андрій Вігірінський у коментарі 24 каналу зауважив, що жодна з 17 підписаних угод не ратифікована парламентом та оцінюється як декларативна навіть тими суб’єктами, які їх підписують: “Відповідно ми не досягли того, чого хотіли”.
За його словами, є песимістичний сценарій безпекових угод – коли росія може знову напасти на Україну, а домовленості не спрацюють.
“Потрібно усвідомлювати, що вступ України в НАТО не світить до моменту припинення російсько-української війни. Маємо змогу апелювати щодо результатів забезпечення нашої безпеки саме до укладених безпекових угод і все. Оскільки договори підписують терміном на 10 років з можливістю пролонгації ще на стільки ж. Водночас немає інструментів постачання зброї та фінансових ресурсів, які розписані на такий період часу.
Але це потрібно. Це підтримує морально-бойовий дух. Це нас зближує у політичному сенсі з країнами, з якими підписуємо договори – поєднуємо нашу дипломатію з їхньою дипломатією. Відповідно стаємо ближче один до одного, наші відносини стають теплішими, а взаємодія – потужнішою. Потужність – це наше все”, – наголосив Вігірінський.
Нагадаємо, які пункти передбачає безпекова угода між Україною і США.
