Україна переживає ще одну зиму війни в умовах, коли протиповітряна оборона, армія, бізнес та ціле суспільство працюють на межі можливого, а дипломатичний тиск зі США зростає.
Західні медіа дедалі частіше говорять про виснаження ресурсів, ризик «поганого миру» та ціну, яку українці платять за право не здаватися. Зібрали головне з публікацій іноземних та українських видань за останні дні.
FT: Україні бракувало ракет ППО, коли росія била по енергетиці
Під час масованих атак росії на українську енергетичну інфраструктуру сили ППО опинилися в критичній ситуації — ракет для перехоплення просто не вистачало, пише 24 канал із посиланням на The Financial Times.
За даними видання, минулого місяця Повітряні сили України відчували гострий дефіцит ракет PAC-3 для систем Patriot. У деяких регіонах пускові установки фактично стояли порожніми, тоді як балістичні ракети безперешкодно били по електростанціях.
Лише з початку 2026 року енергетичний сектор України зазнав понад 200 ударів. Попри це, західні аналітики зазначають: кампанія росії не зламала українське суспільство й не призвела до зростання настроїв капітуляції.
Про проблему відкрито говорили й українські військові. Начальник управління комунікацій Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат у коментарі РБК-Україна підтвердив, що були періоди, коли на окремих комплексах NASAMS у пускових установках залишалося лише по дві ракети замість шести. Озброєння доводилося перерозподіляти між системами, щоб прикрити хоча б ключові об’єкти.
Президент Володимир Зеленський, виступаючи на економічному форумі в Давосі, звинуватив росію в навмисній стратегії «заморожування» України та розкритикував союзників за повільні поставки ППО, які залишають енергетику без належного захисту.
NBC News: дедлайни Трампа не змінюють логіку війни
У спробах пришвидшити завершення війни Дональд Трамп знову використовує свій улюблений інструмент — жорсткі дедлайни, пише NBC News. За словами президента України, США хочуть бачити домовленості вже до літа.
Втім, експерти, з якими поспілкувалося видання, сумніваються, що часові рамки здатні змінити саму природу конфлікту. Війна, яка наближається до п’ятого року, впирається у фундаментальні питання — насамперед території, і тут сторони залишаються непримиренними.
Аналітики попереджають: у разі провалу дедлайнів тиск швидше за все зростатиме саме на Україну, а не на росію. Один зі сценаріїв — спроба змусити Київ погодитися на перемир’я, яке зафіксує нинішню лінію фронту.
Окремі експерти звертають увагу на повторюваний патерн: щоразу, коли ситуація могла змінитися на користь України — зокрема через можливе отримання далекобійної зброї — відбуваються контакти між Трампом і путіним, після яких риторика різко змінюється.
Без серйозного тиску на росію або «дива» війна навряд чи завершиться у найближчі місяці, резюмує NBC News.
DW: переговори зараз невигідні для України
В умовах, у яких Україна перебуває сьогодні, мирні переговори з рф не працюють на користь Києва, заявив в інтерв’ю DW народний депутат Роман Костенко, секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки.
За його словами, ключове питання залишається незмінним: території. Україна не може їх віддати, тоді як росія наполягає саме на цьому.
Костенко наголошує: якщо Україні вдасться протриматися до весни, баланс сил може змінитися, а тиск — зменшитися. Знищення більшості російських дронів ще на підльоті, за його словами, здатне повністю змінити логіку перемовин — з вимог «віддайте території» до розмов про повернення стратегічних об’єктів і портів.
The Independent: як бізнес виживає під обстрілами та блекаутами
На тлі постійних атак на енергосистему український бізнес працює в умовах, які ще кілька років тому здавалися неможливими, пише The Independent.
Генератори стали обов’язковим елементом майже кожного підприємства. За словами співзасновниці пекарні Spelta Ольги Гринчук, виробництво може працювати 10–12 годин на день від генератора, який спалює пального приблизно на 700 гривень за годину. У таких умовах бізнес фактично виходить у мінус.
Ситуацію ускладнює нестача працівників через мобілізацію та міграцію, падіння купівельної спроможності та логістичні проблеми. Аналітики ресторанної галузі називають нинішній період найважчим за останні 20 років.
Найбільше страждають малі кафе та сімейні заклади. Деякі з них опинилися на межі закриття після обстрілів, кредитів і нових хвиль блекаутів. Водночас частина бізнесів стала «пунктами незламності», де люди можуть зігрітися, зарядити телефони й отримати базову допомогу.
Попри все, підприємці намагаються триматися, сподіваючись, що це — не кінець, а ще один етап виживання.
Читайте також: Що буде, якщо “путін переможе”: Economist описав сценарій катастрофи для Заходу
фото: ДСНС
