Щороку дедалі більше молодих людей обирають університети інших країн, і ця тенденція лише посилюється. Для когось навчання за кордоном стало шансом на безпеку, для інших — способом уникнути мобілізації чи можливістю отримати кращу освіту. Але ці цифри дедалі гучніше сигналізують про майбутню демографічну кризу.
Як ідеться в публікації ВВС Україна, сьогодні у закордонних університетах навчається близько 115 тисяч українських студентів. У деяких вишах сусідніх країн вони становлять більшість від усіх іноземних студентів. І ця цифра, як прогнозують експерти, зростатиме найближчими роками.
За роки повномасштабної війни з країни виїхало 340 тисяч підлітків разом з батьками, і багато з них уже поповнили лави закордонних студентів. За даними Київської школи економіки, лише випускники німецьких та польських шкіл у наступні роки можуть додавати щороку 5–10 тисяч українських студентів у вишах цих країн.
Історичний контекст
До 2014 року Україна мала типові для Європи показники освітньої міграції: кількість студентів за кордоном щороку зростала на кілька тисяч. Проте після початку агресії росії темпи виїзду зросли вдвічі. Якщо у 2022 році за кордоном навчалися 70–75 тисяч українців, то вже у 2023–2024 роках – понад 115 тисяч.
За словами демографині Інституту фронтиру Роксолани Авраменко, нині за кордоном навчається близько 11% українських студентів. Вона прогнозує, що найближчими роками цей показник може зрости до 15%.
Це особливо небезпечно, адже молоде покоління 2000–2007 років – найменш численне через низьку народжуваність у той період.
Віцепрезидент KSE Єгор Стадний зазначає, що для багатьох молодих людей навчання на Заході стало радше «місточком для еміграції», ніж лише пошуком якіснішої освіти. До війни серед студентів за кордоном переважали дівчата. Проте з 2024 року ситуація змінилася – більшість складають хлопці, зазначає він.
Настрої підлітків
Фундація Олени Зеленської провела опитування серед понад 5 тисяч підлітків віком 13–16 років та такої ж кількості батьків. Виявилося, що кожен четвертий підліток не виключає виїзду за кордон, тоді як 45% бачать своє майбутнє в Україні. Серед батьків бажання залишити дітей в Україні ще вище – 57%.
При цьому мотиви виїзду молоді різняться. Один із переселенців з Донбасу розповів, що головним для нього було забезпечити дитині безпеку: «Так, їй буде важко, це удар по психіці, але це краще, ніж ті умови, які пропонує влада».
Дехто з хлопців прямо зізнається, що виїхали, аби уникнути мобілізації: «Я не відчуваю жодного морального боргу перед державою, яка мені нічого не дала», – сказав один з опитаних підлітків.
Державні спроби втримати молодь
Міністерство освіти намагається запровадити нові механізми, щоб знизити відтік студентів: дозволило виїзд лише для чоловіків 18–22 років, планує зимову вступну кампанію та «нульовий курс» для тих, хто не склав НМТ. Також збільшено кількість бюджетних місць у престижних вишах і виділяються гранти для успішних контрактників.
Проте керівник директорату вищої освіти МОН Олег Шаров визнає, що оцінити ефективність цих рішень можна буде лише через рік, коли нові випускники обиратимуть, де продовжувати навчання.
Поки що студентська міграція з України не лише не сповільнюється, а й набирає обертів. І це явище стає викликом не тільки для освітньої системи, а й для майбутнього українського суспільства загалом.
Читайте також: Як дозвіл на виїзд чоловіків 18–22 років впливає на освіту та ринок праці в Україні
фото: Freepik
