Після “теплої” розмови очільників Білого дому і кремля Україні варто готуватися до нової хвилі тиску з боку Вашингтона: схоже, симпатія Дональда Трампа до російського диктатора безмежна.
Таку думку висловив політолог Євген Магда у колонці для Gazeta.ua.
Телефонна розмова президентів США та росії привернула чимало уваги. Пропоную спробувати спертися на сухий залишок. Отже, що ми маємо на тепер.
1. Остаточно нівельовано принцип “Нічого про Україну без України”. Такою є реальність, емпатія Дональда Трампа та членів його команди не поширюються на тих, хто не поділяє переконання у величі 47-го президента США. Його мета – продемонструвати власну ефективність як миротворця – спричинила транзит США від ролі провідного стратегічного партнера України до іпостасі посередника, який прагне отримати значну вигоду від своїх зусиль. Бажано, авансом.
2. Єдність Заходу у підходах до російської влади по суті перестала існувати. Поки Трамп шукає порозуміння з путіним, європейські лідери намагаються змоделювати життя без фактору США як гаранта безпеки. Непогано виходить у цифрах, проте, коли постає питання таймінгу, – виникає відчуття, що наші партнери не використали час, який їм надала Україна власним опором.
3. путін провів з Трампом розмову “на своєму полі”. Кремлівський диктатор, схоже, абсолютно чітко знав, у який саме день та час він говоритиме з Дональдом Трампом.
Простий факт: організувати обмін 175 полонених за один день практично неможливо, до того ж путін навмисне затримався на з’їзді “профспілки олігархів” – РСПП, де показово пробув довше запланованого.
Він добре знає, що характер Трампа не дозволяє тому визнавати власні помилки та прояви слабкості публічно.
4. Фактор дезінформації та пропаганди у діалозі лідерів США та росії відіграв потужну роль. Розуміючи дату розмови Трампа та путіна, кремль використав можливість для просування фейків про можливе визнання криму російським та передачу рф контролю над Одеським портом. Для цього було використано доволі авторитетні західні медіа. На жаль, для них так і не було створено фаєрволів для зупинення фейків. США відповіли росії асиметрично, ухваливши рішення про згортання роботи “Голосу Америки” та Радіо Свобода.
5. Президент росії запропонував фейкову миротворчість, спираючись на звичну практику. Повертаючись до теми обміну полоненими та передачі Україні тяжкопоранених, варто розуміти, що цей акт миролюбства – фейковий, спрямований на інформаційне перекриття повідомлень про розстріли полонених та насильство на окупованих територіях. путіну добре відомо, як працюють мізки Трампа, тому він використовує ці знання з максимальним цинізмом.
6. Припинення військової допомоги Заходу Україні залишається ключовою вимогою з боку кремля.
Продемонструвавши спроможність припиняти військову допомогу Україні, адміністрація Трампа породила у кремля сподівання на її повне припинення. Причому – не лише американської, але і європейської.
Зауважу, що кремль ставить свій успіх у “спеціальній військовій операції” в залежність від припинення західної військової допомоги з весни-літа 2022 року, від її фактичного початку.
7. Дональд Трамп та його команда не готові визнавати помилки у комунікації з кремлем. Відмова від спілкування з журналістами за підсумками розмови з путіним не є для Дональда Трампа таким визнанням. Його команда продовжує залишатися просякнутою довірою до кремля, що можна пояснити, насамперед, прагненням у всьому заперечувати політику попередньої адміністрації.
8. путін має для Трампа низку економічних пропозицій різного ступеня публічності. Розуміючи зацікавленість свого візаві у масштабних deals, володар кремля апелює до його інтересів, розставляє пастки для забезпечення спільної співпраці.
Маємо розуміти, що путіну вкрай вигідна будь-яка домовленість з Трампом, яка підважує західну єдність.
9. Європейські країни прагнуть поєднати діалог з Трампом та розвиток власної стратегічної автономії. Хоча протягом останнього часу спостерігається зближення позицій Британії та ЄС попри Brexit, лідери ЄС погодилися з планом на 800 мільярдів євро ReArm Europe, забезпечити швидке обростання Європи збройними м’язами неможливо. І в кремлі про це знають.
10. Україні варто готуватися до нової хвилі тиску з боку Вашингтона. На жаль, Україну в Білому домі сприймають як слабку ланку та перепону у продуктивному діалозі Вашингтона тамоскви. Тому тиск Трампа та його адміністрації на Володимира Зеленського та його Офіс триватиме, але український президент все ще не готовий розширювати базу влади за рахунок політичних опонентів.
Читайте також: “Трампа безнадійно переграли”: ЗМІ про розмову президентів США й рф
Публікації в рубриці “Блоги” відображують винятково точку зору автора. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди.
