Від початку повномасштабного вторгнення майже 300 тисяч українців знайшли прихисток у Канаді. Багато з них змушені починати життя з нуля, адаптуючись до нових умов та шукаючи шляхи для легалізації.
Одна з них – Аліна Шилан, яка переїхала до Канади у липні 2022 року. Свою історію вона розповіла СВС.
До війни жінка працювала консультанткою на радіостанції в Києві. Сьогодні Аліна мешкає в місті Реджайна та намагається отримати постійний статус у Канаді. Вона розповідає про те, як українці інтегруються в нове суспільство, з якими труднощами стикаються та що може змінитися для них у майбутньому.
“Ми відчули себе частиною родини”
Першим, що запам’яталося Аліні після прибуття до Канади, була гостинність місцевих жителів.
“Люди були дуже теплими і привітними. Ми відчули, що потрапили у маленьку сім’ю в Канаді. Це було дуже приємно”, – згадує вона.
Завдяки добре налагодженій системі підтримки, біженці швидко змогли адаптуватися: відкривати банківські рахунки, отримувати соціальні номери та записуватися на мовні курси.
Зараз Аліна працює у муніципалітеті Реджайни на тимчасовій посаді, однак прагне отримати постійний статус у країні.
“Звісно, українці хочуть повернутися додому, – каже вона. – Але війна не закінчиться. Навіть якщо припиниться сьогодні, через п’ять років вона може початися знову, коли путін відновить сили”.
Майбутнє українців у Саскачевані під загрозою
Багато українських біженців у Саскачевані не знають, що їх чекає далі.
У лютому уряд провінції призупинив прийом заявок у програмі Saskatchewan Immigrant Nominee Program (SINP) – одній із ключових можливостей для іноземців отримати постійне місце проживання через працевлаштування. Причина – скорочення федеральним урядом Канади квот на імміграційні програми на 50%.
Водночас 27 лютого уряд Канади оголосив, що продовжує термін дії віз для українців за програмою Canada-Ukraine Authorization for Emergency Travel (CUAET) до 31 березня 2026 року. Це дає українцям ще один рік на подачу заявок на робочі та студентські дозволи.
Заступник міністра імміграції та професійної підготовки Саскачевану Дрю Вілбі закликав федеральний уряд відкрити більше можливостей для українських біженців.
“Ми продовжимо приймати українців через програму SINP, як тільки призупинення буде знято. Пріоритет матимуть ті, хто вже подав заявку”, – сказав Вілбі.
За його словами, з початку війни до провінції приїхали понад 8 000 українців, з яких 600 уже отримали постійний статус, а 550 – саме через програму SINP.
Що чекає на українців у Канаді?
Адаптація українських біженців у Саскачевані була б неможливою без активної роботи Українського конгресу Канади (UCC).
Голова організації Олена Крюгер розповідає, що їхня діяльність різко змінилася після початку війни.
“Все вибухнуло, – каже вона. – Ми постійно зустрічалися, щоб вирішити, як допомогти людям, де знайти житло та які наступні кроки зробити”.
За словами Крюгер, підтримка українців стала можливою завдяки величезній українській громаді у провінції, яка налічує близько 140 000 осіб.
“Є це відчуття сім’ї, зв’язку з громадою, теплого прийому. Люди почуваються так, ніби вони мають значення, що про них дбають і що тут справжня підтримка”, – підкреслила вона.
Попри виклики, українці в Канаді продовжують облаштовувати своє життя. Багато хто не знає, чи зможе залишитися, однак важливо, що Канада дає їм шанс на новий початок.
Аліна Шилан та тисячі інших біженців сподіваються, що ситуація з імміграційними квотами зміниться, а вони зможуть побудувати стабільне майбутнє в країні, яка їх прихистила.
Читайте також: Канада продовжує підтримку українських біженців: останні візові зміни