Українська громада є однією з головних цілей російських інформаційних атак у Канаді, стверджує канадський експерт із протидії дезінформації Маркус Колга у розмові з Укрінформом.
Він розповів, як кремль поширює фейки через дипломатів, соцмережі й навіть деяких канадських науковців, та що може зробити суспільство, аби захиститися.
Колга зізнався, що інтерес до теми дезінформації виник у нього ще в молодості: його родина втекла з Естонії від радянської окупації, тож він із дитинства бачив, як працює пропаганда.
«Головна мета залишається незмінною ще з часів Холодної війни – легітимізувати імперські амбіції росії», – сказав він.
На його думку, російська дезінформація має кілька напрямків:
- підірвати підтримку України на Заході;
- посіяти розколи у демократичних суспільствах;
- усередині самої росії – тримати путіна при владі.
Три ключові фейки про Україну
Експерт підкреслив, що у Канаді головними мішенями кремля є українці, балтійські та білоруські громади. Він навів приклад: після участі Канади в місії НАТО в Латвії відразу стартувала кампанія про «неонацистів» серед латвійських лідерів. Подібні атаки, за словами Колги, не оминули і канадських українців: від звинувачень Христі Фріланд до кампаній проти активістів.
Колга виокремлює три головні кремлівські наративи в Канаді:
- «Україна – неонацистська держава»;
- «Українці контролюють зовнішню політику Канади»;
- «Західна допомога розкрадається через корупцію».
Саме останній наратив, наголосив він, мав серйозні наслідки – через нього у США затримувалася військова допомога Києву.
Як працює кремлівська пропаганда
Росія використовує широкий спектр каналів: від офіційних акаунтів посольств до RT, Sputnik та фінансованих нею платформ. За словами Колги, не менш небезпечним є «відмивання» російських меседжів через окремих канадських політиків та науковців, які ретранслюють кремлівські тези під виглядом незалежної думки.
Колга підкреслює: українська громада у Канаді не є легкою здобиччю для дезінформації, але вона системно стає мішенню.
«Мета – дискредитувати лідерів громади та позбавити їх авторитету, навішуючи ярлик «неонацистів», – пояснює він.
Як реагує Канада
За словами експерта, реакція Канади була повільною, але з часом посилилася: з’явився механізм швидкого реагування в МЗС, ініційований Христиною Фріланд. Водночас, Колга вважає, що країна досі не в повній мірі протидіє погрозам та переслідуванням канадців з боку росії.
Колга радить завжди ставити собі питання: «Кому вигідна ця негативна інформація про Україну чи її громаду?» Найчастіше відповідь очевидна – росії. Він закликав повідомляти про фейки адміністраціям соцмереж: «Якщо ми всі будемо діяти, інформаційний простір стане значно чистішим і безпечнішим».
Читайте також: Голос України в Лондоні: Анна Старушкевич – про культуру і спротив
Фото: Facebook/Marcus Kolga; Ukrainian Canadian Congress – Toronto Branch
